Постанова № 2225465, 06.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.06.06р.

Справа № А27/60

За позовом Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Облпаливо", м. Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя В.О.Татарчук

Секретар В.Г.Дабіжа

Представники сторін:

від позивача – Грєк Г.В. довір. від 03.04.06р. №1, Гурова С.О. довір. від 18.04.06р. №3

від відповідача –Підгорна Ю.А. довір. від 17.04.06р. №6639/9/10-016, Прудко О.В. довір. від 19.10.05р. №20181/9/10-016

Суть спору:

Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Облпаливо" звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002732302/0 від 21.11.2005р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- пункт 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72 суперечить законодавчим актам України по оплаті праці і не повинен застосовуватись;

- зазначене підтверджується прийняттям НБУ постанови від 15.12.2004р.№637, якою затверджене нове положення про ведення касових операцій без обмежень щодо виплати заробітної плати, а також листами НБУ від 13.03.2005р., 01.04.2005р., ДПА України від 13.12.2005р.;

- штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки не є податковим зобов’язанням, а тому застосування таких санкцій саме податковим повідомленням-рішенням є незаконним;

- вказана в акті перевірки сума виплати за рахунок готівки в розмірі 94662,24грн. не відповідає фактичній – 30313грн., яка підтверджується первинними документами;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2005р. порушено провадження у справі №Б24/257/05 про банкрутство позивача з введенням мораторію, а тому нарахування штрафу є неправомірним.

Відповідач заперечує проти задоволення позову з посиланням на те, що:

- перевіркою встановлено порушення п.2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72 у вигляді витрачання на оплату праці 144806,99грн. готівки з виручки від реалізації вугілля за наявності податкового боргу;

- відповідні санкції застосовані на підставі п.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки”;

- перевірку проведено та застосовано штрафні санкції згідно з вимогами чинного законодавства;

- при проведенні перевірки підприємством не було надано будь-яких зауважень щодо визначення суми готівки витраченої 29.12.2004р. в розмірі 94662,24грн.

В судовому засіданні 06.06.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

21.11.2005р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002732302/0, яким визначено суму податкового зобов’язання позивача у вигляді штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 144806,99грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту №769/232/01884544/ДСК від 11.11.2005р. “Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДОКП “Облпаливо” за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р.”.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72 мало місце витрачання готівки з виручки від реалізації вугілля на виплати пов’язані з оплатою праці за наявності податкового боргу за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. в сумі 144806,99грн., а саме:

- у грудні 2004р. –95549,24грн.;

- у січні 2005р. –49007,75грн.;

- у лютому 2005р. –250грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Слід погодитись з твердженням позивача про те, що п.2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72 суперечить законодавчим актам України по оплаті праці.

Так, згідно з вказаним пунктом, готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов’язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Наведене дозволяє зробити безумовний висновок про те, що зазначена норма встановлює певні обмеження щодо проведення виплат з оплати праці.

В той же час, відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно з ч.3 ст.15 Закону України “Про оплату праці” оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 5 статті 24 вказаного Закону встановлено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Таким чином, наведеними нормами чітко визначені першочерговий порядок оплати праці, а також заборона на встановлення залежності щодо проведення таких виплат від здійснення інших виплат.

У зв’язку з викладеним, суд не застосовує до спірних правовідносин п.2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72.

Також, суд враховує те, що податковим органом помилково визначена сума проведених позивачем виплат за рахунок готівкової виручки 29.12.2004р. в розмірі 94662,24грн. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій касової книги та видаткових ордерів сума виплат склала 30313грн. Зазначена помилка призвела до необгрунтованого збільшення суми штрафних санкцій.

Є неправомірним і визначення спірним податковим повідомленням-рішенням суми штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки як податкового зобов’язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, приймаючи рішення керувався, в тому числі, положеннями Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181).

В даному випадку до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення зазначеного Закону.

Зокрема, частиною 1 преамбули Закону №2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 1.9, 1.10 ст.1 вказаного Закону:

- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

- штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

- податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом;

- податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Статтею 2 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стягнення штрафних (фінансовий) санкцій з суб’єкта підприємницької діяльності за порушення норм з регулювання обігу готівки не пов’язано зі сплатою суб’єктом підприємницької діяльності податків, зборів чи інших обов’язкових платежів.

Таким чином, визначення відповідної суми штрафу як податкового зобов’язання є незаконним.

Викладені обставини свідчать про необхідність задоволення позову.

В той же час є неправомірним посилання позивача на мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Дніпропетровського області від 11.11.2005р. у справі №Б24/257/05 про банкрутство підприємства.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Спірний штраф не є санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів і такий штраф застосовується без огляду на наявність мораторію.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач просить визнати спірне податкове повідомлення-рішення недійсним.

Пункт 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає такого наслідку задоволення позову як визнання рішення недійсним.

В той же час, згідно абз. 2 ч.2 вказаної статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд приймає рішення про задоволення позову шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0002732302/0 від 21.11.2005р.

Стягнути з державного бюджету на користь Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Облпаливо" (м. Дніпропетровськ, вул.Комсомольська,56, код ЄДРПОУ 01884544) 3грн.40коп. витрат по сплаті державного мита.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –09.06.2006р.