Вирок № 22276305, 21.03.2012, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №1-125/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі Пінчук О.М.,

за участю прокурора Бризицької А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти середньої, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, допризовника, урядових нагород не має,

по ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в:

02 травня 2010 року біля 01 год. на вулиці с.Осова Дубровицького району підсудний ОСОБА_1, умисно наніс ОСОБА_2 головою один удар в обличчя, після чого кинув останнього на землю, де умисно ногами та кулаками став наносити удари по тілу та голові в результаті чого причинив йому тілесні ушкодження у вигляді гематом верхньої та нижньої повіки правого ока, контузії важкого ступеня правого ока, субретинального крововиливу в праве око, набряку сітківки правого ока, посттравматичного помутніння скловидного тіла правого ока, вторинного відшарування сітківки в задньому полюсі правого ока, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, спричинивши довготривалий розлад здоров'я.

Сам підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та показав, що 02 травня 2010 року біля 01 год. на вулиці с.Осова біля будинку культури, в ході сварки з ОСОБА_2 почали тягати одне одного за одяг, після чого останній наніс йому незначний удар в обличчя. Оскільки їх розборонили знайомі потерпілого, то вони розійшлися. Пізніше він підійшов до ОСОБА_2, щоб вияснити, що він від нього хотів. Між ними знову виникла сварка в результаті якої потерпілий знову намагався вдарити його рукою, але він схватив його руками за одяг і першим наніс головою удар в обличчя. Від даного удару у нього з голови потекла кров, так як він попав потерпілому в зуби. Розізлившись на ОСОБА_2, він кинув його на землю та наніс рукою удар в обличчя та декілька ударів ногою. Від потерпілого його забрав ОСОБА_3, який вийшов з кафе і вони разом поїхали додому. У вчиненому щиро розкаюється.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих протиправними діями визнає частково, оскільки у нього нема таких коштів для сплати.

Цивільний позов прокурора Дубровицького району в інтересах держави в особі Фінансового відділення Дубровицької ЦРЛ про відшкодування витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визнає повністю.

Крім визнання вини підсудним, його винність стверджується наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який суду показав, що 02 травня 2010 року біля 01 год. біля кафе в с.Осова під час сварки з ОСОБА_1, останній наніс йому удар в обличчя і у нього з носа потекла кров. Потім до нього ззаду підбіг ОСОБА_3, який підставив ногу і він упав. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали бити його ногами по тілу. Коли ОСОБА_3 відійшов від нього, то підсудний став бити його сам. Спочатку бив його ногами, а потім, коли він закривав руками обличчя, то кулаком руки наніс йому ще приблизно п'ять ударів в обличчя. Один з цих ударів попав йому у праве око від чого він втратив свідомість. Внаслідок цього він лікувався в Дубровицькій ЦРЛ.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій просить задоволити повністю.

Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні покази.

Показами свідків ОСОБА_5 (а.с.43) та ОСОБА_6 (а.с.40), оголошеними та перевіреними у судовому засіданні.

Згідно висновку експерта №214/Е-279 від 09.07.2010 року (а.с.32-33) у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематом верхньої та нижньої повіки правого ока, контузії важкого ступеня правого ока, субретинального крововиливу в праве око, набряку сітківки правого ока, посттравматичного помутніння скловидного тіла правого ока, вторинного відшарування сітківки в задньому полюсі правого ока, з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні в Дубровицькій ЦРЛ з 05.05.2010 року по 13.05.2010 року, в НДІ ім. ак.В.П.Філатова з 14.05.2010 року по 21.05.2010 року.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердого(их) тупого(их) предмету(ів), могли утворитися 01 чи 03 травня 2010 року і які, згідно п.2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносять до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень спричинивши довготривалий розлад здоров'я.

Ці тілесні ушкодження могли бути отримані внаслідок ударів руками та ногами, не характерні як для отримання при само падінні з висоти власного зросту.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що вину підсудного доведено повністю, а кваліфікація його дій по ч.1 ст.122 КК України є правильною, оскільки він умисно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Характеризуючи особу підсудного, суд враховує його позитивну характеристику по місцю проживання, визнання вини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов прокурора Дубровицького району в інтересах держави в особі Фінансового відділення Дубровицької ЦРЛ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно розрахунку, наданого адміністрацією Дубровицької ЦРЛ, лікарня понесла витрати в сумі 1715,83 грн.

Частиною 3 ст.1206 ЦК України передбачено, що якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих протиправними діями знайшов своє часткове обґрунтування у судовому засіданні, а тому підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями. діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року від №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Враховуючи вищевикладене, суд при визначенні розміру моральної шкоди виходив із засад розумності, виваженості та справедливості та переконується в тому, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на користь Фінансового відділу Дубровицької центральної районної лікарні (р/р 35422014000989, МФО 833017, код 01999788 в ГУДКСУ в Рівненській області) 1715,83 грн. (одну тисячу сімсот п'ятнадцять гривень 83 копійки) витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на користь ОСОБА_2 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) матеріальної шкоди та 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди, завданих внаслідок протиправних дій, а всього 10000 грн. (десять тисяч гривень).

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду:Сидоренко З.С.