Постанова № 22282518, 13.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/10256/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р.                                                   м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2011 року №0000942340,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому з урахуванням уточнень просить визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.10.2011 року №0000942340, а також визнати недійсним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 160064,00 грн.

Ухвалою судді від 26.10.2011 року було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області.

В обґрунтування заявленого позову посилається на безпідставність висновків акту перевірки щодо порушення підприємством вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, за змістом яких вважає визначення позивачу податкового зобов’язання таким, що відповідає приписам Закону України "Про податок на додану вартість", просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено документальну невиїзну перевірку з питань правових відносин ТОВ "Юнігран-Сервіс" з ПП "Партнер Україна" за грудень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 01.04.2011 року №44/23-10/30598882.

У ході здійснення перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення підприємством вимог п. 1.7, ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон), що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на 160064,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 13.10.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000942340, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 160064,00 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що у грудні 2010 господарські взаємовідносини між позивачем (Покупець) та ПП "Партнер Україна" (Продавець) відбувались на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 10.01.2010 року №7/01-10, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця мінеральне добриво - аміачну селітру, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов даного договору ПП "Партнер Україна" поставило позивачу аміачну селітру на загальну суму 960384,00 грн. та виписало у грудні 2010 року податкові накладні від 04.12.2010 року №3081, від 09.12.2010 року №3080, від 16.12.2010 року №3079, від 26.12.2010 року №3078 з включенням до їх складу податку на додану вартість у загальній сумі 160064,00 грн., а також видаткові накладні.

Сума податку на додану вартість у розмірі 160064,00 грн. включена до податкового кредиту товариства за грудень 2010 року. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Заперечуючи проти права позивача на включення згаданої суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідач вказує на те, що у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі аміачної селітри від ПП "Партнер Україна" до ТОВ "Юнігран-Сервіс" у зв'язку з відсутністю у постачальника умов для здійснення визначеної укладеними договорами господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Відповідач вважає, що тільки належним чином оформлені документи, які достовірно підтверджують факт реалізації продукції, можуть бути правовою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються Законом України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон).

Так, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання у ПП "Партнер Україна" аміачної селітри, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання аміачної селітри та її реальне отримання, що підтверджується долученими до матеріалів справи залізничними та товарно-транспортними накладними.

Зокрема, судом встановлено, що для перевезення вантажу позивачем було залучено ВАТ "Малинський каменедробильний завод", який у повному обсязі виконав своє зобов'язання по договору від 05.01.2009 року про надання послуг. Відповідно до умов даного договору ВАТ "Малинський каменедробильний завод" (Виконавець) взяв на себе зобов'язання за завданням ТОВ "Юнігран-Сервіс" надавати послуги з приймання вагонів від залізниці з вантажем, що надходить для Замовника; подавати вагони з вантажем на майданчик для розвантажування; розвантажувати вагони; навантажувати вантаж на автотранспорт Замовника.

Отже, обставини транспортування придбаної аміачної селітри підтверджується належним чином складеними залізничними та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, зі змісту залізничних накладних вбачається, що транспортування товару здійснено з м. Черкаси до м. Малина Житомирської області на адресу ВАТ "Малинський каменедробильний завод", що повністю відповідає зазначеним позивачем обставинам транспортування вантажу.

При цьому, після отримання мінеральних добрив ВАТ "Малинський каменедробильний завод" здійснювало їх транспортування на адресу ТОВ "Юнігран-Сервіс", про що були складені відповідні товарно-транспортні накладні.

Факт отримання позивачем зазначеного комплексу послуг від ВАТ "Малинський каменедробильний завод" підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 31.12.2010 року №369.

Наведені докази у їх сукупності свідчать на користь висновку про товарність господарської операції, здійсненої між позивачем та ПП "Партнер Україна". Відповідачем жодних з наведених обставин спростовано не було.

