Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" березня 2012 р. Справа № 5023/283/12
вх. № 283/12
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 119 від 31.01.2012 р.
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 21.12.2011 р.
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків
до ТОВ "Високовольтний сервісний центр", м. Харків
про стягнення 100000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 100000,00 грн. за договором про надання маркетингових послуг № 1 від 04.01.2011 р., укладеного між сторонами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.01.2011 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання маркетингових послуг № 1, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу за плату маркетингові послуги за напрямками визначеними в договорі, а відповідач зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її. У виконання укладеного договору позивачем було в повному обсязі та належним чином виконано умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, однак відповідач до теперішнього часу не оплатив виконані роботи, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 100000,00 грн.
Представник відповідача надав заяву про визнання позову в порядку ст. 78 ГПК України в якій вказував, що дійсно між сторонами був укладений договір про надання маркетингових послуг № 1 від 04.01.2011 р., та послуги, як зазначає позивач, були надані в повному обсязі. Проте відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з чим не має змоги розрахуватись з позивачем за договором жодним способом, а на пропозицію укласти мирову угоду позивач відмовився. Таким чином відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими і не заперечує проти задоволення позову. Дана заява судом залучена до матеріалів справи.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 13.02.2012 р. за вх. № 1517, надав письмові пояснення в яких вказував, що визнання позову відповідачем не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб та не суперечить законодавству.
Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 20.03.2012 р. за вх. № Д357/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 24.02.2012 р. за вх. № 746, надав письмові пояснення в яких зазначив, що заява відповідача про визнання позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб та не суперечить законодавству. Дані письмові пояснення судом залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 19.03.2012 р. за вх. № 2555, надав документи згідно супровідного листа, які судом залучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача визнав позовні вимоги.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
Між сторонами був укладений договір про надання маркетингових послуг № 1 від 04.01.2011 р. (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором, замовник (відповідач) доручає виконавцеві (позивачу), а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що зацікавлять замовника і які визначені у цьому договорі.
Згідно п. 2.1.1. договору, виконавець зобов'язався надати результати досліджень у відповідності до узгоджених напрямків досліджень у строк до 30 числа кожного місяця.
Відповідно до п. 3.1. договору, відповідач зобов'язався прийняти результати досліджень у визначені договором строки та виплатити позивачу плату за надання послуг визначену цим договором.
Згідно п. 4.2.1. договору, моментом надання результатів досліджень та послуг вважається підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг.
Згідно п. 5.1. договору, відповідач за цим договором виплачує виконавцю плату за надання послуг в розмірі 20000,00 грн. в місяць, шляхом перерахування коштів на рахунок.
Відповідно до п. 5.2. договору, підставою для оплати є підписаний сторонами акт приймання - передачі наданих послуг, а у випадку доопрацювання результатів дослідження - акт приймання-передачі доопрацювань.
Згідно п. 8.1. договору, цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до п. 8.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 01.07.2011 р.
Відповідно до п. 8.3 договору, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами були складені наступні акти приймання - передачі наданих послуг: від 30.01.2011 р. на суму 20000,00 грн., від 28.02.2011 р. на суму 20000,00 грн., від 30.03.2011 р. на суму 20000,00 грн., від 30.04.2011 р. на суму 20000,00 грн., від 30.05.2011 р. на суму 20000,00 грн., на загальну суму 100000,00 грн..
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу 100000,00 грн. за вказаним договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 100000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 2000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний сервісний центр" (61001, м. Харків, вул. Молодої гвардії, 15/17, код ЄДРПОУ 35586405; п/р 26002194053 в ХОД АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805; п/р 26008000073348 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61204, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ "Універсал Банк" м. Харків, МФО 322001) суму заборгованості у розмірі 100000,00 грн. та суму судового збору у розмірі 2000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Доленчук Д. О.
Рішення підписано 26.03.2012 р.
Судове рішення № 22257613, Господарський суд Харківської області було прийнято 20.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/283/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: