Постанова № 2226431, 14.11.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.10.07р.

Справа № А27/156

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів», м. Дніпродзержинськ

до Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя В.О.Татарчук

Секретар А.І. Дякун

Представники сторін:

від позивача –Шестіріков В.В. дов. від 07.06.2007р. №07-07, Чередко К.Є. дов. від 23.05.2007р. №23-07

від відповідача –Сорока В.М. дов. від 16.10.2007р. №35512/10/100

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»звернулося з позовом до державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0013912301/0/16299 від 01.06.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відповідачем безпідставно донарахований позивачу земельний податок у розмірі 147420,69грн. за земельні ділянки, які фактично не перебували у власності чи користуванні останнього, оскільки в період з 2001 по 2005 роки було відчужено цілий ряд об’єктів нерухомого майна позивача, які перебували у податковій заставі;

- відповідно до ст.120 Земельного кодексу України при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам, організаціям разом з цими об’єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди;

- з урахуванням положень статей 5 та 15 Закону України «Про плату за землю»після примусового відчуження об’єктів нерухомого майна позивача ті підприємства, до яких перейшло право власності на вказані об’єкти нерухомості, приступили до використання відповідних земельних ділянок, на яких розташовані ці об’єкти, а отже, набули статусу землекористувача та платника земельного податку з моменту укладання договорів купівлі-продажу;

- також, є неправомірним нарахування податковою інспекцією штрафних санкцій у розмірі 28954,98грн. у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв’язку з порушенням провадження у справі № Б15/57/04 про банкрутство ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»у період з 11.05.2004р. по 03.08.2004р. та з 10.05.2005р. по теперішній час у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство товариства №Б29/74/05.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

- позивачем в порушення ст.13 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 193, 194 Земельного кодексу України неправомірно здійснено перерахунок земельного податку за 2002-2005 роки, виходячи із договорів купівлі-продажу основних засобів, а не даних Державного земельного кадастру, в результаті чого донараховано плату за землю на загальну суму 147420,69грн., в тому числі за 2002 рік у розмірі 1298,28грн., 2003рік –22017,20грн., 2004 рік –94199,83грн., 2005 рік –29905,38грн.;

- до позивача були застосовані штрафні санкції за порушення правил оподаткування, визначені пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не за порушення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і тому їх нарахування є правомірним.

В судовому засіданні 25.10.2007р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01.06.2006р. ДПІ м. Дніпродзержинську було прийнято податкове повідомлення-рішення №0013912301/0/16299, яким визначено суму податкового зобов’язання позивача зі сплати земельного податку у розмірі 176375,67грн., з яких: 147420,69грн. - основний платіж, 28954,98грн. - штрафні санкції.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення був акт від 22.05.2006р. №81/23-108/00109398 «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003р. по 31.12.2005р.».

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення (в оскаржуваній частині) ст.13 Закону України «Про плату за землю», ст.ст.193, 194 Земельного кодексу України неправомірно здійснено перерахунок земельного податку за 2002-2005 роки, виходячи із договорів купівлі-продажу основних засобів, а не даних Державного земельного кадастру, в результаті чого донараховано плати за землю на загальну суму 147420,69грн., в тому числі:

- 2002 рік –1298,28грн.;

- 2003рік –22017,20грн.;

- 2004 рік –94199,83грн.;

- 2005 рік –29905,38грн.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Матеріали справи свідчать про правомірність донарахування позивачу земельного податку у розмірі 147420,69грн. з огляду на наступне.

Визначення розміру та порядку плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю»(далі Закон).

Згідно статті 2 вказаного Закону використання землі в Україні є платним.

Статтею 13 Закону визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру, зокрема, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю (ст.194 Земельного кодексу України).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006р. по справі №А30/354-06 відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»до Дніпродзержинського міського управління земельних ресурсів про визнання протиправною бездіяльність управління в частині невнесення змін до даних державного земельного кадастру після відчуження об’єктів нерухомого майна позивача та зобов’язання внести зміни до даних земельного кадастру в частині визначення грошової оцінки.

Вказаною постановою суду фактично встановлена обґрунтованість даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки позивача і саме вказані дані були підставою для визначення ДПІ у м. Дніпродзержинську суми спірного земельного податку товариства згідно ст.13 Закону України «Про плату за землю».

Зокрема зазначено, що:

«Дніпродзержинським міським управлінням земельних ресурсів надані відкритому акціонерному товариству «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»дані до Державного земельного кадастру для нарахування земельних платежів по 3-ому Баглійському провулку,1: №2428 від 17.11.2004 року з визначенням грошової оцінки земельної ділянки 14241811,677, №2358 від 19.08.2004 року з визначенням грошової оцінки земельної ділянки 16096410,237, №1676 від 28.01.2004 року з визначенням грошової оцінки земельної ділянки 25212131,948, №824 від 20.01.2005 року з визначенням грошової оцінки земельної ділянки 12447734,044.

Розрахунок грошової оцінки землі проведено згідно з «Грошовою оцінкою земель міста Дніпродзержинська», розробленою науково-виробничим і проектним інститутом містобудування (м. Київ), на підставі Постанови Верховної Ради України від 19.09.1996 року “Про порядок введення в дію змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю” та договору 98-20 від 30.07.1998 року «Про проведення науково-дослідних робіт з грошової оцінки земель м. Дніпродзержинська»за «Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213.

Ціну в 55,60 грн. за кв. м. площі земельної ділянки в м. Дніпродзержинську прийнято як базову для розрахунків вартості земельних ділянок на початок 1998 року і затверджено рішенням Дніпродзержинської міської ради від 31.03.1999 року №107-6/ХХІІІ “Про затвердження положень грошової оцінки земель м. Дніпродзержинська”.

На підставі висновку державної землевпорядної експертизи від 20.11.2001 року №875, затвердженого 20.11.2001 року Державним Комітетом України по земельних ресурсах, рішенням Дніпродзержинської міської ради від 26.12.2001 року №399-25/ХХІІІ, затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста в розмірі 93.504 грн. за один квадратний метр площі земельної ділянки.

Земельна ділянка ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»за адресою: 3-й Баглійський провулок, 1 розташована в земельно-оціночній зоні 04012.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Таким чином, річний податок за використання земельної ділянки відповідачем по 3-му Баглійському провулку,1 становив: 12447734грн. х 1% = 124477,34 грн./рік; 14241812грн. х 1% = 142418,12 грн./рік; 16096410 грн. х 1%=160964,10 грн./рік; 25212132грн. х 1% = 252121,32 грн./рік, тобто 2,131 грн./рік за один квадратний метр земельної ділянки».

Наведена постанова господарського суду набула чинності.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, обґрунтованість даних державного земельного кадастру свідчить про правомірність нарахування позивачу податковою інспекцією земельного податку в сумі 147420,69грн.

Також, суд вважає безпідставними посилання позивача на неправомірність нарахування податковою інспекцією штрафних санкцій у розмірі 28954,98грн. у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п.3 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

В даному випадку слід погодитись з твердженням податкової інспекції про те, що за не виконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також застосування штрафних санкцій згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону. Вказані санкції в період дії мораторію не застосовуються. В той же час інші санкції за порушення правил оподаткування в період дії мораторію застосовуються в загальному порядку.

Наведене свідчить про відповідність чинному законодавству спірного рішення, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –05.11.2007р.