Постанова № 22253914, 22.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 березня 2012 р. № 2-а- 1990/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю представників сторін - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі звернулося до суду з позовом до Харківського державного авіаційного виробниче підприємство в особі відокремленого підрозділу «Конотопський механічний завод», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2012 року в сумі 4746,58 грн. В обґрунтування позовних заяв зазначає, що відповідач є страхувальником та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у сумі 4746,58 грн., яка самостійно відповідачем не сплачена.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначив, що Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»не передбачає відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на робочих місцях за списком № 2, а також послався на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.09.2011 року у справі № 5023/7840/11 про порушення банкрутства Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у звязку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представники сторін у судове засідання 22.03.2012 року не прибули, поважні причини неявки представника позивача суду не відомі. Поряд із цим, на адресу Харіківського окружного адміністративного суду відповідачем було подане клопотання про розгляд справи без участі вказаного учасника судового процесу.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 35 КАС України сторін було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами без участі зазначених сторін, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у вказаному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що Конотопський механічний завод Харківського авіаційного виробничого підприємства, який є підрозділом Державного авіаційного виробничого підприємства Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору, перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 14027422 без права юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003р. страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121, постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Інструкції ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Положеннями пункту 6.2 вищеназваної Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-15 (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про законодавчо врегульований обовязок страхувальника на відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2.

Станом на час розгляду справи загальна сума виплаченої пенсії працівникам відповідача складає за січень 2012 року 4746,58 грн.

На виконання вимог "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", Управлінням Пенсійного фонду в м. Конотопі та Конотопському районі 19.01.2012 року відповідачу був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(Список № 2) за вказаний період у розмірі 4745,98 грн., який був отриманий відповідачем 25.01.2012 року, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору останній не надав, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»складає 4745,98 грн.

Відносно посилань представника відповідача на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.09.2011 року, по справі № 5023/7840/11, якою порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, як на підставу для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Субєкти господарювання господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом України.

Юридичною особою, за визначенням, даним у статті 80 Цивільного кодексу України, є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обовязки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Підставою для вилучення субєкта господарювання з державного реєстру, відповідно до статті 59 Господарського кодексу України, є скасування державної реєстрації. Субєкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 22.09.2011 року по справі № 5023/7840/11 за заявою ТОВ «ІнтехГруп»про визнання банкрутом Харківське авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора порушено провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 6 зазначеної ухвали з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів: заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів); заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) стосується вимог, зобовязань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі статтею 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також штрафних санкцій за невиконання зобов'язань, у зв'язку з веденням господарської діяльності підприємством після порушення провадження справи про банкрутство, ґрунтується на законі.

Враховуючи, що грошові зобов'язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникли з 2012 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію, то дія мораторію на виконання цих зобовязань не розповсюджується, через що позивачем правомірно та в межах повноважень органу пенсійного фонду направлено на адресу Конотопського механічного заводу, який є підрозділом позивача без права юридичної особи, розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п.п «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 2012 року з вимогою їх відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору на момент розгляду справи не ліквідовано, заборгованість, яка є предметом даного спору, виникла після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію, тому суд приходить до висновку, що вона може бути стягнута в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі про стягнення з Харківського державного авіаційного виробниче підприємство в особі відокремленого підрозділу «Конотопський механічний завод»заборгованості з відшкодування фактичних втрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2012 року в сумі 4746,58 грн., у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу "Конотопський механічний завод" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14027422) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій списком № 2 за січень 2012 року в розмірі 4746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 58 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.