Постанова № 2227047, 20.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.12.06р.

Справа № А27/337

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна”, м. Орджонікідзе

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суддя В.О.Татарчук

Секретар П.М.Сергієнко

Представники сторін:

від позивача –Пільков К.М. дов. від 20.10.06р.

від відповідача –Давиденко С.В. дов. від 18.12.06 №9089/10-023, Кізік А.М. дов. від 18.04.06 №2081/10-023

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” звернулося з позовом до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.05.2006р. №0000452301/0 (від 05.06.2006р. №0000452301/1, від 09.08.2006р. №0000452301/2), від 15.05.2006р. №0000462301/0 (від 05.06.2006р. №0000462301/1, від 09.08.2006р. №0000462301/2).

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, вказавши на необхідність визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.10.2006р. №0000452301/3, №0000462301/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- є необґрунтованими висновки податкового органу щодо завищення товариством валових витрат і податкового кредиту за результатами виконання угоди №010105/SP від 04.01.05 з Ахметом Таякізі про надання консультаційних послуг, а також за договором від 01.03.04 з ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс”, оскільки всі суми підтверджені необхідними первинними документами і така угода укладена в межах господарської діяльності позивача;

- відповідачем незаконно виключено з податкового кредиту позивача суми ПДВ за отриманими від нерезидентів послугами в квітні, червні та липні 2005р. і в даному випадку товариство при формуванні податкового кредиту керувалося положеннями ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”;

- правомірність дій позивача підтверджується і податковими роз’ясненнями ДПА України;

- податкові накладні, отримані товариством від ТОВ “Брей Сорс Інтернешнл”, ТОВ “Промстроймонтаж” і ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс” повністю відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому висновок Орджонікідзевської ОДПІ про завищення податкового кредиту на 116,8тис.грн. не відповідає дійсності;

- податковий кредит по операціям з ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс” підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, так як була здійснена лише перереєстрація вказаного товариства як платника ПДВ.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- первинні та облікові документи по операціям з Ахметом Таякізі і ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс” не містять обов’язкових реквізитів щодо надання консультаційних послуг (відсутній предмет та результат наданих послуг), а тому не можуть враховуватись в податковому обліку позивача;

- товариство не мало права включати до податкового кредиту суми ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів у квітні, червні і липні 2005р., оскільки у вказані періоди були відсутні норми законодавства, які б дозволяли віднесення до податкового кредиту сум податку при імпорті товарів (супутніх послуг);

- з урахуванням положень пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” номенклатура товарів є обов’язковим реквізитом податкової накладної;

- на час перевірки свідоцтво платника ПДВ №04602184, видане 12.08.02 ТОВ ВК “Імпульс”, було анульоване і згідно з положеннями п.9.4 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” вказане товариство не мало права виписувати податкові накладні на підставі такого свідоцтва.

В судовому засіданні 19.12.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

20.10.2006р. Орджонікідзевською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення;

- №0000452301/3 з визначенням податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток в розмірі 725582,77грн. з яких: 524126грн. –основний платіж і 201456,77грн. –штрафні санкції;

- №0000462301/3, яким визначено суму податкового зобов’язання товариства з ПДВ в розмірі 3643620,28грн. в тому числі: 2429080,19грн. –основний платіж і 1214540,09грн. –штрафні санкції.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень був акт №117/23-118/32509841 від 05.05.06 „Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.05 по 31.12.06”.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зайво віднесені до валових витрат витрати на консультаційні послуги Ахмета Таякізі на суму 726330,93грн. (ІІІ квартал 2005р. –530825,75грн., ІV квартал 2005р. –195503,18грн.), оскільки акти виконаних робіт не містять змісту наданих послуг і їх результати, а також докази того, що вони пов’язані з господарською діяльністю позивача;

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” завищені валові витрати в декларації з податку на прибуток за 2005 рік на суму витрат за консультаційні послуги ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс” згідно угоди від 01.03.04 в розмірі 1370173грн. (І квартал 2005р. –594089грн., ІІ квартал 2005р. –776084грн.);

- пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищений податковий кредит на 472112грн., так як з урахуванням Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” відсутні норми, які дозволяють віднесення до податкового кредиту сум ПДВ при імпорті товарів (супутніх послуг);

- пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” без належним чином оформлених податкових накладних (відсутня номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг), віднесено до податкового кредиту ПДВ на суму 1268748грн.;

- пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 542873,19грн. згідно податкових накладних, виписаних продавцем –ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс”, яке мало анульоване свідоцтво платника ПДВ.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Є неправомірним висновок податкового органу про безпідставність віднесення позивачем до валових витрат суми коштів, сплачених у зв’язку з отриманням консультаційних послуг від Ахмета Таякізі та ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс”.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Так, між Ахметом Таякізі, громадянином Туреччини (Виконавець) і ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” (Замовник) були укладені договори від 10.01.05 №010105/RPM, від 04.01.05 №010105/SP, від 14.10.05 №010105/FA щодо надання консультаційних послуг. Предметом договорів було надання виконавцем консультаційних послуг у сфері нагляду за виконання контрактів між компаніями Бета і ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” на поставку запасних частин, обладнання, сировини і пакувальних матеріалів.

На виконання вказаних договорів наведеними сторонами були підписані акти приймання-передачі від 01.07.05, 02.08.05, 02.09.05, 03.10.05, 01.11.05, 02.12.05.

Факт оплати позивачем отриманих послуг підтверджується копіями платіжних доручень від 30.06.05, 19.08.05, 01.09.05, 07.10.05, 10.11.05, 08.12.05.

Крім того, 01.03.04 між ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” (Замовник) і ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс” (Виконавець) укладений договір про надання консультаційних послуг. Предметом договору було надання виконавцем консультацій з податкових та юридичних питань, з питань фінансової та економічної діяльності замовника (пп..1.1 п.1 договору).

Також, наведеними сторонами підписані акти надання консультаційних послуг за вказаним договором на загальну суму 1370173грн.

На думку суду, наведені документи є цілком достатніми для віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту позивача.

Відповідач стверджує, що акти приймання-передачі наданих послуг не містять предмету послуг, їх результатів та доказів надання таких послуг.

При цьому податковий орган вказує на порушення товариством пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з вказаною нормою не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, відповідач повинен чітко вказати на правила ведення податкового обліку, які не були в даному випадку дотримані позивачем.

Орджонікідзевська ОДПІ посилається на ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідно до якої, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку суду, акти приймання-передачі цілком відповідають наведеним вимогам і зокрема, містять вказівки щодо надання консультаційних послуг з податкових та юридичних питань, а також таких послуг як вивчення і аналізу діючого процесу забезпечення запасними частинами, обладнанням, сировиною і пакувальними матеріалами.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В порушення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено, що наведені угоди не пов’язані з господарською діяльністю позивача.

З урахуванням викладеного, наведені первинні документи повинні враховуватись в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а тому є безпідставним виключення податковою інспекцією з валових витрат товариства 726330,93грн. та 1370173грн. по операціям з Ахметом Таякізі і ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс” (відповідно).

Пред’являючи додаткові вимоги до первинних документів позивача відповідач фактично встановлює додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових витрат, що прямо заборонено пунктом 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Викладені обставини свідчать про незаконність податкового повідомлення-рішення від 20.10.2006р. №0000452301/3.

Відсутність вказаних порушень при формуванні позивачем валових витрат свідчить і про відсутність з боку товариства порушень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у вигляді завишення податкового кредиту на 145347грн.

Є неправомірним і висновок податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту на 472112грн. з посиланням на порушення пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивачем за результатами отримання послуг від нерезидентів було віднесено до складу податкового кредиту 472112грн. в тому числі:

- у квітні 2005р. - 108997грн. (акт про надані послуги №6-7/2005 від 01.03.05 до договору про надання послуг №2004-Р04 від 01.07.04 з ТОВ “Проктер енд Гембл Інтернешнл Операціон” (Швейцарія);

- у червні 2005р. –164862грн. (акт про надані послуги №8-9/2005 від 01.05.05 до договору про надання послуг №2004-Р04 від 01.07.04 з ТОВ “Проктер енд Гембл Інтернешнл Операціон” (Швейцарія);

