Рішення № 22281885, 28.03.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-245/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

28 березня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:головуючого- судді Шевченка В.В.

при секретарі- Ратушної Л.А.

за участю позивача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський Совєтського району АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному нерухомому майні з відшкодуванням вартості частки цього майна та визнання права власності на частку майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному нерухомому майні з відшкодуванням вартості частки цього майна та визнання права власності на частку майна, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником ? частки квартири АДРЕСА_1, а відповідачка є власником ? частки цієї ж квартири. Позивач вказує на те, що після відкриття спадщини він утримує спірну квартиру та здійснює усі необхідні витрати щодо неї, а відповідачка в утриманні квартири ніякої участі не приймає, протягом тривалого часу проживає на території Російської Федерації, а тому, оскільки частка відповідачки у квартирі є незначною та не може бути виділена у натурі, а спільне володіння та користування квартирою є неможливим, просить припинити право ОСОБА_2 на ? частки квартири з відшкодуванням вартості частки спірної квартири у розмірі 831 гривня 75 копійок, а також визнати за ним право власності на цю частку квартири.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовної заяві. При цьому пояснив, що вважає за можливе припинити право власності відповідачки на її частку у квартирі АДРЕСА_1. Також пояснив, що відповідачка тривалий час проживає у Російській Федерації та не приймає участі в утриманні квартири, всі витрати несе він. Спірну квартиру в цілому він оцінює у 3327 гривень згідно даних Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Джанкоя.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася. Як вбачається з пояснень, наданих ОСОБА_2 під час виконання судового доручення, вона просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає з тих підстав, що визначена відповідачем вартість належної їй частки спірної квартири не відповідає дійсності та дуже занижена. Так, відповідачка зазначає, що після смерті її матері квартиру успадкували позивач та вона. Відповідачка є власницею ? частки квартири. Вартість квартири є значно вищою, ніж зазначає позивач.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт.Совєтський Совєтського району АР Крим померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.20). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом на належне їй майно.

Згідно виданого Кримським Республіканським підприємством «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Джанкоя» витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником ? частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.

Відповідно до інформації Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим, 25 липня 2007 року на імя ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №1836, а саме на ? частки квартири під номером АДРЕСА_1.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що позивач просить припинити право власності відповідачки на ? частки спірної квартири з відшкодуванням вартості частки спірної квартири у розмірі 831 гривня 75 копійок та визнати за ним права власності на цю частку.

Відповідно до статті 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивач визначає загальну вартість квартири АДРЕСА_1 у розмірі 3327 гривень, а вартість частки відповідачки у розмірі 831 гривня 75 копійок, посилаючись на дані Кримського Республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Джанкоя» від 24 травня 2011 року (а.с.11).

Разом з цим, як вбачається з пояснень відповідачки, наданих нею під час виконання судового доручення, вона позов не визнає, оскільки не згодна із зазначеною позивачем вартістю спірної квартири і вважає її заниженою.

Як роз'яснено в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті або місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Аналогічні за змістом розяснення також містяться в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок».

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на інвентарну вартість квартири - 3327 гривень.

Відповідно до приписів ч.4 ст.10 ЦПК України судом у судовому засіданні позивачу розяснювалося, що він повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Суд пропонував позивачу надати докази, які підтверджують дійсну (ринкову) вартість квартири, зокрема розяснював право заявити клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи або надання інших доказів про дійсну вартість спірної квартири. При цьому, позивач пояснив, що він не має наміру заявляти клопотання про призначення експертизи або надавати інші докази про вартість квартири, вважає, що справа може бути розглянута на підставі наявних доказів, при цьому, на його думку, за основу потрібно приймати інвентарну вартість квартири.

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано доказів про дійсну вартість спірної квартири, суд доходе висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, та обставина, що за клопотанням відповідачки ОСОБА_2 судом призначалася будівельно-технічна експертиза, ухвала про призначення якої згодом була скасована у зв'язку з несплатою вартості експертизи, не є підставою у розумінні ст.146 ЦПК України для визнання факту, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмови у його визнанні, оскільки це не звільняє самого позивача від обов'язку доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Разом з цим, положення ч.1 ст.146 ЦПК України застосовуються лише в тому випадку, коли ухилення особи від участі в експертизі обумовлює неможливість проведення такої експертизи взагалі. При цьому, будівельна-технічна експертиза могла бути призначена за клопотання позивача і такими чином підстави вважати, що експертиза по справі не могла бути проведена, відсутні.

Разом з цим, внесені позивачем на депозитний рахунок суду грошові кошти у рахунок вартості ? частки спірної квартири підлягають поверненню.

Вирішуючи відповідно до ст.88 ЦПК України питання про судові витрати, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом першої групи, судовий збір необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 61, 88, 130, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на 1/4 частку у квартирі АДРЕСА_1 з відшкодуванням вартості частки цього майна в сумі 831 гривня 75 копійок та визнання права власності на 1/4 частку зазначеної квартири - відмовити.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Н-Ведуга Ведугського району Воронезької області 412 (чотириста дванадцять) гривень 50 копійок, внесені ним 19 квітня 2011 року на депозитний рахунок Совєтського районного суду АР Крим № 37319012000604, Банк ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, отримувач ГУ Держказначейства України в АРК м.Сімферополь, код отримувача 26273942, МФО 824026, та внесені ним 26 травня 2011 року 419 (чотириста девятнадцять) гривень 25 копійок на депозитний рахунок Совєтського районного суду АР Крим № 37319012000604, Банк ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, отримувач ГУ Держказначейства України в АРК м.Сімферополь, код отримувача 26273942, МФО 824026.

Судовий збір по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : В.В. Шевченко