Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.
Суддя-доповідач - Горбенко К.П.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2012 року справа №2а/0570/15298/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: Горбенко К.П., Лях О.П., Попова В.В.
секретар Турко І.Б.
за участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької обласної громадської правозахисної організації "Повага" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/15298/2011 за позовом Донецької обласної громадської правозахисної організації "Повага" до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Донецької області про визнання діяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення помилково сплачених коштів,-
ВСТАНОВИВ:
Донецька обласна громадська правозахисна організація "Повага" звернулася в інтересах ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Донецької області про визнання діяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення помилково сплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2011р. ОСОБА_2 звернувся до ДПІ у м. Докучаєвську з заявою про повернення йому помилково сплаченого податку з доходів фізичної особи, однак листом від 27.05.2011р. №6046, відповідач повідомив, що його заява залишена без розгляду, оскільки до неї не надані документи, які підтверджують оплату грошових сум, та зобовязала заявника надати документи, на підставі яких була сплата грошових зобовязань, платіжне доручення або квитанцію про оплату та інформацію стосовно рахунків, на які були перераховані гроші.
Позивач вважає дії відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_2 протиправними, оскільки статтею 43 Податкового кодексу України надання додаткових документів до заяви про повернення помилково сплачених грошових зобовязань не передбачено. Вважає, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 завдана матеріальна та моральна шкода.
Просив суд першої інстанції: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську; зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Докучаєвську, підготувати висновок про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченої суми грошового зобов'язання у розмірі 6 796 грн. 41 коп. з відповідного бюджету, та подати його для виконання управлінню Державного казначейства України в м. Докучаєвську, в строк, передбачений 1 ст. 43.5. Податкового кодексу України; заборонити відповідачу - Державній податковій інспекції у м. Докучаєвську, вимагати від ОСОБА_2 надання документів, що непередбачені ст.43 Податкового кодексу України; стягнути з відповідача - Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську, на користь ОСОБА_2 збитки, завдані незаконною відмовою відповідача повернути помилково сплачені податкові зобов'язання в сумі-3 123,95 грн.; стягнути з відповідача - Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди гроші в сумі 2 000 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року адміністративний позов Донецької обласної громадської правозахисної організації «Повага» до Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську про визнання діяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення помилково сплачених коштів задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Докучаєвську під час розгляду заяви ОСОБА_2 від 27.04.2011 року про повернення помилково сплачених грошових зобовязань.
Зобовязано Державну податкову інспекцію в м. Докучаєвську розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.04.2011 року про повернення помилково сплачених грошових зобовязань та провести розрахунок сум податку з доходів фізичних осіб на підставі поданих платником податків податкових декларацій за звітні календарні роки шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з винесеною постановою ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального права.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Донецька обласна громадська правозахисна організація «Повага», ідентифікаційний код 33562115, адреса місцезнаходження м. Дебальцеве. вул. Сосюри, б.23б., кв.28. Організація «Повага» зареєстрована виконавчим комітетом Дебальцевської міської ради 09.12.2005р. Діє на підставі статуту, зареєстрованого Донецьким обласним управлінням юстиції 09.12.2005р. Згідно п.1.10 розділу 1 статуту, ГПО «Повага» має право бути позивачем у судах, та відповідно до пункту 2.2 завданням організації є захист прав людини, захист прав членів ГПО «Повага», підприємців та підприємництво. Згідно рішення №6 від 14.08.2011р. ГПО «Повага» вирішила звернутися з позовом до суду від імені ГПО «Повага» в інтересах ОСОБА_2
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Докучаєвську Донецької області є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України.
З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2008р. Європейським судом з прав людини у справі «Гогін проти України» винесено рішення згідно якого держава відповідач має сплатити заявнику:
- несплачені суми, які досі належать заявнику до виплати за рішеннями від 15 липня 1998 року (два рішення), 1 вересня 1998 року, 6 січня 1999 року та 1 жовтня 1999 року, порядок виконання якого змінено ухвалою від 4 березня 2002 року, як відшкодування матеріальної шкоди;
- 2600 євро (дві тисячі шістсот євро) відшкодування моральної шкоди. Ця сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми.
01.06.2009р. на виконання зазначеного рішення суду на рахунок, відкритий у відділення ВАТ «Ощадний банк України» на імя ОСОБА_2 було зараховано кошти у сумі 45309,38 коп.
На підставі довгострокового доручення вкладника (ОСОБА_2) на списання коштів від 30.06.2009р., ОСОБА_2 було перераховано до місцевого бюджету м. Докучаєвська кошти у сумі 6796,41грн. з призначенням платежу «Податок з доходів фізичних осіб на підставі рішення Європейського суду з прав людини». (арк.спр. 27)
Надходження коштів у сумі 6796,41грн. до бюджету 01.07.2009р. підтверджується даними зворотного боку рахунку платника по податку з доходів найманих працівників. (арк.спр. 40-44)
Оскільки ОСОБА_2 з 11.07.1997р. був зареєстрований субєктом підприємницької діяльності фізична особа (свідоцтво про державну реєстрацію номеру запису про держреєстрацію 2 216 017 0000 000623, перебував на податковому обліку в ДПІ у м. Докучаєвську з 22.07.1997р. за №690), ним була подана декларація про доходи одержані за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р. У розділі декларації 1.2 «Доходи, одержані в інших місцях не за місцем основної роботи» ОСОБА_2, вказав що одержав відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини (заява №10398/04) у розмірі 45309,38 грн. та зазначив в суму утриманого податку у розмірі 6796,41 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 протягом 2009 2011 року подавав декларації про одержані доходи за 2009р. (від 15.01.2010р.), 2010р. (від 04.01.2011р.) та за період з 01.01.2011р. по 31.04.2011р. (арк.спр. 28-35).
У період з 14.04.2011р. по 19.04.2011р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД фізичної особи ОСОБА_2 за період з 14.04.2008 по 14.04.2011р., результати якої оформлені довідкою від 19.04.2011р. №31/17/-0/2294511333. Згідно висновків відповідача, перевіркою порушення не встановлені.
Згідно довідки ДПІ у м. Докучаєвську від 21.04.2011р. станом на вказану дату у СПД фізичної особи ОСОБА_2 відсутні податкові зобовязання та податковий борг.
21.04.2011р. до Єдиного державного реєстру внесено запис №725/10/28-014 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2
27.04.2011р. ОСОБА_2 звернувся до ДПІ у м. Докучаєвську з заявою про повернення помилково сплачених грошових зобовязань у якій зазначив, що 30.06.2009р. з його поточного рахунку до місцевого бюджету м. Докучаєвська помилково були перераховані грошові кошти у розмірі 6796,41 грн. в рахунок податку з суми, отриманої ним за рішенням Європейського суду з прав людини. Просив податковий орган у відповідності до ст. 43 Податкового кодексу України повернути помилково перераховану суму у розмірі 6796,41 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок №240379/01 у Донецькій філії 0025 ВАТ «Ощадний банк України».
У травні 2011 року ОСОБА_2 отримав лист ДПІ у м. Докучаєвську від 27.05.2011р. №6046, яким відповідач повідомив, що його заява залишена без розгляду, оскільки до неї не надані документи, які підтверджують оплату грошових сум, та зобовязала заявника надати документи, на підставі яких була сплата грошових зобовязань, платіжне доручення або квитанцію про оплату та інформацію стосовно рахунків, на які були перераховані гроші.
Вважаючи протиправними дії податкового органу щодо розгляду його заяви, ОСОБА_2 звернувся до Донецької обласної громадської правозахисної організації «Повага», яка в інтересах ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом ДПІ у м. Докучаєвську.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наявність підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позовній заяві ОСОБА_3 стверджує про повернення помилково сплачених сум грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб. При цьому позивач посилається на норми Податкового кодексу України.
Згідно з п.п.14.1.182. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань. Як вбачається з доданих до справи матеріалів мова йде про сплачені в 2009 році суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6795,41 грн.
На час виникнення спірних правовідносин оподаткування доходів фізичних осіб здійснювалось за нормами Закону України від 22.05.03 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Підпунктом 2.1 ст. 2 Закону № 889 було передбачено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Відповідно до ст. 3, 4 Закон № 889 до складу оподатковуваного доходу платника включаються дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди.
11 грудня 2008 року Європейським судом з прав людини було постановлено, що держава - відповідач має сплатити заявнику: 2600 євро (дві тисячі шістсот євро) відшкодування моральної шкоди. Ця сума має бути конвертована у національну валюту держави - відповідача за курсом на день здійснення платежу, з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми. Як вбачається з наданої позивачем виписки з рахунку банку дана сума державою була перерахована ОСОБА_2 з урахуванням податку з доходів фізичних осіб.
Таким чином, позивачем було самостійно подана до ДПІ у м. Докучаєвськ декларація з доходів фізичних осіб в якій було зазначено, що ним у 2009 році було отримано дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди за рішенням суду у розмірі 45 809,38 грн. та сплачено податок з даного доходу у сумі 6796,41 грн. Сплата саме цієї суми податку підтверджується копією платіжного доручення, наданого позивачем.
Колегія суддів зазначає, що в 2009 році ОСОБА_2 був платником податку з доходів фізичних осіб, отримавши відповідний дохід, самостійно задекларував та сплатив відповідну суму податку до бюджету, а тому вимоги про повернення самостійно сплачені суми грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб не є обґрунтованими. Інші доказів того, що позивачем було сплачено до бюджету суми коштів, платником яких він не був, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача.
Крім того, до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_2, який є співголовою з правової роботи Донецької обласної громадської правозахисної організації "Повага", звернулась Донецька обласна громадська правозахисна організація "Повага". Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення до суду) у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Стаття 60 визначає особливу категорію законних представників органів та осіб, яким Законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Право звернутися до суду з адміністративним позовом з метою захисту інтересів інших осіб належить органам та особам, яким право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в суді надано законом або на підставі закону. Таке право надається в обмежених випадках, зокрема для захисту осіб, які самостійно, внаслідок поважних причин, не можуть звертатися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Ці органи і особи самостійно визначають підстави для участі в адміністративному процесі в межах відповідного закону, але суд у кожному випадку повинен перевірити наявність встановлених законом підстав і в разі виявлення, що у них немає повноважень звертатися від імені певної особи, - повинен повернути позовну заяву (пункт 4 частини 3 статті 108) або у разі відкритті провадження у справі залишити її без розгляду (пункт 2 частини ч статті 155 КАСУ)
Донецька обласна громадська правозахисна організація "Повага" не є належним позивачем у справі.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Донецької обласної громадської правозахисної організації "Повага" задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/15298/2011 скасувати.
Винести нову постанову.
В задоволенні позовних вимог Донецької обласної громадської правозахисної організації "Повага" в інтересах ОСОБА_2 про визнання діяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення помилково сплачених коштів - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31.01.2012р. Повний текст постанови буде складено протягом пяти днів.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів:К.П. Горбенко
О.П. Лях
В.В. Попов
Судове рішення № 22267378, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/15298/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: