Рішення № 22257530, 27.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12 Справа№ 5015/807/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів», Львівська область, Стрийський район, смт. Дашава,

До відповідача: Управління механізації № 22 Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів,

про: стягнення 67 586 грн. 40 коп. основної заборгованості за договором, 1 272 грн. 87 коп. трьох відсотків річних, 6 568 грн. 04 коп. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Цап В.А. –директор (посвідчення від 22.06.1999 року № 382),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали відповідне клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів»до Управління механізації № 22 Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»про стягнення 67 586 грн. 40 коп. основної заборгованості за договором, 1 272 грн. 87 коп. трьох відсотків річних, 6 568 грн. 04 коп. пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.03.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач –03.03.2012 року рекомендованою поштою № 82443 0006602 5, відповідач –05.03.2012 року рекомендованою поштою № 79026 0319508 5 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Судове засідання 13.03.2012 року відкладено на 27.03.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 27.03.2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав документи витребувані ухвалою суду для долучення до матеріалів справи, просить позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64, відзиву на позовну заяву не подав та не надіслав, вимог ухвал суду двічі без поважних причин не виконав.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

Позивач: Державне підприємство «Дашавський завод композиційних матеріалів»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00152402, знаходиться за адресою: 82443, Львівська область, Стрийський район, смт. Дашава (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01293961, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 144, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 30.03.2012 року № 13464509 (докази в матеріалах справи).

Управління механізації № 22 Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»є структурним підрозділом ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», йому присвоєно код ЄДРПОУ 04715612, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 144, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 30.03.2012 року № 13464509 (докази в матеріалах справи).

17.06.2011 року між Державним підприємством «Дашавський завод композиційних матеріалів»(надалі - позивач, продавець) та Управлінням механізації № 22 Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»(надалі –відповідач, покупець) укладено Договір № 94/11 (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом –ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Станом на момент розгляду справи в суді доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 17.06.2011 року № 94/11 сторонами не заявлено та не подано.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що продавець зобов’язується передати власність покупця мастику бітумно-полімерну ізоляційну МБПІ-Д-1 за ТУ У 26.8-00152402-004-2004 (надалі - товар), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар на умовах, викладених в договорі.

Розділом 2 договору встановлено кількість та якість товару.

Так, у відповідності до пункту 2.1. договору загальна кількість товару становить тридцять тонн.

Розділом 3 договору передбачено ціну товару та суму договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна товару становить 8 940 грн. 00 коп. за тонну з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 3.3. договору покупець проводить оплату по факту поставки узгодженої партії товару протягом двадцяти календарних днів з дати отримання продукції та рахунку на підставі видаткових накладних.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що загальна сума договору становить 268 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

Згідно пункту 4.1. договору поставка погодженої партії товару виконується протягом семи днів після отримання заявки від покупця.

Розділом 8 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, згідно пункту 8.1. договору при порушенні термінів оплати чи термінів поставки винна сторона виплачує другій стороні штрафні санкції в розмірі 0,1 відсотка від недопоставленої кількості товару (суми необхідної оплати) за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 8.2. договору сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку виникнення розбіжностей при виконанні договору сторони зобов’язуються знайти об’єктивне рішення шляхом переговорів. При неможливості досягнення компромісу, розбіжності вирішуються в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу Мастику бітумно-полімерну ізоляційну в кількості 7,560 тонн загальною вартістю 67 586 грн. 40 коп., що підтверджується Накладною від 20.06.2011 року № 046 та довіреністю на тримання товарно-матеріальних цінностей від 17.06.2011 року № 960 (належним чином завірені копії Накладної та Довіреності в матеріалах справи).

20.06.2011 року позивачем виставлено відповідачу до оплати Рахунок № 057 за поставлений згідно Накладної від 20.06.2011 року № 046 товар на суму 67 586 грн. 40 коп.

Відповідач своїх зобов'язань за договором з оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 67 586 грн. 40 коп., що підтверджується підписаним повноважними представниками та завіреним печатками юридичних осіб, - сторін за договором Актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2011 року (належним чином завірена копія Акту звіряння в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач 18.10.2011 року звернувся до відповідача Претензією (вих. № 437) з вимогою про погашення 67 586 грн. 40 коп. заборгованості з оплати поставленого товару, 455 грн. 51 коп. трьох відсотків річних та 2 216 грн. 83 коп. пені, яку відповідачем залишено без реагування та відповіді.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем з оплати поставленого товару становить 67 586 грн. 40 коп., станом на час розгляду справи в суді сторонами доказів її погашення суду не подано та не заявлено.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, серед іншого, з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В даному випадку господарське зобов’язання виникло з господарського Договору від 17.06.2011 року № 94/11.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки, яка може встановлюватися за будь-яке порушення зобов’язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 568 грн. 04 коп., яка нарахована відповідно до пункту 8.1. договору та три відсотки річних в сумі 1 272 грн. 87 коп., нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України (розрахунки перевірені в судовому засіданні та знаходяться в матеріалах справи).

Суд, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Управління механізації № 22 Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»(79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 144; код ЄДРПОУ 04715612) на користь стягувача: Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів»(82443, Львівська область, Стрийський район, смт. Дашава; код ЄДРПОУ 00152402) 67 586 грн. 40 коп. основного боргу, 6 568 грн. 04 коп. пені, 1 272 грн. 87 коп. три відсотки річних та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати в порядку статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

27.03.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.