Постанова № 2225675, 29.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.06.06р.

Справа № А36/114

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Термоізоляція", м.Дніпропетровськ

до: Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, м.Дніпродзержинськ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 464/15-4/01414979/46098 та зобов’язання вчинити дії

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Гриценко О.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Тропін В.В. довіреність б/н від 30.05.2003р.

Чумак Н.В. довіреність б/н від 12.05.2005р.

від відповідача: Сорока В.М. довіреність № 15749/10/100 від 29.05.2006р.

Жураковська О.Б. довіреність № 7043/10/100 від 17.03.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 464/15-4/01414979/46098 про нарахування штрафної санкції за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 244грн. 38коп. та зобов”язати відповідача внести зміни до рахунку підприємства та виключити суми, які були підставою для нарахування штрафної санкції та саму штрафну санкцію. 09.06.2006р. позивач надав уточнення до позовної заяви.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву пояснив, що позов не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

В судовому засіданні 30.05.2006р. та 13.06.2006р. оголошувалась перерва.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.11.2005р. № 464/15-4/01414979/46098 Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську позивачу нарахована штрафна санкція за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання у сумі 2443,80грн. по земельному податку з юридичних осіб в сумі 244грн. 38коп. на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Відповідно до розрахунку №135 від 17.01.2004р. наданого позивачем до відповідача згідно ч.1 п.5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” позивачем було узгоджено суму податкового зобов’язання з земельного податку терміном сплати 30.04.2004р. у сумі 2243,63грн.

Відповідно до ч.2 п.5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У встановлені терміни (до 30.04.2004р.) позивачем не було сплачено вказане узгоджене податкове зобов’язання.

21.05.2004р. позивачем на підставі вищевказаної правової норми було подано до ДПІ уточнений розрахунок з земельного податку за 2004рік терміном сплати до 21.05.2004р. відповідно до якої ним було зменшено суму податкового зобов’язання всього на 12862,70грн.

Таким чином, позивачем було затримано сплату узгодженого податкового зобов’язання у сумі 2243,63грн. на 21 календарний день.

Відповідно до розрахунку №135 від 17.01.2004р. позивачем було узгоджено суму податкового зобов’язання з земельного податку терміном сплати 30.06.2004р. у сумі 2243,63грн.

У зв’язку з наявністю переплати, що обліковувалась на особовому рахунку позивача станом на 30.06.2004р. у сумі 2043,47грн. сума вказаного податкового зобов’язання була частково погашена і сума податкового зобов’язання не сплаченого у встановлений термін (до 30.06.2004р.) склала 200,16грн.

Вказане податкове зобов’язання було сплачено позивачем платіжним дорученням №605 від 19.07.2004р. із порушенням встановленого терміну на 19 календарних днів.

Відповідно п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі викладеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 464/15-4/01414979/46098 від 01.11.2005р. Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську відповідно до вимог діючого законодавства у зв’язку з порушенням позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Щодо позовних вимог в частині зобов”язати відповідача внести зміни в особовий рахунок підприємства та виключити суми, що стали підставою для нарахування штрафної санкції та безпосередньо штрафну санкцію слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.8 розділу 3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної ДПІ України від 12 травня 1994 р. N 37 (у редакції наказу ДПА від 3 вересня 2001 р. N 342 , з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Картки особових рахунків відкриваються структурним підрозділом органу державної податкової служби (який у межах своїх функціональних обов'язків повинен відкрити особові рахунки) з відображенням на них умов справляння платежу, даних про платника, інформацію про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок, та стану розрахунків платника з бюджетом.

Відповідно до п 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 11.06.2003 N290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за N 522/7843 якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Пунктом 3.8 вказаної Інструкції встановлено, що у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Таким чином, у позовній заяві позивачем не визначено конкретних відомостей, зазначених в особових рахунках, до яких позивач просить внести зміни, а саме не визначено до якого саме особового рахунку позивач просить внести зміни, та які саме зміни: до сум нарахованих чи сплачених зобов’язань, за який період та інше.

13.06.2006р. відповідачем було надано до матеріалів справи відомості зворотнього боку облікової картки з земельного податку з юридичних осіб станом на 31.12.2004р.

Ухвалою у справі від 13.06.2006р. судом було зобов’язано позивача уточнити позовні вимоги, викладені у пункті № 2 позовної заяви та доповнень до позовної заяви від 08.06.2006р. щодо визначення конкретних відомостей, зазначених в особових рахунках, до яких позивач просить внести зміни.

Відповідачем вказані вимоги суду не виконано.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, 94, 158-163, п.7 ч.1 ст. 155 п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову в частині визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 464/15-4/01414979/46098 від 01.11.2005р. Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську.

Залишити позовну заяву без розгляду в частині вимоги зобов’язати відповідача внести зміни в особовий рахунок підприємства та виключити суми, що стали підставою для нарахування штрафної санкції та безпосередньо штрафну санкцію.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.П.Кожан

Дата підписання постанови, - 03.07.2006р.