Постанова № 22282408, 01.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/11544/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.                                                             м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.11.2011 року №0000191702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 188255,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємця вимогам Податкового кодексу України, який визначає підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Зазначає, що наявні у позивача первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що позивачем для перевірки не надані акт прийому-передачі товару, довіреності на придбання товару, документи, які засвідчують якість товару, товарно-транспортні накладні на ТМЦ, які підтверджують маршрут перевезення, а відтак відсутність цих документів вказує на те, що між позивачем та ТОВ "Веста-Дніпро" не було здійснено господарської операції. З огляду на відсутність належних доказів в підтвердження факту здійснення господарської операції, відповідач вважає неправомірним включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Веста-Дніпро".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено виїзну позапланову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентом - постачальником ТОВ "Веста-Дніпро" за березень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 08.11.2011 року №511/1615/17-02/НОМЕР_1.

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на додану вартість за березень 2011 року на 188255,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 16.11.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 188255,00 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вест-Дніпро" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 10.01.2011 року №100111, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар або партію товару (запчастини для кар'єрного обладнання), а Покупець зобов'язався прийняти товар або партію товару та оплатити його вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ "Веста-Дніпро" поставило позивачу ТМЦ (запчастин для кар'єрного обладнання) та виписало у березні 2011 року податкові накладні з включенням до їх складу податку на додану вартість у сумі 188254,83 грн., а також видаткові накладні. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Сума податку на додану вартість у розмірі 188254,83 грн. включена до податкового кредиту товариства за березень 2011 року. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Заперечуючи проти права позивача на включення згаданої суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідач вказує на те, що у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від ТОВ "Веста-Дніпро" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених актів приймання-передачі товару, довіреностей на придбання товарів, документів, що засвідчують якість товару, та товарно-транспортних накладних на перевезення запчастин для кар'єрного обладнання, які підтверджують маршрут перевезення. Відповідач вважає, що тільки належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка дозволяє ідентифікувати перевезення певного виду вантажу від постачальника до покупця, може бути правовою підставою для включення сум податку на додану вартість з вартості одержаних вантажів до складу податкового кредиту. Крім того, відповідачем в підтвердження своїх доводів зроблено посилання на результати невиїзної перевірки ТОВ "Веста Дніпро" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за наслідками якої складено акт від 03.06.2011 року №790/233/36366187. Зокрема, за наслідками даної перевірки зроблено висновок про відсутність у ТОВ "Веста-Дніпро" необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Веста-Дніпро" запчастин для кар'єрного обладнання, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання запчастин для кар'єрного обладнання, їх отримання у ТОВ "Веста-Дніпро", що, зокрема, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором купівлі-продажу від 10.01.2012 року №100111, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами та товарно-транспортними накладними на відпуск ТМЦ (запчастин для кар'єрного обладнання).

При цьому судом враховується, що основним видом діяльності позивача, зокрема, є оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, що не заперечується відповідачем в акті перевірки. Відтак, придбання запчастин для кар'єрного обладнання відповідає меті господарської діяльності позивача. У свою чергу, в підтвердження обставин подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надані докази реалізації запчастин для кар'єрного обладнання, якими є видаткові накладні, виписані підприємцем на ім'я ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит", ВАТ "Лезниківський кар'єр", ВАТ "Полонський гірничий комбінат", ТОВ "Техгормаш", ПАТ "Норинський щебеневий завод", Овруцький щебзавод Гомельського міськшляхбудремтресту РБ, ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр", ДП гранкар'єр "Сівач", ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів", а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

Слід також зазначити, що в підтвердження факту транспортування товару від ТОВ "Веста-Дніпро" позивачем надані товарно-транспортні накладні від 01.03.2011 року, 03.03.2011 року, 04.03.2011 року, 21.03.2011 року та від 28.03.2011 року, які підтверджують факт здійснення транспортування товару з м. Дніпропетровська до м. Коростень Житомирської області.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не надано будь-яких інших доказів в підтвердження того, що господарська операція між позивачем та ТОВ "Веста-Дніпро" мала безтоварний характер.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

При цьому посилання відповідача на акт перевірки ТОВ "Веста-Дніпро" від 03.06.2011 року №790/233/36366187, яким зроблено висновок про відсутність у товариства необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає юридично безпідставними, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року у справі №2а/0470/8096/11 за позовом ТОВ "Веста-Дніпро" визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Веста-Дніпро" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та складання акту від 03.06.2011 року.

Відтак, зазначений акт перевірки не може вважатись належним доказом, який підтверджує правомірність оскаржуваного рішення Коростенської ОДПІ.

Судом також враховується, що надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання товарів у ТОВ "Веста-Дніпро", яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємця та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що вважає позовні вимоги про його скасування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 16.11.2011 року №0000191702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 188255,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя:                                                                      Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 06 березня 2012 р.