Ухвала суду № 22257855, 28.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

28 березня 2012 року Справа № 04/5026/1519/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси заяву сторін про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", м. Київ до приватного підприємства "Аптека ВВ", м. Золотоноша Черкаської області про стягнення 149853,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року позов задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства "Аптека ВВ" на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" - 122560,90 грн. основного боргу, 27292,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1873,53 грн. судових витрат, повернуто спільному українсько-естонському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" з Державного бюджету України 158,17 грн. надміру сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 14469 від 08 липня 2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Аптека ВВ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.09.2011 без змін.

12 січня 2012 року на виконання рішення господаського суду Черкаської області від 19.09.2011 року господарським судом Черкаської області видано наказ.

20 лютого 2012 року сторони звернулися до суду із заявою від 17 лютого 2012 року про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення.

Ухвалою суду від 28 лютого 2012 року відмовлено у задовленні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання судового рішення.

19 березня 2012 року до суду надійшла заява сторін від 07 березня 2012 року про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення.

Ухвалою від 20 березня 2012 року розгляд заяви сторін про затвердження мирової угоди призначено у судове засідання на 28 березня 2012 року; явку представників сторін у судове засідання визнано обов’язковою; до дня судового засідання зобов'язано сторони подати до суду: наявні у сторін документи виконавчого провадження по даній справі; підтвердження виконання п. 5 мирової угоди сторін від 07.03.2012 року щодо строків погашення боргу, вказаній в ній, а саме: оплата: 13.03.2012, 20.03.2012, 27.03.2012.

У судове засідання сторони представників не направили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Ухвала суду, направлена відповідачу, повернулася до суду з довідкою пошти: "за відмовою адресата від одержання". Поштове повідомлення про вручення чи про неврученння ухвали суду позивачу до суду на день судового засідання не надійшло.

Розглянувши заяву сторін про затвердження мирової угоди, дослідивши зміст мирової угоди та матеріали справи, суд вважає, що мирова угода, укладена в процесі виконання судового рішення, не може бути затверджена судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення і який згідно частини першої даної статті розглядає вказану заяву у десятиденний термін у судовому засіданні з викликом сторін. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема: визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 даного Закону завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 51 "Відновлення виконавчого провадження" вище вказаного Закону містить перелік підстав, інших підстав для поновлення виконавчого провадження не встановлено.

Заява сторін про затвердження мирової угоди від 07 березня 2012 року надійшла до суду 19 березня 2012 року, та призначена до розгляду у судовому засіданні в межах встановленого ст. 121 ГПК України десятиденного строку та з урахуванням часу для отримання сторонами ухвали суду та виходячи з графіку судових засідань, на 28 березня 2012 року.

Пункт 2 мирової угоди від 07.03.2012 року містить таку умову: "враховуючи, що нарахування та стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами є правом, а не обов'язком позивача, позивач відмовляється від стягнення з відповідача 27 292,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами."

Пункт 5 мирової угоди від 07.03.2012 року: "сторони погодили, що відповідач зобов'язується сплатити позивачу суму боргу в розмірі 86 328,51 грн. до 28.03.2012 р. шляхом здійснення періодичних платежів в наступних розмірах: до 13.03.2012р. - 28 776,17 грн., до 20.03.2012р. - 28 776,17 грн., до 27.03.2012р. - 28 776,17 грн."

Ухвалою суду від 20 березня 2012 року зобов'язано сторони до дня судового засідання подати до суду: 1. Наявні у сторін документи виконавчого провадження по даній справі; 2. Підтвердження виконання п. 5 мирової угоди сторін від 07.03.2012 року щодо строків погашення боргу, вказаній в ній, а саме: оплата: 13.03.2012, 20.03.2012, 27.03.2012.

Сторони витребувані ухвалою суду від 20.03.2012 року документи не подали, не повідомивши про причини.

Отже, згідно п. 5 мирової угоди сторони погодили, що відповідач сплатить суму боргу до 28.03.2012 року, у п. 2 мирової угоди позивач відмовляється від стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, однак жодна із сторін не подала витребувані докази про те, що борг згідно п. 5 мирової угоди погашається чи погасився відповідачем.

Отже суд, враховуючи те, що строки погашення боргу, які вказані у мировій угоді вже збігли, а сторонами не подано доказів оплати боргу, не може затвердити мирову угоду, хоча вона містить і інші умови, з метою недопущення порушення прав позивача у справі.

Керуючись ст. ст., 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задовленні спільної заяви сторін від 07 березня 2012 року про затвердження мирової угод, укладеної сторонами в процесі виконання судового рішення.

СУДДЯ І.І. Гура