Єдиний державний реєстр судових рішень Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/7573/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.
за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,
представника позивача - Колій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро» (далі по тексту - позивач, ТОВ "Кролевець-Агро"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Глухівська МДПІ) в якому просить визнати нечинним повідомлення - рішення № 0000062301 від 26.05.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було здійснено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро», за результатами якої було складений акт № 579/23/35148912 від 04.05.2011 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 26.05.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 104 667,00 грн. 00 коп., а також застосування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. 00 коп.
З даним повідомленням - рішенням від 26.05.2011 року № 0000062301 TOB «Кролевець-Агро» не погоджується та вважає його таким, що винесено з порушенням норм податкового законодавства України, виходячи з наступного. В акті перевірки податковий орган стверджує, що до складу податкового кредиту безпідставно включено суми ПДВ з операцій по придбанню товарів, які не пов'язані з веденням фінансового господарської діяльності, а саме придбання пального.
Позивач зазначає, що є сільськогосподарським виробником таким чином характер такої діяльності тісно пов'язаний з використанням техніки, яка в свою чергу не може працювати без пального, отже придбання пального напряму пов'язане з господарською діяльністю підприємства.
Також позивач не погоджується з твердженням податкового органу про те, що первинні підтверджуючі документи ТОВ «Кролевець-Агро», які посвідчують правомірність віднесення Товариством сум до складу податкового кредиту, є підробленими та містять недостовірні дані.
Жодним нормативно правовим актом не встановлено, що податковий орган може самовільно, без дотримання відповідної процедури та без жодного правового обгрунтування визнавати документи підробленими та сфальсифікованими.
Щодо ст.198 ПКУ (податковий кредит), то всі умови даної статті товариством виконано, підтвердженням цього є те, що, по - перше, усі операції документально оформлено та підтверджено, а по друге, напрямок використання придбаних товарів (у даному випадку, пального) безпосередньо пов'язаний з веденням господарської діяльності товариства. І крім того, податковий кредит Товариство формувало відповідно до п. 198.6 ст.198 ПКУ, тобто включало до його складу лише ті суми, що підтверджені податковими накладними.
Крім того позивач не погоджується з твердженням податкового органу щодо нікчемності правочів вчинених TOB «Кролевець-Агро». В момент укладення договору купівлі - продажу нафтопродуктів № 3 від 04.02.2011р. жодну норму ст.203 ЦКУ TOB «Кролевець-Агро» порушено не було.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити виходячи з наступного.
Проведеною перевіркою встановлено, що TOB "Кролевець-Агро" укладено договори з TOB «Нафтаторг-К» : про купівлю - продажу нафтопродуктів, договір зберігання № 01/04 від 28.03.11
Перевіркою встановлено, що TOB «Кролевець-Агро», було задіяне в ланцюгу операцій по нікчемних правочинах.
На адресу Глухівської МДПІ надійшов лист 12.04.11 №5349/7/23-5/16 від Конотопської МДПІ про направлення матеріалів невиїзної документальної перевірки TOB «Нафтоторг-К» за лютий 2011 року в якому встановлено, що правочини між TOB «Нафтоторг-К» та TOB «Кролевець-Агро» здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".
При перевірці TOB «Нафтаторг-К», було встановлено:
Основним постачальником ПММ є TOB «Бахмач Нафтосервіс». Під час придбання ПММ доставка здійснювалась автотранспортом постачальника в адресу покупців TOB „Глухів-Агроінвест", TOB „Кролевець-Агро", TOB „Бахмач-Агро", TOB „Ніжин-Агро", TOB „Білопілля-Агросвіт". Товарно - транспортні накладні на перевезення ПММ у TOB «Нафтаторг-К» відсутні, первинні документи на придбання ПММ у TOB «Бахмач Нафтосервіс» були отримані поштою. Також, в ході вжитих оперативно-розшукових заходів встановлено, що засновник TOB «Нафтаторг-К» гр. ОСОБА_2 є комерційним директором TOB «Бахмач Нафтосервіс».
На письмовий запит Конотопської МДП1 від 07.04.11 № 5178/15-306 щодо надання пояснень та документального підтвердження проведених операцій із контрагентом TOB «Бахмач Нафтосервіс» платником не надано документального підтвердження даних операцій (копії договору, товарно-транспортних накладних, банківських документів).
Також було встановлено, що у TOB «Нафтаторг К» були відсутні трудові ресурси та транспортні засоби необхідні для реального здійснення господарських операцій, в результаті чого перевіркою встановлено нікчемність правочинів з придбання і реалізації паливно-мастильних матеріалів.
Отже, як наслідок, в ході перевірки встановлено, що правочини між TOB «Нафтаторг-К» та TOB «Кролевець-Агро». здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
У TOB "Нафтаторг К" та TOB «Кролевець-Агро» відсутні товарно-транспортні накладні що підтверджують списання ПММ, обліку на шляху його переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. TOB „Кролевець-Агро" не надано доказів, що підтверджують оплату за послуги зберігання дизпалива, надані TOB „Нафтаторг-К".
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення начальника Глухівської МДПІ, оформленого наказом та відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за результатами якої був складений акт від 04.05.11 №579/23/35148912 (а.с. 13-19), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 26.05.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 104 667,00 грн.., а також застосування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. (а.с. 12)
Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України, TOB «Кролевець-Агро» було подано скарги до Державної податкової адміністрації в Сумській області та Державної податкової адміністрації України про перегляд податкового повідомлення-рішення від 26.05.2011 року № 0000062301, які було залишено без задоволення.
В акті перевірки податковим органом зазначено, що TOB «Кролевець-Агро» порушило вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188. пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а також ч.І, ч.2, ч.5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в наслідок віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ з господарських операцій які не спричиняють реального настання наслідків, отже є нікчемними.
Суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки та вважає їх такими що підтверджуються матеріалами справи.
З матеріалів справи суд вбачає, що TOB "Кролевець-Агро" укладено договір з TOB «Нафтаторг-К» від 04.02.11 № 3 про купівлю - продаж нафтопродуктів (а.с. 35). На виконання умов договору купівлі-продажу суб'єктом господарювання-постачальником TOB „Нафтаторг-К" виписані:
- податкова накладна № 3 від 04.02.11 на постачання дизельного палива Євро в кількості 80000л. на загальну суму 628 000.00 грн.. в т.ч. ПДВ - 104 666,67 грн. (а.с. 41)
В березні 2011 року постачальником виписані наступні видаткові накладні:
- видаткова накладна № РН -0000005 від 04.03.11 на постачання дизельного палива Євро в кількості 33 605,000 л на загальну суму 263 799,25 грн. в тому числі ПДВ 43 966,54 грн. (а.с. 42)
- видаткова накладна № РН -0000009 від 28.03.11 на постачання дизельного палива Євро в кількості 46 395,000 л на загальну суму 364 200,75 грн., в тому числі ПДВ 60 700,12 грн. (а.с. 46)
При цьому, платіжним дорученням № 1760 від 04.02.11 TOB «Кролевець-Агро» перерахувало кошти в сумі 628 000,00 грн. TOB «Нафтаторг-К», як оплату за дизельне паливо згідно рахунку №3 від 04.02.11 (а.с. 39,40).
Також, TOB "Кролевець-Агро" укладено договір зберігання № 01/04 від 28.03.11 з TOB «Нафтаторг-К» (а.с. 36), згідно якого ТОВ «Кролевець Агро» передає на відповідальне зберігання товар (дизельне паливо «Євро») в кількості 46395 л на загальну вартість 364200,75 грн., що придбаний на підставі договору купівлі продажу нафтопродуктів №3 від 04.04.2011 у ТОВ «Нафтаторг-К», термін зберігання: 28.03.2011 28.06.2011, плата за зберігання 50,00 грн. за місяць. На виконання вказаної угоди складений акт приймання-передачі товарів від 28.03.11. (а.с. 37). Позивачем також було укладено договір зберігання №17 від 22.02.2010 з ТОВ «Глухів - Агроінвест», предметом якого є послуги зі зберігання дизельного палива (а.с. 38). На виконання вказаного договору складений акт приймання передачі дизельного палива, відповідно до якого позивач передав на зберігання ТОВ «Глухів- Агроінвест» дизельне паливо в кількості 33605 л. на суму 219832,71 грн. (а.с. 159)
Крім того, в підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем також були надані товарно-транспортні накладні (а.с. 43, 44,45).
Суд вважає, що надані документи не є належними доказами в підтвердження факту виконання угоди купівлі продажу нафтопродуктів.
Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі Інструкція № 281/171/578/155).
Зазначений порядок є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Пунктом 5.4.1 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".
З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900. Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.»
Згідно п. 10.2.1 Інструкції № 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.
Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом передбачено п.п.7.5.1- 7.5.11 розділу 7 Інструкції.
Відповідно до п.7.5.4 Інструкції нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.
Відповідно до п.7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюються товарно-транспортними накладними (ТТН ) у чотирьох примірниках. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.
Відповідно до п.7.5.7 Інструкції ТТН на вивезення нафти та нафтопродуктів автотранспортом вантажовідправником на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.
У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм , маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.
Надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, складені не за типовою формою № 1-ТН та не містять обов'язкових реквізитів, а тому не є належними доказами в підтвердження транспортування та фактичного отримання дизельного палива..
Позивачем не надано первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивача, зокрема не надано документів складського зберігання нафтопродуктів, відповідних журналів обліку нафтопродуктів, товарно-транспортних накладних складених у відповідності до вимог вищезазначеної інструкції, також не надано актів приймання нафтопродуктів в яких би зазначалося наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт..
Крім того, суд зазначає, що в договорі купівлі продажу нафтопродуктів, взагалі не передбачено хто із сторін договору несе витрати по транспортуванню дизельного палива, докази що ціна нафтопродуктів включає і вартість транспортування в матеріалах справи відсутні. Згідно ТТН перевізником нафтопродуктів є ТОВ «Голд Нафта», але позивачем не надано суду доказів існування договірних відносин між ним та ТОВ «Голд Нафта».
Також, згідно відповіді Управління Державтоінспекції Управління МВС в Чернігівській області, ТОВ «Голд Нафта» 24.03.11 отримувались узгодження маршрутів перевезення небезпечних вантажів, що проходить територією Сумської області, але маршрут до с.Некрасове Глухівського району (де, як стверджує позивач, він зберігав ПММ у ТОВ «Глухів Агроінвест») до с. Ярославець Кролевецького району (де знаходиться матеріально-технічна база позивача) не узгоджувався. (а.с. 93 94)
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч.2 ст.9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно допункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно достатті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.
Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, суд вважає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути лише в наслідок фактично здійснених господарських операцій, підтверджених належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Дослідивши надані сторонами документи, суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів підтвердження реальності здійснення господарської операції з купівлі продажу товару позивачем та ТОВ «Нафтаторг К».
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, прийняв податкове повідомлення-рішення обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.
Відтак, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000062301 від 26 травня 2011 року відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 19 березня 2012 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек
Судове рішення № 22253324, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 12.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/7573/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: