Постанова № 22254634, 16.03.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а-2081/10/2470

11:05

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участю:

секретаря судового засідання –Олійник О.В.;

представників позивача, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кельменецькому районі, - ОСОБА_1 (копія довіреності від 01.09.2011р.); ОСОБА_2 (довіреність від 12.03.2012р. №2);

представника відповідача, ВАТ " Чернівцігаз " в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації , - ОСОБА_3 (копія довіреності від 17.03.2011р. №01/365),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кельменецькому районі доПАТ по газопостачанню та газифікації " Чернівцігаз " в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікаціїпро стягнення заборгованості, дійшов висновку що адміністративний позов належить до задоволення, з наступних підстав,-

СУТЬ СПОРУ :

В поданому до суду 20 травня 2012 року адміністративному позовіпозивач просить суд стягнути з відповідача на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі заборгованість по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 2236,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне.

У січні 2010 року, відповідач надав до Фонду відомість, в якій вказав, що найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції за 2009 рік займає дохід, отриманий від розподілення газоподібного палива системою трубопроводів, що відповідає коду 40.20.2 згідно КВЕД, а не проведення газопровідних робіт (код згідно КВЕД 45.3.3), а отже фактично переважає вид економічної діяльності –розподілення газоподібного палива системою трубопроводів, якому відповідає страховий тариф 0,72% та звернувся з заявою про зміну страхового тарифу відповідно до основного виду діяльності.

12 березня 2010р. у відповідача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. та складено акт від 12.03.2010 року № 23. Відповідач від підписання акту відмовився.

В даний акт включено результати перевірки по акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 06 липня 2009 року №63, яки складено за підсумками перевірки відповідача за період з 01.07.2006 року по 01 квітня 2009 року.

В результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач здійснював сплату поточних сум страхових внесків відповідно до встановленого тарифу, але у зв’язку з тим, що маючи несплачені суми недоїмки у розмірі - 23989,29 грн. та пені - 5838,52 грн., згідно попереднього акту перевірки від 06.07.2009 року №63, відділення Фонду, зарахувало поточні суми страхових внесків шляхом перерозподілу таких сплачених сум в рахунок сплати зазначеної недоїмки, у порядку календарної черговості її виникнення. В результаті чого, виникла недоїмка в сумі 24461,55 грн., та нарахована пеня в сумі 1764,63 грн.

У зв’язку з несплатою заборгованості зі страхових внесків відділення Фонду звернулося з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду, постановою якого 25 листопада 2009 року задоволено позов про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 29827,81 грн., а саме: 23989,29 грн. –недоїмки, та 5838,52 грн. –пені.

Таким чином, на момент подання позовної заяви до суду, сума заборгованості складає 2,236,89 грн., а саме 426,26 грн. –недоїмки, та 1764,63 грн. –пені.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення та пояснення на позов, в яких просив суд, відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з наступних причин.

Позивачем, у позовній заяві вказується, що за період, який перевірявся , а саме з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно до Акту, порушень щодо сплати страхових сум не виявлено. Однак позивач вказує, що ним включено до даного Акту перевірки результати попередньої перевірки, згідно з актом №63 від 06.07.2009 року. При цьому позивач не надає жодного правового обґрунтування вказаним діям.

Крім того, щодо посилання позивача на те, що у відповідача на час проведення перевірки були несплачені суми недоїмки в розмірі 23989,29 грн. та пені в сумі 5838,52 грн. згідно попереднього акту перевірки від 06.07.2009 року №63, є невірним у зв’язку з наступним.

Так, за результатами попереднього акту перевірки №63 від 06.07.2009 року, було нараховано страхові внески у розмірі 23989,29 грн. та пеню у сумі 5838,52 грн., які стягнуто з ВАТ «Чернівцігаз»в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації, згідно з постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року по справі №2а-1424/09/2470.

Однак, ВАТ «Чернівцігаз»особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації, було подано апеляційну скаргу на вище згадану постанову суду від 25.11.2009 року. Апеляційний розгляд справи закінчився 26.04.2001 року, винесенням ухвали, якою залишено в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року.

Таким чином, на час проведення перевірки 12 березня 2010 року, постанова суду від 25.11.2009 року, не набрала законної сили, внаслідок чого заборгованість була спірною та не підтвердженою судовим рішенням, а тому були відсутні підстави для ствердження позивачем про наявність недоїмки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2010 року, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі, було проведено перевірку ВАТ «Чернівцігаз»в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, та складено акт від 12.03.2010 року № 23.(а.с. 16)

В результаті проведеної перевірки було виявлено фактичні порушення сплати страхових внесків страхувальником до відділення Фонду на суму 30300,07 грн., внаслідок чого було нараховано пеню в розмірі 1764,64 грн. (а.с.16).

Також, відповідно до додатку до акту, а саме: співставленню фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими умовами по Кельменецькому управлінню з газопостачання та газифікації, вбачається, що за відповідачем рахується сума недоїмки за період квітень-грудень 2009 року, в сумі 472,26 грн. (а.с.19).

Відповідно до розрахунку суми позову по ВАТ «Чернівцігаз» в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації, про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання від 15 березня 2012 року, за відповідачем рахується узгоджена сума заборгованості в розмірі 2236,89 грн., а саме: недоїмка на суму 472,26 грн., та сума нарахованої пені в розмірі 1764,63 грн.

Наведе вище повністю підтверджується письмовими доказами, які містяться в справі.

Суд погоджується з позицією позивача, що сума боргу зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання належить до стягнення з відповідача з насутпних підстав.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105).

Згідно із статтею 5 Закону № 1105 обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.           

Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з пунктом 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 та п.4.3. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який по підсумках минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.3. Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року №68 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів” вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за формою №1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.          

Виходячи із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд вважає правомірною вимогу позивача стягнути з ПАТ "Чернівцігаз" заборгованість зі сплати страхових внесків.

При цьому суд вважає безпідставними заперечення відповідача, про те, що під час проведення первірки ( з 12.03.2010р. по 12.03.2010р.) постанова Чернівецького окружного адміністративного суду, якою було стягнуто страхові внески і пеню з ПАТ "Чернівцігаз," не набрала законної сили. А тому у позивача були відсутні правові підстави на час проведення даної перевірки встановлювати наявність недоїмки. Підставою для такого висновку суду є те, що, насамперед, на день звернення позивача до суду заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2236,89 грн., існувала і не була сплачена відповідачем. Також судом було встановлено те, що на даний час вступило в законну силу рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. по справі №2а-1424/09/2470 яким з відповідача стягнено страхові внески та пеню в сумі 29 827,81 грн. ( в т.ч. 23 989,29 недоїмки та пені - 5 838,52 грн.) ( а. с.55-57).

Оскільки сума заборгованості, не була скасована апеляційним судом, а також є непогашеною нарахування по ній пені в сумі 1764,63 грн., що входить до суми стягнення є правомірним.

          Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи , системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач доведені належними доказами, чим дотримався вимог статті 71 КАС України. Зокрема, в частині першій цієї статті зазначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Тому суд дійшов висновку, що даний позов є обґрунтованим і належить до задоволення повністю.           

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнутиз ПАТ по газопостачанню та газифікації " Чернівцігаз " в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації заборгованість по сплаті страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 2 236 (дві тисячі двісті тридцять шість), 89 грн. на розрахунковий рахунок в Головному управлінні Державного казначейства України в Чернівецькій області, МФО 856135, код 25076576.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Постанова в повному обсязі складена 22 березня 2012 року.

Суддя О.Я.Бойко