Встановлюючи факт подальшого використання ТОВ "Юнігран-Сервіс" придбаної аміачної селітри у його господарській діяльності як необхідної умови для включення сплаченого у ціні придбання товару податку на додану вартість до складу податкового кредиту, судом враховується, що основним видом діяльності позивача відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04.03.2008 року є виробництво вибухових речовин, сировиною для яких є аміачна селітра. Відтак, придбання аміачної селітри відповідає меті господарської діяльності позивача.

У свою чергу, в підтвердження обставин подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надані докази реалізації вибухових матеріалів, якими є договори з ВАТ "Укрвибухбуд", ВАТ "Малинський КДЗ", Філія "Карпативибухпром" Державного Підприємства "Науково-Виробниче Об'єднання "Павлоградський Хімічний Завод", ТОВ "Сарнивибухпром", ВАТ "Пинязевицький кар'єр" та договори підряду на проведення вибухових робіт з ТОВ "Мокрянський кам'яний Кар'єр-3", ТОВ "Тельмановський кар'єр", договори підряду на проведення буровибухових робіт з ТОВ "Омельянівський кар'єр", ТОВ "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр", ТОВ "Гулянецький щебзавод". Зазначені обставини також підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними та актами здачі-прийняття вибухових робіт.

Досліджуючи доводи відповідача стосовно відсутності у ПП "Партнер Україна" умов для здійснення визначеної укладеним договором господарської діяльності, судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ПП "Партнер Україна" є оптова торгівля хімічними продуктами.

Згідно сертифікату №414-16-299/3 ПП "Партнер Україна" є офіційним регіональним дилером ВАТ "Азот" (м. Черкаси), яке є виробником придбаної позивачем аміачної селітри, щодо реалізації мінеральних добрив.

Для здійснення своєї господарської діяльності ПП "Партнер Україна" має необхідні приміщення та необоротні активи, що підтверджується договором купівлі-продажу майна обласної комунальної власності від 02.10.2007 року, договором купівлі-продажу державного майна від 10.05.2007 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10.

За повідомленням ДПІ у м. Черкаси від 15.06.2011 року №1533/23-4/30598882 ПП "Партнер Україна" значиться на податковому обліку як платник податків за основним місцем обліку. Крім того, відповідно до довідки цієї ж податкової інспекції про проведення зустрічної звірки ПП "Партнер Україна" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ "Юнігран-Сервіс", їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2010 року, зі змістом якої була ознайомлена Малинська МДПІ, суми податку на додану вартість за наслідками господарської операції з позивачем включені до складу податкових зобов'язань ПП "Партнер Україна". Також встановлено, що ПП "Партнер Україна" є посередником, а постачальниками мінерального добрива аміачної селітри для нього є ВАТ "Азот". Отже, зустрічною звіркою підтверджено відображення ПП "Партнер Україна" в податковому обліку результатів господарських відносин з ТОВ "Юнігран Сервіс".

Таким чином, наведені обставини засвідчують спроможність ПП "Партнер Україна" бути постачальником мінерального добрива - аміачної селітри - для ТОВ "Юнігран-Сервіс".

При цьому, судом встановлено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "Юнігран-Сервіс та ПП "Партнер Україна" мали не разовий, а сталий характер, про що свідчать долучені до матеріалів справи договори на поставку мінерального добрива від 16.04.2009 року №35/04-09, 20.08.2009 року №09/08-09, 14.09.2009 року №11/09-09, 09.10.2009 року №09-10-09, 02.11.2009 року №01-11-09, 04.012011 року №67/02-11.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не надано будь-яких інших доказів в підтвердження того, що господарська операція між позивачем та ПП "Партнер Україна" у грудні 2010 року мала безтоварний характер.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У свою чергу, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання аміачної селітри у ПП "Партнер Україна", яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Законом України "Про податок на додану вартість" умов для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту товариства та при наявності належним чином складених документів, які підтверджують настання визначених договором подій, суд вважає, що оскаржуване рішення Малинської міжрайонної державної інспекції Житомирської області про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010 року на 160064,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що вважає позовні вимоги про визнання його недійсним та скасування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 13.10.2011 року №0000942340, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 160064,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя:                                                                      Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 19 березня 2012 р.