Рішення № 22257481, 29.03.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-549/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №294К від 21.09.2007 року в сумі 5 533,48 долари США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/376 від 30.09.2009 року еквівалентно 44 289 грн. 94 коп., посилаючись на те, що 21.09.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача кредит в розмірі 10 000 доларів США з терміном погашення до 20.09.2010 року зі сплатою 16% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 31.07.2009 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 5 533,48 долари США, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 4 980,09 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 256,75 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 3,39 долари США, штраф (фіксована частина) в розмірі 31,23 долар США, штраф (процентна складова) в розмірі 262,01 долари США. У випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, є правом банку згідно договору застави майна звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили. З урахуванням положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідачів про розгляд справи.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

21 вересня 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №294К (а.с. 5 зв. -8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 10 000 доларів США та зобов'язався погасити кредит до 20.09.2010 року. Умовами п. 4.1. кредитного договору (а.с. 7) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 16% річних за час фактичного користування кредитними коштами. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту п. 4.3. договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32% від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.4. кредитного договору (а.с. 7 зв.) відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення 20 числа кожного поточного місяця.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, систематично порушував строки та розміри сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №294К від 21.09.2007 року (а.с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно п. 6.1. кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 6.6. у разі подання до суду при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобовязань, більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Позивачем станом на 31.07.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №294К від 21.09.2007 року (а.с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 5 533,48 долари США, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 4 980,09 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 256,75 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 3,39 долари США, штраф (фіксована частина) в розмірі 31,23 долар США, штраф (процентна складова) в розмірі 262,01 долари США.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання кредитного договору №294К від 21.09.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 21.09.2007 року укладено договір застави майна №294К (а.с. 9 зв.-11), відповідно до п. 6 якого відповідач ОСОБА_1 передав у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” належне йому рухоме майно, а саме: швейну машину PFAFF 335, серійний №02712230, тип 335-G-17/01-650/BLN, стіл Bordatrice ESB2.

Згідно п. 9 договору застави майна оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 63630 грн. Відповідно до п. 15.1. договору застави майна у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги до ОСОБА_2, то в задоволенні такої слід відмовити, оскільки позивач просить про звернення стягнення на заставне майно, власником якого і заставодавцем згідно договору застави майна №294К від 21.09.2007 року є ОСОБА_1. ОСОБА_2 згідно договору поруки №294К від 21.09.2007 року є фінансовим поручителем ОСОБА_1, однак позивач просить про звернення стягнення на заставне майно, а не про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача ОСОБА_1 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити частково.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №294К від 21.09.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, в сумі 44289 грн. 94 коп., що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/376 від 30.09.2009 року еквівалентно 5533,48 доларам США, на предмет застави згідно договору застави майна №294Квід 28.03.2007 року - швейну машину PFAFF 335, серійний №02712230, тип 335-G-17/01-650/BLN, стіл Bordatrice ESB2, які належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Тисмениця Івано-Франківської області, жителю АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тисмениця Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 442 грн. 90 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог в позові відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.