Рішення № 2225767, 29.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.06р.

Справа № 16/157

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Представники сторін:

від позивача: Бардаченко І.В. - представник, дов. від 28.12.05р.;

від відповідача: Городенко А.А. - спеціаліст І-ої категорії, дов. від 30.12.05р. №7/11-1612;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення: літра А-2, літра В-1), яке розташоване за адресою: вул. Чеботарьова, 26-А з урахуванням змін його площі.

Відповідач у відзиві на позов (вх. №10333 від 29.06.2006р.) позовні вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що з позовної заяви не вбачається, на яких підставах було здійснено будівництво, а саме чи був розроблений проект з його наступним погодженням в Головному архітектурно-планувальному управлінні; відповідно до статті 29 Закону України „Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Третя особа відзиву на позов не надала, її представник у судове засідання не з’явився.

За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 29.11.2000р. між Відкритим акціонерним товариством „Дніпровськпромбуд” та позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський хлібзавод №9" було укладено договір купівлі-продажу, згідно з пунктом 1 якого Відкрите акціонерне товариство „Дніпровськпромбуд” продало, а Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський хлібзавод №9" купило основні будівлі: А-2 цегляну, нежитловою площею 508,7 кв.м; Б-2 цегляну, нежитловою площею 461,8 кв.м; будівлю В-1 –цегляну, нежитловою площею 93,8 кв.м; будівлю Г-1 –цегляну; альтанки: И, К, М –дерев’яні; вбиральню Л - дерев’яну; огородження №1-22, мостіння І, що знаходиться в м. Дніпропетровську, пос. Новий, буд. 41А;

- розпорядженням міського голови від 19.06.2002р. №538р нежитловим приміщенням позивача (колишня адреса –сел.. Нове, 41А) було присвоєно адресу – вул. Чеботарьова, 26А;

- 01.10.2002р. між відповідачем - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський хлібзавод №9" (орендарем) було укладено договір оренди землі, згідно із пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,7646, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 26-А для фактичного розміщення нежитлових будівель;

- як вбачається із матеріалів справи, позивач самовільно перебудував нежитлові об’єкти (літ. А-2, літ. В-1), про що зазначено у технічному паспорті на комплекс громадських будівель, виготовленому комунальним підприємством “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” станом на 20.08.2004р.;

- за даними технічного паспорта спірні будівлі мають літ. А-2 загальною площею 584,7 кв.м (у тому числі літ. А-2 підв. площею 71,3 кв.м, літ. А-2 І-ий пов. площею 263,9 кв.м та літ. А-2 ІІ-ий пов. площею 584 кв.м), а також літ. В-1 загальною площею 127,4 кв.м;

- згідно технічного паспорта дані об’єкти нерухомості підлягають узаконенню;

- відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно;

- отже, спірні будівлі вважається самочинним будівництвом;

- частинами 2, 3 статті 48 Закону України „Про власність” передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння; захист права власності здійснюється судом;

- визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем не порушує права інших осіб (доказів не надано);

- згідно із статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

- статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

- до кола способів захисту цивільних прав та інтересів чинним законодавством віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі;

- стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на нього державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивач самовільно збудував та перебудував (реконструював) вказане нерухоме майно, господарський суд вважає за необхідне покласти на нього державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов повністю.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський хлібзавод №9" (49035, м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 28; код ЄДРПОУ 00378000) право власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чеботарьова, 26-А, а саме:

- літ. А-2, загальною площею 584,7 кв.м;

- літ. В-1, загальною площею 127,4 кв.м.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„ 04 „ липня 2006р.