Ухвала суду № 22269922, 08.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року справа №2а/0570/22014/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар Р.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/22014/2011 за поданням Державної податкової інспекції у м.Харцизьку до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/22014/2011 подання Державної податкової інспекції у м.Харцизьку задоволене у повному обсязі. Стягнуто з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, податковий борг на користь бюджету в сумі 596324 гривен. Розгляд справи здійснений з урахуванням особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби встановлених статтею 183-3 КАС України ( в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-6).

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наявності боргу відповідача, як платника податків з екологічного податку та за користування надрами з кінцевим терміном сплати 19.11.2011 року, настання строків його сплати, першої та другої податкових вимог скерованих відповідачу у листопаді та грудні 2009 року, обрання податковим органом належного заходу погашення податкового боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.119-124). Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, передчасністю звернення до суду, вимоги про наявність податкового боргу відповідно до вимог Податкового кодексу України до підприємства не надсилалось, відсутністю в межах спірних відносин, підстав для звернення до суду з поданням та відсутністю підстав у суду для розгляду такого подання відповідно до вимог ст.183-3 КАС України.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, хоча неодноразово викликались у судове засідання та повідомлялись про час та місце розгляду справи, в тому числі і в порядку ст.38 КАС України, що дає суду право, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, провести судовий розгляд справи у їх відсутність та прийняти судове рішення за наявними матеріалами справи. Від представників сторін надійшли письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, при чому податковий орган заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» зареєстроване в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00174668, місцезнаходження - 83059, Донецька область, м. Донецьк, Будьонівський район, про що зазначено у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (№10782660).

Відповідач подав до ДПІ у м. Харцизьку податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9009555976 за третій квартал 2011р., якою визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 511 109,55 грн.

Також, відповідач подав до ДПІ у м. Харцизьку податкову декларацію екологічного податку №9009556290 за третій квартал 2011р., якою визначено податкове зобов'язання за звітний період у загальному розмірі 85 214,45 грн.

Згідно повідомлення від 21.11.2011р. №22061 відповідач має заборгованість за вказаними податковими деклараціями у загальному розмірі 596 324,00 грн., у тому числі суми податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 511 109,55 грн. та екологічного податку 85 214,45 грн.

В розумінні п.54.1 ст.54 ПК України, відповідачем самостійно обчислено суму податкового зобовязання, яку зазначив у відповідних податкових деклараціях, яка є узгодженим грошовим зобовязанням, та яке є обовязковим до сплати у терміни визначені п.250.2 ст.250, ст.п.263.12 ст.263 ПК України.

Наявність податкового боргу за розрахунком з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9009555976 за третій квартал 2011р. та податкової декларації екологічного податку №9009556290 за третій квартал 2011р. у загальному розмірі 596 324,00 грн. підтверджується також зворотним боком облікової картки платника податків - відповідача.

Граничним терміном сплати самостійно задекларованої та узгодженої суми податкового зобовязання є 19.11.2011 року, тобто податковий борг відповідача виник 20.11.2011 року у звязку з несплатою поточних платежів на загальну суму 569324 грн. Внаслідок несплати податкового зобовязання позивач звернувся з поданням про стягнення коштів за податковим боргом, який виник внаслідок несплати грошового зобовязання самостійно узгодженого платником податків відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 1 статті 14 Податкового Кодексу України.

Право здійснювати податковим органом заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень передбачене пунктом 41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, яка визначає контролюючі органи та органи стягнення. Право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини визначено підпункту 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового Кодексу України. Можливість стягнення коштів за податковим боргом передбачена на підставі подань органів державної податкової служби з урахуванням особливостей провадження встановлених статтею 183-3 Податкового Кодексу України, якими скористався позивач.

Крім того, в матеріалах справи знаходяться перша податкова вимога від 20.11.2009р. № 1/379 та друга податкова вимога від 29.12.2009р. № 2/420, які отримані відповідачем 27.11.2009р. та 04.01.2010.р відповідно, про що зазначено у відповідних повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення заявником із поданням до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо необхідності направлення податковим органом нової податкової вимоги є безпідставними, з огляду на те, що зазначені вище наявні податкові вимоги, які станом на час звернення до суду є діючими, відкликанню не підлягали, податковий борг не переривався.

Доводи апеляційної скарги з приводу передчасного звернення з поданням, тобто до терміну спливу граничного строку самостійної сплати податкового боргу, є безпідставними. Наявність на штампі подання дати 18.11.2011 року не є підставою вважати передчасність звернення до суду. Зазначене подання подано до суду першої інстанції саме 21.11.2011 року, про що свідчить відмітка про реєстрацію подання, крім того, повідомлення про наявність заборгованості (а.с.3), також датовано 21.11.2011 року, тобто датою звернення подання до суду, яка підтверджує наявність податкового боргу на такий час. Подання, з урахуванням приписів ч.2 ст.183-3 КАС України, подано в межах строку визначеним цією частиною статті.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання по суті.

Доводи позивача-апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, та прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/22014/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар