Постанова № 22254426, 26.03.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/329/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовомДержавної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької областідоприватного підприємства "Груп-Альянс"про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Заставнівському районі Чернівецької області (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Груп-Альянс” (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків відкритих у банківських установах для погашення заборгованості в сумі 2969,30 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство “Груп-Альянс” зареєстроване як юридична особа Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області 25.04.2006 року (а.с. 5).

На підставі заяви приватного підприємства “Груп-Альянс” від 15.12.2010 року за вх. № 3219/10 та Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”від 03.07.1998 р. № 727/98 в редакції чинній на момент виникнення правовідносин відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2011 року за ставкою єдиного податку 10 % (а.с.7).

За приватним підприємством “Груп-Альянс” обліковується заборгованість в сумі 2969,30 грн. по наступним податкам: єдиному податку у сумі 2447,29 грн., в т. ч. основний платіж 2192,34 грн. та штрафна санкція 254,88 грн., пеня 0,04 грн.; орендній платі за земельні ділянки в сумі 522,04 грн., яка виникла, у звязку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного податкового зобовязання згідно поданих підприємством декларацій та застосованих штрафних санкцій, пені.

Вказана заборгованість підтверджується поданими відповідачем до ДПІ у Заставнівському районі:

- розрахунком сплати єдиного податку (а.с.8);

-податковою декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 224 від 28.01.2011 р. (а.с 11-12).

Позивачем на адресу відповідача були направлені наступні податкові повідомлення - рішення форми “Ш”: № 0000051500 від 11.01.2012 р. про сплату грошового зобов'язання по орендній платі 53,06 грн.; № 0000041500 від 11.01.2012 р. про сплату грошового зобов'язання по орендній платі 631,07грн.; №0000061500 від 11.01.2012 р. про сплату грошового зобов'язання по єдиного податку з юридичних осіб в сумі 254,88 грн., які отримані 13.01.2012 р. власноручно керівником відповідача (а.с.9).

Згідно даних ДПІ у Заставнівському районі у відповідача відкритий наступний рахунок в національній валюті у такому банку: 26009242748 в «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві МФО 380805.

Згідно п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 р. № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Тобто з моменту подачі заяви та переходу на спрощену систему оподаткування відповідач узгоджує суму зобовязання, дату та порядок сплати відповідно до Указу.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 9.1.2 та 9.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить: плата за землю.

Згідно п.п.10.1.2. п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України, визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України)

Пунктом 129.1.1 ст. 129 ПК України, встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 54.3.6 п. 54.3 статті 54 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога форми “Ю1”№ 1/50 від 22.07.2010 р. та друга податкова вимога форми “Ю2”№ 2/66 від 25.08.2010 р., які отримані керівником відповідача (а.с. 14).

Оскільки, податкові вимоги, виставлені в 2010 р. не відкликались, суд вважає, що у позивача наявні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунку відкритого у банківських установах для погашення заборгованості в сумі 2969,30 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунку - 26009242748 в “Райффайзен банк Аваль" у м. Києві МФО 380805 для погашення заборгованості в сумі 2969,30 грн., яка рахується за приватним підприємством "Груп-Альянс”( ідентифікаційний код 34338488), а саме заборгованість по єдиному податку в сумі 2447,29 грн. стягнути на користь місцевого бюджету Заставнівської міської ради, заборгованість по орендній платі за землю в сумі 522,04 грн. стягнути на користь місцевого бюджету Заставнівської міської ради.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

4. Копію постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк