Рішення № 22270579, 08.02.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-550/31/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 лютого 2012р. Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Демидової В.К.

при секретарі Омельяненко Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна»в особі Торговельного центру №45 м. Макіївки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому вказує, що наказом №245-103-к від 1 жовтня 2008 року він був прийнятий на роботу до відповідача в якості приймальника товару до відділу приймання товару. Наказом №45-17 к від 11 лютого 2009 року він був звільнений з роботи за ст..38 КЗпП України. Згідно до ст.. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. В день звільнення він працював тобто знаходився на робочому місці, але ніхто трудову книжку йому не видавав. Після звільнення він неодноразово звертався к відповідачу с проханням про видачу трудової книжки, тому що він без неї не міг працевлаштуватися. Однак трудову книжку йому не видавали відмовляючи по різним причинам. Тільки 27 травня 2011 року відповідач видав йому трудову книжку, про що він згідно п.7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах розписався в книзі обліку трудових книжок де вказав дату коли її получив . не видача трудової книжки стала припоною для його працевлаштування. Згідно ст.. 235 КЗпП України в випадку затримання трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа робітнику сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 11.02.2009 р. по 27.05.2011 року. Порядок розрахунку середньої заробітної плати встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. №100. Сума яку відповідач повинен сплатити позивачу складає 75709.26 грн. виходячи з розрахунку: Згідно довідки заробітна плата за грудень -524.59 грн., за січень-3374.21 грн. Середньоденна заробітна плата складає 90.67 грн. Кількість днів затримки видачі трудової книжки складає 835 днів. Підлягає виплаті (90.67 грн. х 835 дн.) = 75709.26 Згідно ст.. 237-1 КЗпП України відповідач повинен сплатити йому моральну шкоду, котра складається з того, що невидачею трудової книжки відповідач поставив його в скрутне матеріальне становище, він не може вести нормальний спосіб життя, т.я. йому приходилося внаслідок тяжкого матеріального становища прикладати значних зусиль для організації життя, він переніс та переносить моральні страждання. Моральну шкоду оцінує в 20000 гривень. Просить стягнути з відповідача на свою користь вказані суми.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила,що згідно з заявою від 3.02.2009 року ОСОБА_1 просив звільнити його з посади приймальника товарів відділу приймання товарів за власним бажанням з 11 лютого 2009 року. Згідно з наказом №45-61-о від 3.02.2009 року прохання ОСОБА_1 Була надана відпустка без збереження заробітної плати з 3.02.2009 року по 12.02.2009 року. До роботи він мав приступити 12 лютого 2009 року, тобто він за власною ініціативою не забажав в день звільнення, тобто 11.02.2009 року знаходитись на робочому місці. ОСОБА_1 стверджує, що в день звільнення він знаходився на робочому місці і йому в цей день не видали трудову книжку. А також посилається на те, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням про видачу трудової книжки. Дані ствердження не відповідають дійсності. По-перше в день звільнення трудова книжка не була видана ОСОБА_1 тому, що в цей день він не був на робочому місці. По друге, жодних письмових запитів, звернень з боку ОСОБА_1 не надходило. Товариство неодноразово зверталось до позивача з проханням зявитись у відділ персоналу та забрати свою трудову книжку, але на ці прохання з його боку жодних відгуків не було. Факт звернення підтверджується листами та поштовими реєстрами. Крім того, позивач порушив строк для звернення до суду. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються трудовим законодавством.

Суд встановив, що 1 жовтня 2008р. позивач був прийнятий на роботу в якості приймальника товарів відділу приймання товарів .

Наказом №45-17 к від 11 лютого 2011 року позивач був звільнений з роботи, згідно ст.. 38 КЗпроП України.

Згідно ст.. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст.. 116 цього Кодексу.

Згідно ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

3 лютого 2009 року наказом №45-61-о ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати на 9 календарних днів, до роботи він повинен був приступити 12 лютого 2009 року, тобто в день звільнення 11 лютого 2009 року він не знаходився на робочому місці.

Листом №1 від 11 лютого 2009 року відповідач звертався до позивача з проханням отримати трудову книжку, а також листом від 18лютого 2009 року, що підтверджується поштовими реєстрами.

Згідно п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року за № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник, або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом не встановлено порушення законних прав ОСОБА_1, а тому в відшкодуванні моральної шкоди слід відмовити.

Згідно ст.. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті,міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути трудову книжку, тобто йому було відомо про порушення своїх прав з 2009 року, але до суду він звернувся тільки 8 липня 2011 року, чим порушив строк звернення до суду і не ставив питання про його поновлення, а тому із цих підстав позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст..47, 48, 116, 233 КЗпП України, ст.. ст.10, 11, 60, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна»в особі Торговельного центру №45 м. Макіївки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Харцизьк, Донецької області судовий збір на користь держави в сумі 214,60 грн. та 107,30 грн., а всього 321,90 (р\р 31218206700088, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку ( м. Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»символ звітності 206, код ЄРДПОУ суду 02895679).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення .

Суддя: