Постанова № 22255641, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року письмове провадження № 2а-9849/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000944120/0 від 03.08.2009 р. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009 № 0000944120/0 частково недійсним, в частині донарахування податкового зобовязання з податок на прибуток підприємств загальною сумою 12090218,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків відповідача щодо завищення позивачем валових витрат по правовідносинах з ТОВ «Нафтогазбудінформатика», з ПП ОСОБА_1, у звязку з проведеннях ремонтних робіт на філіях позивача, щодо виконання ТОВ «ІЦК-Інститут магістральних трубопроводів»послуг „Магістральні нафтопроводи. Лінійна частина. Методи ремонту. Ділянок трубопроводу на заболоченій місцевості”, стосовно витрат на відрядження ОСОБА_2, у звязку з неправильним обліком витрачання та списання з балансу паливно-мастильних матеріалів, тощо.

Відповідач проти позову заперечував, посилався на висновки, викладені в акті перевірки та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд також звертає увагу, що під час розгляду справи у відповідача витребовувався поепізодний розрахунок нарахованого позивачу грошового зобовязання. Разом з тим, такий розрахунок був наданий лише позивачем. Тому суд вважає за можливе керуватися таким розрахунком.

У звязку з неявкою відповідача у судове засідання суд розглянув справу у письмовому провадженні згідно ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.08.2009 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00009444120/0, яким позивачу донараховано податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 6110921,35 грн., штрафних санкцій в сумі 5987331,55, а всього 12 098252,90 грн.

Зазначене повідомлення рішення відповідач прийняв у завязку з наступним.

28.07.2009 відповідачем проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009. Результати перевірки оформлені Актом № 282/41-20/

Відповідно до Акта перевірки

1.Позивачем до складу валових витрат включені витрати, повязані з оплатою роботи за темою «Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів»на користь ТОВ «Нафтогазбудінформатика»в сумі 54600 грн., в т.ч. ПДВ 9100 грн.

Так, відповідач в Акті перевірки зазначив, що оскільки основним видом діяльності позивача є транспортування сирої нафти магістральними нафтопроводами, а за Конституцією України визначені субєкти законодавчої ініціативи, то розробка законодавчого та нормативного забезпечення не покладається на юридичну особу і не є її функцією. На думку відповідача, позивач порушив у звязку з цим вимоги п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проаналізувавши наведене вище обґрунтування висновку відповідача, суд зазначає наступне.

Зазначені вище витрати позивач здійснив відповідно до договору № 16-07 на виконання робіт від 22.03.2007.

Предметом даного договору є виконання ТОВ „Нафтогазбудінформатика” роботи за темою „Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів”. У договорі зазначено, що підставою для проведення робіт є Указ Президента України від 27.12.05 № 1863/2005, Програма діяльності Кабінету міністрів України „назустріч людям”, меморандум між Україною та Європейським союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, спільний звіт ЄС-Україна „Про хід виконання Меморандуму ” між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі протягом 2006 року.

Зміст основних етапів роботи та строки їх виконання визначаються технічним завданням (Додаток № 1 до Договору) та Календарним планом (Додаток № 3 до Договору) п.1.3 Договору,

Згідно з п.2.2 Договору вартість робіт складає 1065000 грн., у том числі ПДВ 177500 грн.

Згідно з п.8.1 Договору даний договір діє до 31.12.2007, а в частині виконання зобовязань - до повного виконання своїх зобовязань по договору сторонами.

Згідно з Технічним завданням на виконання роботи „Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів”., що викладене як Додаток № 1 до Договору від 22.03.2007 № 16-07, робота „Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів”, змістом роботи є Проект постанови Кабінету міністрів України щодо створення Агентства та пояснювальна записка; погодження проекту постанови кабінету Міністрів України в установах та організаціях; Програма створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні.; Проект Закону України „Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів в Україні”; Погодження в органах виконавчої влади, установах та організаціях проекту закону; погодження в органах законодавчої влади доопрацьованого проекту Закону.

29.05.2008 позивач та ТОВ „Нафтогазбудінформатика” підписали Акт здавання-приймання робіт за Договором № 16-07 від 22.03.2007 відповідно до якого виконавцем надано позивачу послуги на суму 45500 грн., ПДВ 9100 грн., а всього на суму 54600 грн. Позивачем відповідно до умов Договору перераховано відповідачу аванс в сумі 300000 грн., та ПДВ 60000 грн., а всього 360000 грн. Акті здавання-приймання зазначено, що вся сума авансу зарахована при оплат попередніх етапів роботи, вартість якої складає 1010400 грн., в т.ч. ПДВ 168400 грн.

Судом проаналізовано нормативні акти, які зазначені в Договорі як підстава його укладання позивачем з ТОВ „Нафтогазбудінформатика” та не знайдено норми, яка б покладала на позивача завдання щодо розроблення проектів нормативних актів в межах роботи „Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів”.

Крім того, суд звертає увагу, що право позивача на розробку проектів нормативних актів України жодним чином не обмежене та може здійснюватися ним на власний розсуд. Водночас, з огляду на ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” докази звязку понесених позивачем за цим договором витрат із його господарською діяльністю суду не надано. Суд враховує те, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 6/31 витрати позивача за цим договором в сумі 331600 грн. визнано як витрати повязані з його господарською діяльність, а висновок відповідача про неправомірність віднесення їх до складу валових витрат необґрунтованим.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України Обставини, встановленісудовим рішеннямв адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постановаабоухваласуду, яка набрала законної сили, є обов'язковою дляосіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств,установтаорганізацій, посадових чи службових осіб, іншихфізичних осібі підлягає виконанню на всійтериторії України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самихсторін.

В той же час, суд, зважаючи на вимоги ст.ст. 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавлений права під час розгляду адміністративної справи дійти висновку, яким спростовуються обставини, що встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій адміністративній справі. При цьому ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, на підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що відповідачем вірно виявлено завищення позивачем валових витрат на суму 54600 грн.

2.Позивач замовляв у ПП ОСОБА_4 послуги з підготовки та оформлення документів по паспортно-візовій роботі (оформлення закордонного паспорту) для працівників, які відїжджали у відрядження за кордон. У звязку з цим позивач відніс до складу валових витрат 31470 грн., що призвело до порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд дослідив зазначену обставину та зясував, що відповідно до актів виконаних робіт від 01.04.2008, 07.04.2008 (2 акти), 08.04.2008 (2 акти), 09.04.2008 (2 акти), 10.04.2008 (3 акта), 11.04.2008, 14.04.2008, 13.05.2008, 21.05.2008 (2 акта), 10.05.2008, 03.06.2008 (2 акта), 10.06.2008,13.06.2008, 20.06.2008 (2 акта), 25.06.2008 (2 акта), 24.07.2008, підписаних позивачем та ПП ОСОБА_4, позивачем сплачено 31470 грн. за інформаційні послуги, підготовку та оформлення документів, згідно заявки з паспортно-візової роботи.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 цього закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами5.3 - 5.7цієї статті.

Посилаючись на безпідставність висновку відповідача про завищення валових витрат на 31470 грн. позивач надав суду у якості доказів, що спростовують такий висновок відповідача лише зазначені вище акти виконаних робіт та постанову окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 6/31. Разом з тим, у справі № 6/31 досліджувалася правомірність висновку відповідача про завищення позивачем валових витрат за період з 01.07.2007 п 3103.2008 в сумі 29809 грн. по оплаті послуг, наданих ПП ОСОБА_4, при цьому у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 6/31 необґрунтованість такого висновку суд підтверджує обставинами, встановленими у справі № 6/27, під час розгляду якої встановлено, що позивач надав первинні документи: накази про прийняття на роботу та на відрядження, копії закордонних паспортів. Разом з тим, у даній справі, № 2а-9849/09/2670, такі документи, що підтверджують звязок здійснених позивачем витрат з його господарською діяльність позивачем суду не надані. З огляду на це, суд не може застосовувати положення ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України та керуватися встановленими у справі №6/31 обставинами.

Крім того, суд звертає увагу, що надані позивачем акти виконаних робіт не можуть бути доказом укладення зазначених вище правочинів з огляду на приписи статей 207, 208 Цивільного кодексу України, ст.. 181 Господарського кодексу України. Також, суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів, які підтверджують можливість ПП ОСОБА_4 надавати послуги з паспортно-візової роботи.

Зазначене вище свідчить про те, що відповідач дійшов вірного висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 31470 грн., здійснених на користь ПП ОСОБА_4

3.Згідно з актом перевірки:

І. Під час перевірки СДПІ у м. Одесі по роботі з ВПП філії позивача «Південні магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 виявлено завищення показника «витрати на поліпшення основних фондів та нафтових свердловин»всього в сумі 693 43,75 грн., які не підтверджено відповідними документами, а саме відсутні дефектні акти, затверджені листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260, не вказані інвентарні номери відремонтованих обєктів основних фондів.

ІІ. І. Під час перевірки СДПІ у м. Одесі по роботі з ВПП філії позивача «Південні магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»виявлено завищення показника «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім зазначених у 04.11»всього в сумі 251473 грн., з яких не підтверджено відповідними документами витрати в сумі 159115,29 грн., а саме:

- Згідно акта № 4 від 03.04.2008 списання матеріалів на поточний ремонт обладнання мийки автотранспортної техніки в Снігірівці на суму 15153,41 грн. відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта ремонту, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

-Згідно акта № 206 від 26.04.2008 списання матеріалів на потреби АВБ Августівки при виготовленні рем. конструкцій при ліквідації зловмисних пошкоджень укомплектування АВБ на суму 11785,2 грн. відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3-260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

-Згідно акта №214 від 25.07.2008 списання матеріалів на потреби АВБ Августівка на суму 9891,85 грн. - відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3-260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

-Згідно Акта № 235 від 29.09.2008 списання матеріалів на потреби механіко-технологічної служби, на технічне обслуговування насосних агрегатів, поточний ремонт обладнання та інше НПС Августівка на суму 11745,71 грн. - відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

-Згідно Акта № 3 від 17.11.2008 списання матеріалів на технічне обслуговування та ремонт НПС Августівка на суму 5801,26 грн. - відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

-Згідно акта № 12 від 22.12.2008 списання матеріалів на поточний ремонт на суму 2032,1 грн. - відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

-Згідно акта № 5 від 25.03.2009 списання матеріалів на ремонт БВО Херсон на суму 17494,17 грн. - відсутній акт виконаних робіт, інвентарний номер обєкта, дефектний акт, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260, не визначено якими силами здійснювався ремонт.

Суд проаналізував викладені вище порушення, виявлені відповідачем під час проведення перевірки, та зазначає наступне.

У матеріалах справи містяться копії актів:

І. списання сировини та матеріалів з-під обліку: від 26.06.2008 на суму 11785,2 грн. на потреби АВБ „Августівка”, від 29.09.2008 на суму 11745,71 на потреби механіко-технологічної служби, від 26.06.2008 № 208а а суму 49445 грн. та 725,10 грн., від 25.03.2009 на суму 17494,17 грн., від 25.07.2008 № 214 на суму 9891,85 грн. на потреби АВБ „Августівка”, від 28.07.2008 № 215 загальна сума не зазначена; від 22.12.2008 № 12 на суму 2032,71 грн., від 18.04.2008;

ІІ. На поточний ремонт та експлуатаційні витрати НПС „Снігірівка” від 03.04.2008 № 4.

ІІІ. Акти виконаних робіт:

-№ 1 від 19.03.2008 з ТОВ „Фірма „ОІЛСЕРВІС” на суму 4896 грн. з ремонту магнітно-індукційних здавачів та турбінних перетворювачів;

-№ 1 за квітень 2008 року за капітальний ремонт технологічних трубопроводів та обслуговування ПСУ „Одеса” НПС „Августівка” (договір № 7 від 28.03.2008 у справі відсутній) на суму 27492 грн.

-від 09.04.2008 на суму 4795,06 грн. за роботи по ремонту мереженого обладнання „ПМН”

-від 07.05.2008 на суму 2460 грн. за поточний ремонт датчика на підставі договору № 25/3 від 28.02.2008 (в матеріалах справи відсутній);

-від (дата не зазначена лише травень 2008 року) № ОУ-0000004 на суму 5850 грн. , ПДВ 1170 грн.. а всього 7020 грн. за ремонт МРТ „Орбіта” з ручним приводом.

-Від 05.05.2008 № 4 на суму 29713 грн. за договором № 1/04-08-ВЕ від 02.04.2008 за роботу з ультразвукового контролю зварних стиків МН „Кременчук-Херсон” 267-270 км в кількості 99,48 м шва.

-Без дати травень 2008 р. № 125 найменування робіт зазначено нечітко, із застосуванням скорочень, на суму 3188,77 грн.

-Без дати травень 2008 р. № 21 на суму 1120 грн. за поточний ремонт автомобіля КРАЗ-255 з заміною гідро підсилювача руля та установкою колектора.

Зазначені вище документи не можуть бути належними та допустимими доказами понесених філією відповідача витрат. При цьому, посилання сторін на правомірність використання актів, затверджений листом Держбуду України, Держитлокомунгоспу України від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3 -260 не є визначальним в даному випадку, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що стали підставою для здійснення відповідних витрат. За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем (його філією) валових витрат.

4. Філією «Південно-магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»проводилось списання паливно-мастильних матеріалів на автотранспортні засоби без документального підтвердження напрямку витрачання та списання з балансу паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 92358 грн., що свідчить пр. завищення валових витрат на зазначену суму. Так, підприємством надано подорожні листи вантажного транспорту за типовою формою № 2, де витрати пального визначаються з урахуванням тонно-кілометрів, але документи, які підтверджують перевезення вантажів та їх вагу не надані. Зазначене, як стверджує відповідач, свідчить про порушення позивачем порядку заповнення визначених форм Типової форми № 2-ТН для вантажних автомобілів.

Оформлення первинного обліку роботи вантажного автомобіля здійснюється відповідно до наказу від 29 грудня 1995 року N 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким на виконання рішення Президії Кабінету Міністрів України від 4 травня 1995 року N 10 "Про недостатню роботу деяких міністерств і відомств щодо забезпечення збереження пально-мастильних матеріалів" затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та ввести їх у дію з 1 січня 1996 року, зокрема, "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. N 2.

Відповідно до наданих позивачем суду первинних документів, відповідач здійснював облік роботи вантажних автомобілів відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням відповідних форм первинного обліку.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем в цій частині валових витрат на суму 92358 грн. є необґрунтованим.

5. В акті перевірки зазначено, що під час перевірки Кременчуцькою ОДПІ філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»виявлено завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 149933 грн. внаслідок віднесення вартості послуг за науково-технічну роботу за темами «Розробка відомчих будівельних норм: Магістральні нафтопроводи. Лінійна частина. Методи ремонту ділянок трубопроводу на заболоченій місцевості»та «Внесення змін до відомчих будівельних норм (ВБН) Магістральні нафтопроводи. Технологія капітального ремонту лінійної частини діаметром 530-1220 мм із заміною ізоляції без підняття трубопроводу», отриманих від ТОВ «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів». Таке завищення валових витрат, на думку відповідача, сталося внаслідок того, що філією позивача здійснено функцію, яка відповідно до чинного законодавства входить до компетенції Міністерства палива та енергетики України.

Філією позивача також завищено валові витрати на суму 25312,50 грн. про що зазначено в акті перевірки від 09.07. 2009 № 3013/23-209/26113233 у п.3.2.9.

Всього філією позивача завищено суму валових витрат на 175306 грн.

Відповідно до наданої позивачем копії договору № 6-07 на виконання науково-технічної роботи від 17.05.2007 предметом договору є виконання послуг „Магістральні нафтопроводи. Лінійна частина. Методи ремонту. Ділянок трубопроводу на заболоченій місцевості”. Зміст та обсяг робіт в цілому по етапах, наукові, технічні та інші умови до науково-технічної роботи, визначаються узгодженими сторонами технічними вимогами, які є невідємною частиною договору (Додаток 1). Вартість робіт по договору складає 420 00 грн., в т.ч. ПДВ 70000 грн.

Зазначений договір укладено позивачем (замовник) в особі Головного інженера ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності № 1317 від 28.03.2007 (в матеріалах справи відсутня) та Положення (не зазначено якого саме) з ТОВ «ІЦК-Інститут магістральних трубопроводів».

Відповідно до наданих позивачем Актів здачі приймання робіт № 6-07/3 від 23.04.2008 замовником сплачено за надані послуги 34860 грн., в т.ч. ПДВ 5810 грн., № 6-07/4 на суму 42940 грн., в т.ч. 7156,67 грн., № 6-07/5 на суму 9000 грн., в т.ч. ПДВ 1500 грн., № 5-07/6 від 22.12.2008 на суму 34860, в т.ч. ПДВ 5810 грн.

Загальна сума здійснених витрат, відповідно до наданих позивачем актів здачі приймання виконаних робіт складає 146860 грн., що не відповідає розміру, про який зазначено в Акті перевірки.

Позивачем не надано суду доказів реального виконання зазначеного договору, а саме не надано копії виконаної науково-технічної роботи, не надано доказів її застосування у господарській діяльності позивача. При цьому, суд звертає увагу, що виконання договору, згідно наданих позивачем актів здачі приймання робіт, було прийнято не уповноваженою особою філією позивача Філією „Придніпровські магістральні нафтопроводи” ВАТ „Укртранснафта”. Позивачем також не надано суду доказів використання отриманої за договором послуги в господарській діяльності Філії „Придніпровські магістральні нафтопроводи” ВАТ „Укртранснафта”.

Зазначене вище свідчить, що позивач не спростував належними та допустимими доказами висновки акта перевірки.

6. Позивачем у 2 кварталі 2008 року до складу валових витрат віднесені витрати на відрядження працівника ОСОБА_2 за кордон до м. Баку, Азербайджан в сумі 6956,90 грн., згідно звіту про використання коштів від 29.04.2008 (посвідчення про відрядження № 113/1 від 17.04.2008 та наказ № 88/1 від 17.04.08). Як зазначено в Акті перевірки позивачем документами, що підтверджують зв'язок відрядження ОСОБА_2 з основною діяльністю позивача є документи, які засвідчують бажання представника компанії в Україну встановити цивільно-правові відносини з компанією «ДНКОР»шляхом підготовки візиту, а саме: план-завдання на закордонне відрядження від 17.04.2008 та службова записка ОСОБА_2

Відповідно до п.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, якавідряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місцявідрядження і назад, так і за місцемвідрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місцівідрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває увідрядженні.

Позивачем на підтвердження витрат на відрядження надано копію Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 29.04.2008 на суму 6956,90 грн., посвідчення про відрядження № 113/1, виданого ОСОБА_2 раднику Філії ПМН ВАТ „Укртранснафта”, відрядженого до м. Баку з 21.04.2008 по 21.04.2008, копію квитка за напрямом Київ-Баку-Київ, підтвердження з готелю „Austin Hotel”, копію сторінок закордонного паспорту з відмітками про візи, лист Директора Представництва ВАТ „Укртранснафта” в Азербайджанській республіці про підтвердження факту перебування ОСОБА_2 у складі офіційної делегації на території Азербайджану в період з 21 по 24 квітня 2008 року; лист Філії „Південні магістральні нафтопроводи” ВАТ „Укртранснафта” , адресований Голові ВАТ „Укртранснафта” з проханням направити у відрядження ОСОБА_2 в представництво ВАТ „Укртранснафта” в Азербайджані , місто Баку з 21.04.2009 по 24.04.2008; наказ директора філії „Південні магістральні нафтопроводи” ВАТ „Укртранснафта” від 17.04.2008 про закордонне відрядження № 88/1; службова записка ОСОБА_2 директору філії „Південні магістральні нафтопроводи” ВАТ „Укртранснафта” про затвердження плану-завдання на службове відрядження з 21.04.2008 о 24.04.2008; план-завдання на закордонне відрядження.

Суд вважає, що зазначені документи свідчать про обґрунтованість включення позивачем до складу валових витрат суми 6956,90 грн. на відрядження працівника ОСОБА_2 за кордон до м. Баку, Азербайджан. З огляду на це, висновок відповідача про завищення позивачем суми валових витрат є необґрунтованим.

7. Позивач зазначив, з посиланням на сторінки 66-69 акта перевірки від 28.07.2009, що відповідач дійшов невірного висновку про безпідставність віднесення позивачем сум ПДВ в розмірі 2914, 60 грн., сплачених у складі вартості ремонтних робіт душових кабін у Філії «Південні магістральні нафтопроводи», на користь ПП «Стройказаказ»до складу валових витрат.

Суд проаналізував викладені відповідачем на вказаних сторінках акта перевірки обставини, та зясував, що у відповідній частині Акта перевірки відповідачем зазначено про неправомірність віднесення позивачем зазначеної суми до складу податкового кредиту ПДВ за податковими накладними ПП «Стройказаказ»на суму 2914,6 грн., щодо якої від ПП«Стройказаказ»не надійшло відповіді на запит про підтвердження суми ПДВ, надісланого 05.06.09 № 17371/10/23-213.

Оскільки позивач не надав суду доказів прийняття відповідачем відповідного повідомлення-рішення щодо нарахування грошового зобовязання з ПДВ та відповідно не оскаржує таке рішення, суд не може аналізувати наведені вище доводи позивача з огляду на їх невідповідність дійсним обставинам справи.

8. Позивач посилається на стор. 30 акта перевірки від 28.07.2009, де йдеться про не проведене позивачем коригування збитків за І квартал 2008 року згідно рішення СДПІ від 09.09.2008 № 0001574120/0. Під час перевірки зазначеного доводу позивача суд встановив відсутність в наданій позивачем копії акта перевірки сторінки за порядковим номером 30. В той же час, суд звертає увагу, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 6/31, що набрало законної сили 08.06.2011 відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № 6/31, зазначене податкове повідомлення-рішення скасоване.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи суд встановив, що оскаржуване рішення відповідача частково відповідає вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі доведено, що оскаржувані позивачем постанови були прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України, що регулює порядок здійснення валютного регулювання та валютного контролю.

Керуючись вимогами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що оскаржувані постанови були прийняті з дотриманням приписів, закріплених у п.3 ч.3 ст.2 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 99, 100, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 № 0000944120/0 в частині донарахованої суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 11649302,61 грн.

В іншій частині донарахованої суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 № 0000944120/0 залишити без змін.

Судові витрати в сумі 2 грн. присудити на користь Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій