Постанова № 22282556, 14.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/9388/11

категорія 9.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    14 березня 2012 р.                                                                       м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання нечинним рішення від 17.05.2011 року №0000702302,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Житомир-Авто" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі, в якому просить визнати нечинним рішення відповідача від 17.05.2011 року №0000702302, яким до підприємства застосовані штрафні санкції у сумі 179958,20 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких вимоги останнього не визнав. Зазначив, що позивач, здійснюючи господарську діяльність, порушив приписи пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зважаючи на що до нього обґрунтовано і правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Указом Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", були застосовані штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні позов також не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками ДПА у Житомирській області було здійснено фактичну перевірку господарського об'єкту - СТО, магазину, столу прийому платежів на замовлення-наряд, розташованого у с. Довжик Житомирського району Житомирської області, вул. Богунська, 1/А, що належить Публічному акціонерному товариству "Житомир-Авто", з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахунків операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 27.04.2011 року №0023/06/08/23/03112857, яким зафіксовано факт порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, з огляду на незабезпечення своєчасного та в повній мірі оприбуткування фактичних сум готівкових коштів від реалізації товарів та послуг на загальну суму 35991,64 грн. Так, перевіряючим були надані документи (копії КОРО - розділ 2 - та копії матеріалів на повернення товарів на 15 арк.), що свідчать про неповне оприбуткування готівкових коштів.

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем 17.05.2011 року відповідно до ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" було прийнято рішення №0000702302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 179958,20 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з вимогами чинного законодавства, зважаючи на наступне.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Визначаючи, що є порушенням, яке полягає у неоприбуткуванні (неповному та/або несвоєчасному) оприбуткуванні у касах готівки, судом враховується, що пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (далі - Положення) передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з вимогами п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України "Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок" від 01.12.2000 року №614, згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем при заповненні КОРО №0608000465/1, №0608000465/2, №0608000465/3 в стовпцях 5, 6 розділу 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" помилково зазначались суми отриманої готівки без врахування сум, які були видані при поверненні товару (зокрема, а.с. 16).

У той же час, кожна з цих операцій відповідає номеру Z-звіту за відповідний день. Дослідивши дані, зазначені у Z-звітах (зокрема, №655 на а.с. 15), судом встановлено, що уся сума готівки у обсягах її фактичного надходження оприбуткована підприємством з відображенням суми податку на додану вартість.

З наведених обставин справи вбачається, що уся готівка, яка надходила до каси позивача, була проведена через належний реєстратор розрахункових операцій, всі фіскальні звітні чеки підклеєні в КОРО.

Таким чином, оскільки дії позивача щодо проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО та підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках Книги ОРО у сукупності дозволяють здійснити облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, суд вважає, що за обставин, які склались у даній справі, арифметичні помилки при заповненні відповідних стовпців КОРО не можуть бути розцінені як порушення, що полягають у неоприбуткуванні (неповному та/або несвоєчасному) оприбуткуванні у касах готівки.

Отже, проведення розрахунків через РРО, щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в КОРО свідчить про оприбуткування готівки у розумінні п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України.

Враховуючи викладене, а також те, що жодна норма податкового законодавства не визначає, що помилки при заповнені окремих розділів КОРО є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки платником податку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Одночасно слід зазначити, що не можуть бути визнані підставою для задоволення позову доводи позивача стосовно того, що застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки могло б мати місце тільки у випадку, коли такі санкції були б передбачені Податковим кодексом України або іншими законами України. За обставин, які склались у даній справі, такі санкції були застосовані на підставі Указу Президента України.

Так, дійсно, відповідно п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

У свою чергу, застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, відповідач керувався абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95.

З'ясовуючи правову природу даного нормативно-правового акту як такого, що може регулювати питання застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, судом встановлено, що преамбулою даного Указу визначена мета його постановлення: подальше вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

При цьому, ст. 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08.06.1995 року, який був чинним на час прийняття зазначеного Указу, визначено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.

Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Таким чином, оскільки на законодавчому рівні визначено сферу та строк регулювання відносин щодо готівкового обігу саме приписами Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" і станом на день розгляду справи будь-якого закону для правового регулювання цього ж питання Верховною Радою України прийнято не було, контролюючий орган мав керуватись приписами саме названого Указу.

Підсумовуючи викладене та зважаючи на те, що рішення від 17.05.2011 року №0000702302 є правовим актам індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених ч. 2 ст. 162 КАС України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати оскаржуване рішення протиправним і скасувати його.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекція у Житомирському районі від 17.05.2011 року №0000702302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 179958,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя:                                                                      Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 19 березня 2012 р.