- у липні 2005р. - 198253грн. (акт про надані послуги №10/2005 від 01.06.05 до договору про надання послуг №2004-Р04 від 01.07.04 з ТОВ “Проктер енд Гембл Інтернешнл Операціон” (Швейцарія), акт виконаних робіт №1 від 16.06.05 до договору №011004 від 01.10.04 з компанією “Cellulose Converting Equipment” (Італія), акт приймання-здачі виконаних робіт від 02.06.05 з Російсько-Українською юридичною групою (США), акт виконаних робіт від 01.06.05 з компанією “QAD Bildisayar Yazilim Ltd” (Туреччина) і ), акт виконаних робіт від 01.06.05 з компанією “QAD Netherlands BV” (Нідерланди).

З урахуванням положень пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач відобразив відповідну суму у складі податкових зобов’язань березня, квітня і червня 2005 року.

Обгрунтовуючи завищення позивачем податкового кредиту на 472112грн. відповідач посилається на те, що з урахуванням Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” N2505-IV від 25.03.2005 в пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” відсутні норми, які дозволяють віднесення до податкового кредиту суми ПДВ при імпорті товарів (супутніх послуг).

Дійсно, відповідно до пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону N2505-IV (2505-15) від 25.03.2005) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Однак, на думку суду є обгрунтованим твердження позивача про те, що право платника податку на відображення податкового кредиту по отриманих від нерезидента послугах за період з 31.03.2005р. до 29.07.2005р. (до набрання чинності Законом України від 07.07.2005р. N2771 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законів України”) в умовах дії Закону України від 25.03.2005р. N2505 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законів України” виникало у тому ж звітному періоді, що й податкові зобов’язання.

Згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Правомірність дій товариства підтверджується листами ДПА України від 06.08.05 №7497/6/15-2315, від 17.10.05 №20667/7/16-1515-26 і від 03.03.06 №3991/7/16-1117. З урахуванням положень пп.4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” наведені листи є податковими роз’ясненнями.

В діяльності позивача також відсутні і порушення пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у вигляді віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1268748грн. без належним чином оформлених податкових накладних (відсутня номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З урахуванням положень Закону України “Про податок на додану вартість” відсутність в графах “Номенклатура товарів” податкових накладних вказівки послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97 не є підставою для неврахування таких накладних в податковому обліку.

Незначні недоліки в оформленні податкових накладних не можуть бути підставою для висновку щодо неправомірності формування податкового кредиту покупцем товарів (робіт, послуг). Відображення в таких податкових накладних основних даних про особу, яка їх видала, відомостей про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість в сукупності з іншими первинними документами може свідчити про обґрунтованість віднесення до податкового кредиту сум ПДВ.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, виписані ТОВ “Брей Сорс Інтернешнл”, ТОВ “Промстроймонтаж” і ТОВ “ПрайсуотерхаусКуперс”, є цілком достатніми підставами для віднесення відповідних сум до податкового кредиту позивача.

Є неправомірним висновок Орджонікідзевської ОДПІ про порушення ТОВ “Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна” пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону у зв’язку з віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 542873,19грн. згідно податкових накладних, виписаних продавцем –ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс”, яке мало анульоване свідоцтво платника ПДВ.

Згідно з наведеними положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” дані свідоцтва платника податку на додану вартість не є обов’язковими реквізитами податкової накладної.

Суд враховує, що мала місце лише перереєстрація ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс” як платника ПДВ з анулюванням старого свідоцтва та видачею нового. При цьому податковий номер платника податку не змінювався.

До того ж при проведенні перевірки податковому органу були надані податкові накладні з вказівкою реквізитів нового свідоцтва платника ПДВ - ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс”.

Викладені обставини виключають можливість застосування до позивача положень пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”

Незаконність спірних податкових повідомлень-рішень є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.10.2006р. №0000452301/3, №0000462301/3.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Проктер енд Гембел Менюфекчурінг Україна” (м. Орджонікідзе, вул.Уральська,1-А, код ЄДРПОУ 32509841) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –25.12.2006р.