Рішення № 22257565, 27.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2012 р.Справа №18/217/12

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. К.Маркса, 108, Дніпропетровськ,49038

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, Кременчук, Полтавська область,39607

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця (вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052)

про Стягнення грошових коштів в сумі 13 395 грн.

Суддя Тимощенко Оксана Миколаївна

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 др. № 68 від 01.01.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_1, дов. №40-2110 від 10.01.2012 року

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 27.03.2012 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" 13 395 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі ст. 118,122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позивач в судовому засіданні та у своїх поясненнях від 26.03.2012 року на задоволенні позовних вимог в повному обсязі наполягав.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем було застосовано невірний коефіцієнт, тоді як коефіцієнт повинен становити 0,469 (позивач застосував 1,4020), у зв'язку з чим суттєво збільшилась сума штрафу.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, у письмових поясненнях від22.03.2012 року підтримав позовні вимоги позивача, зазначивши, що представником відповідача до залізничної накладної було внесено завідомо недостовірні дані. У своїх поясненнях третя особа просила суд розглянути справу без участі її представника в зв'язку з участю його в іншому судовому засіданні, суд задовольняє дане клопотання третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

Згідно залізничної накладної № 44773026 від 20.08.2011р. зі станції відправлення Крюків-на-Дніпрі Південної залізниці ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (відповідач) відправляв у вагоні № 54523006 вантаж «вагони залізничні з-під піску» на адресу одержувача ТОВ «Кольорові метали» на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці.

На шляху прямування по станції П'ятихатки-Стикова Придніпровської залізниці при проходженні через тензометричні ваги поїзду № 2438, до складу якого входив вагон № 54523006, було виявлено, що по документу значиться «порожній вагон, з-під піску», фактично виявлено нерівномірне навантаження вагону, нижче бортів на 20-60см, навалом, про що було складено акт загальної форми ГУ-23 № 5543 від 22.08.2011 року.

Вагон № 54523006 було відчеплено від поїзду № 2438 та відправлено на станцію П'ятихатки для проведення комісійного зважування вантажу на механічних 150т вагонних вагах РС-150ЦВВ №38, повірених 26.05.11р.

Внаслідок комісійного зважування було виявлено, що вагон завантажений бортами залізничних платформ, маса вантажу складає 3500 кг.

Факт невірно зазначеного найменування вантажу в накладній № 44773026 зафіксовано комерційним актом АА № 020672/22 від 22.08.11р. Станцією П'ятихатки були направлені на станцію відправлення вантажу телеграми № 1432 від 22.08.11р. та № 1440 від 23.08.11р. про виявлене невірне зазначення назви вантажу в накладній.

На станції призначення Вільногірськ данні комерційного акту АА № 020672/22 від 22.08.11р. при видачі вантажу підтвердились, про що є відмітка в розділі "Є" комерційного акту.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13 395 грн. штрафних санкцій визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондує із ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1510 та від 25.12.2002 р. № 1973).

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс України, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Ст. 23 Статуту та Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 із змінами і доповненнями), передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Ст. 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Ст. 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Аналогічні приписи містить й п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, відповідно до якого якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно із ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

По накладній № 44773026 вартість перевезення вантажу у вагоні № 54523006 за всю відстань перевезення (163км) складає: 1911,00грн.*1,4020 (коефіцієнт, (затверджений наказом Міністерства інфраструктури України № 8 від 25.02.11р.)= 2679 грн.

Розрахунок проведено на підставі п.п.1.1 п.І розділу IV Тарифного керівництва 1, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 13.2009р. №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.11р.

Таким чином, сума штрафу згідно ст. 122 Статуту залізниць України становить 13 395 грн. ( 2 679,00 грн. х 5 (ст.118, 122 Статуту) = 13 395,00 грн.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача стосовно тог, що позивач по справі під час проведення розрахунку суми позову, застосував невірний коефіцієнт, у зв'язку з чим суттєво збільшилась сума штрафу необґрунтовані. Позивачем вірно проведено нарахування, оскільки в позовній заяві розрахунок суми штрафу проводився від суми тарифу нарахованого за перевезення вантажу «борги залізничних платформ бувши у використанні»у вагоні № 54523006 по накладній № 44773026, згідно даних зафіксованих у комерційному акті АА № 020672/22 від 22.08.2011р.

Тариф за перевезення вантажу «борти залізничних платформ бувши у використанні» зі станції Крюків-на-Дніпрі Південної залізниці до станції Вільногірськ Придніпровської залізниці, по накладній № 44773026 розраховувався на підставі п.п.6.1 п.6 Розділу II, п.п.1.1 п.1, 1.2.1 п.1.2 Розділу IV Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/1635, з урахуванням діючого коефіцієнта.

Плата при перевезенні визначається залежно від відстані перевезення. При цьому, за тарифною схемою 1 при перевезенні власного вагону базова ставка плати є інфраструктурна складова (Івл)- Відстань перевезення - 163км, тоді (ТВл) ~ 1911,00 грн. за вагон.

1911,00 грн. х 1,4020 (діючий коефіцієнт по телеграмі № 000313/ЦМ від 28.02.2011р.) = 2 679,00 грн. (без 1ІДВ) - вартість за фактичне перевезення вагону № 54523006 з вантажем «борти залізничних платформ бувши у використанні»(код вантажу - 316073) у накладній № 44773026.

Отже, штраф правомірно розраховано на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 13 395 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

За таких обставин, суд визнає матеріальну та документальну обґрунтованість позовних вимог. В свою чергу відповідач не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним заперечення нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При прийнятті рішення суд враховує, що штраф, нарахований на підставі статті 122 Статуту залізниць України відповідно до статті 118 Статуту, підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитків.

Дана правова позиція також підтверджується і судовою практикою, зокрема, викладена у постановах ВГСУ від 08.11.2011 року у справі № 42/60, від 27.12.2011 року у справі № 17/78, від 01.07.2010 року у справі № 21/9, від 0/8.07.2010 року у справі 21/3.

У Інформаційному листі від 02.02.2010 N 01-08/71" Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України) Вищий господарський суд України вказав, що виходячи із того, що, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

В даному випадку сума штрафу не є значною, розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України, клопотання від відповідача щодо зменшення розміру штрафу до суду не надходило, застосування п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, а тому суд не вбачає підстав для зменшення штрафу за власною ініціативою. Крім того, відповідачем не доводилось винятковості випадку для зменшення розміру штраф, а заперечення проти позову стосувались суті позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод»39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, буд. 141 (р/р 26006060223592 у Полтавське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 331401, ЄДРПОУ 05756783) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 ( р/р. 26006000012 у ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) 13395 грн. штрафу, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

СуддяТимощенко О.М.

повне рішення складено 28.03.2012 року

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією