Постанова № 22252708, 20.03.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/495/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Жуков В.М., представника відповідача Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе" (далі по тексту позивач, ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту ДПІ в м. Суми, відповідач ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001422314/0/105863 від 30.12.2011р., №0002732306/0/105934 від 30.12.2011р., №0002742306/0/105936 від 30.12.2011р., №0002722306/0/105933 від 30.12.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач порушив вимоги п. 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого протиправно дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, невірно визначив суму податкового кредиту та зобовязань з податку на додану вартість, відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток. Надані для перевірки первинні документу в повній мірі підтверджують виконання укладених договорів та право позивача на заявлене в податковій декларації право на бюджетне відшкодування та податковий кредит. Також, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стало встановлення ДПІ в м. Суми порушень податкового законодавства у постачальників позивача, при цьому, самим позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, спірні податкові повідомлення-рішення вважає законними та обґрунтованими.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в м. Суми проведено планову виїзну перевірку ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., зокрема по податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень-грудень 2010р., лютий, квітень-травень 2011р. (а.с.91-234т.2, а.с.1-43 т.3), декларації з податку на прибуток (а.с.76-115т.4).

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 16.12.2011р. № 9184/2314/05747991/89 (далі акт від 16.12.2011р.). (а.с..29-250т.1, а.с.1-73т.2), узагальнюючий перелік документів, які було використано при проведенні перевірки (а.с.173-182т.4), довідку про загальну інформацію щодо ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с.183-200т.4).

На підставі висновків акту від 16.12.2011р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0001422314/0/105863, яким збільшено податок на прибуток у розмірі 657482 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 112338 грн. (а.с. 28т.1); податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0002742306/0/105936, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45425 грн. (а.с.26т.1); податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0002722306/0/105933, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45425 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 10763,50 грн. (а.с.27т.1), та податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0002732306/0/105934, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20810 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 5202,50 грн. (а.с. 25т.1).

Представником податкового органу надано суду розвернутий розрахунок сум спірний податкових повідомлень-рішень (а.с.52-55т.6).

Як вбачається із пояснень представників сторін, порушення, які були підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень виникли по взаємовідносинам ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" щодо отриманих товарів від контрагентів : TOB "АМБ-Трейд", TOB "Авитек Груп ЛТД", TOB "Торговий Дім "Агрінол", TOB "Бізнес-консалтинг плюс", ПП "Днепродон", TOB "Метал-Ресурс", TOB "Саббіа Груп", TOB "Сот Плюс", TOB "Техенергохім", TOB "Техно-асавир", TOB "Інвест-стіл" (а.с.128-150т.4)

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Техно-Асавир" судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Із пояснень представника позивача вбачається, що між TOB "Техно-Асавир" та ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"було укладено лише один договір на постачання товару під №27, який підписано ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"на направлено на підписання TOB "Техно-Асавир"27.01.2010р.

Примірник договору №27 від 27.01.2010р. ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" було направлено TOB "Техно-Асавир" для підписання (а.с.68 т. 6), листом №28/01/10 від 28.01.2010р. TOB "Техно-Асавир" погодилося здійснювати поставку матеріальних цінностей, зазначених в договорі №27 від 27.01.2010р., а також зазначено про можливість поставки TOB "Техно-Асавир" товару, яка не зазначена в Специфікації №1 до договору, визначено перелік та ціна товару (а.с.69т.6).

Як пояснив представник позивача, при направленні договору на адресу ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" його контрагентом - TOB "Техно-Асавир" помилково зазначено дату договору "23.06.2010"., але при цьому сторонами правовідносин як ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" так і TOB "Техно-Асавир" у первинних документах сторони посилаються на дату договору №27 - "27.01.2010р", замовлення ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" на отримання товару від TOB "Техно-Асавир" здійснювалося із посиланням на дату договору №27 "27.01.2010р."(а.с.21,23,т.6), направлено до TOB "Техно-Асавир" лист щодо виправлення описки в призначенні платежу у платіжних дорученнях щодо оплати товару (а.с.33-35т.6) .

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що і на перевірку ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" було надано лише один договір №27, але за датою "23.06.2010р.", посилання на договір №27 від 27.01.2010р. в акті перевірки від 16.12.2011р. було зроблено відповідно до даних податкових та видаткових накладних.

Таким чином договір №27 від 23.06.2010р., і є той договір, на підставі якого отримувався товар ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", були виписані первинні документи.

Відповідно до умов договору №27 від 23.06.2010р., укладеного між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Техно-Асавир", постачальник зобовязується передати у власність ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" продукцію, зазначену у специфікації до договору, п. 2.6 якого передбачає, що право власності переходить до покупця в момент передачі товару (а.с. 48-50т. 3). Як вбачається із п. 3.1 Договору загальна вартість договору складає 134562 грн. Додатком №1 до даного договору складено специфікацію найменування (а.с.51т.3).

TOB "Техно-Асавир" виписано рахунки-фактури на оплату товару (а.с.14,16,18,20,22,24т.6), видаткові накладні на поставлений товар (а.с.52-59т.3, а.с. 8т.6), виписано податкові накладні (а.с.70-79т.3). Позивачем було оплачено отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.90а -101т.3), а отриманий товар оприбутковано, використовується в господарській діяльності ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с.60-69т.3, а.с. 25-31т.6,).

Як вбачається із пояснень представника позивача, доставка відбувалася власним транспортом ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", а саме підрозділом УМТС, як і зазначено в ТТН, з яких вбачається, що з м. Харкова до м. Суми було доставлено засоби індивідуального захисту (а.с.79-80 т.3)

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду довідки та акти про проведення зустрічних перевірок по контрагента ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Так, податковим органом надано акт документальної планової невиїзної перевірки ТОВ "Техно-асавір" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2009р. по 31.12.2010р. (а.с.217-230т.4), згідно висновків якого станом на день складання акту перевірки підприємство відсутнє за місцем знаходження, первинні документи відсутні, при проведенні перевірки податковим органом було використано податкові декларації, які були надані до податкового органу. Із наданого податкового розрахунку комунального податку ТОВ "Техно-асавір" загальна кількість працюючих складає 12 осіб (а.с.231-232т.4).

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Саббіа Груп" судом встановлено наступне.

Між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Саббіа Груп" було укладено договір №19-Д від 12.07.2010р. відповідно до умов якого постачальник зобовязувався передати у власність продукцію, яка зазначається в Специфікаціях до договору (а.с. 58-63т.4).

TOB "Саббіа Груп" було виписано видаткову накладну на поставлений товар (а.с.83,86 т.3), виписано податкову накладну (а.с.85,88т.3), товар оприбутковано та використано в господарській діяльності підприємства (а.с.84,87т.3)

Позивачем було оплачено отриманий товар на суму 5520 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.82 т.3).

Доставка до ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" даного товару транспортом позивача підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.89-90 т.3)

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ в Амур-Нижньодніпропетровському районі м. Дніпропетровськ від 18.02.2011р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Саббіа-груп"(а.с.17-30т.5) вбачається, що на підприємстві працює 28 осіб (а.с. 31-32т.5), дослідження первинні документи, на підставі яких відбулося постачання товару ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" (а.с. 23т.5), розбіжності відсутні, але у ТОВ "Саббіа-груп" неможливо перевірити контрагентів, а саме ТОВ "Будтехнологія", та в подальшому вже контрагентів ТОВ "Будтехнологія".

Таким чином, на думку представника відповідача, враховуючи неможливість проведення перевірки по ланцюгу по постачальникам ТОВ "Будтехнологія", неможливо підтвердити постачання товару від ТОВ "Саббіа-груп"до ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе". Також звертала увагу суду на те, що є розбіжність в датах товарно-транспортних накладних та видаткових накладних на постачання товару.

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Інвест-стіл" судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Інвест-стіл" укладено 02.02.2009р. договір №3/23 про постачання товару, ціна, кількість та строки постачання якого визначено в специфікаціях до даного договору, підписано додаткові угоди щодо строку дії договору (а.с.102-107т.3, 220-241т.5)

Відповідно до умов даного договору, зокрема, п. 2.1, передбачено що поставка товару відбувається автомобільним транспортом покупця - ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

На виконання умов договору TOB "Інвест-стіл" рахунки-фактури (а.с.218-219 т.5), виписано видаткові накладні (а.с.108-109т.3), податкові накладні (а.с.110-111т.3, 75т.4).

Постачання товару відбувалося транспортом ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с.112т.3, 152т.4), отриманий товар оплачено в безготівковій формі (а.с.155-158т.4), оприбутковано та використовується в господарській діяльності підприємства (а.с.153-154т.4).

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду довідку про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із довідки Харківської ОДПІ від 04.04.2011р. про проведення камеральної перевірки ТОВ "Інвест-стіл" (а.с. 233-234т.4), вбачається, що підприємство знаходиться за юридичною адресою. В довідці зазначено, що податковим органом проводився аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, але встановити перелік документів, на підставі яких було зроблено висновок про відсутності умов для досягнення результатів відповідної діяльності неможливо, в довідці дані обставини не відображені.

Податковим органом зазначається, що кількість працюючих на ТОВ "Інвест-стіл" складає 3 особи, зазначається що відсутній управлінський чи технічний персонал, виробничі активи, при цьому, слід звернути увагу, як зазначено в довідки ТОВ "Інвест-стіл" форми 1 ДФ, наданої представником податкового органу до суду, кількість працюючих на підприємстві складає 11 осіб (а.с.235-236т.4), а із додатку К1/1 до декларації з прибутку підприємства вбачається, що підприємством зазначається сума балансової вартості запасів, в т.ч на складах, оптових складах (місцях зберігання) (а.с.237-238т.4).

Також представник відповідача зазначала, що ТОВ "Інвест-стіл" було поставлено товару на більшу суму, ніж зазначено у договорі.

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Техенергохім" судом встановлено наступне.

Із пояснень представника позивача вбачається, що договір між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ "Техенергохім" не укладався, а постачання товару відбувалося на підставі усної домовленості, згідно виставленого рахунку-фактури щодо постачання флокулянту в кількості 100кг на загальну суму 8400 грн.

Підприємством було виписано ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" рахунок-фактуру (а.с.242т.5), видаткову накладну (а.с.113т.3), податкову накладну (а.с.114т.3), позивачем в безготівковій формі оплачено суму отриманого товару платіжним дорученням (а.с.115т.3).

Як вбачається із матеріалів справи товар від ТОВ "Техенергохім" було доставлено ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" підприємством "Евроекспрес"(а.с.159т.4), оприбутковано та використовується в господарській діяльності підприємства (а.с.160т.4)

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 21.03.2011 р. вбачається, що податковим органом була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ "Техенергохім"(а.с.240-245т.4).

При проведенні перевірки податковим органом було встановлено, що загальна кількість працюючих на підприємстві становить 107 осіб, які, як зазначає податковий орган, фізично не могли здійснювати задекларований обсяг роботи. Також перевіркою встановлено, що контрагентом ТОВ "Техенергохім" є підприємство ТОВ "Мінкон-севіс", стосовно якого податковим органом було направлено запит про проведення перевірки, але відповіді не отримано.

Також у висновку перевіряючим зазначено перелік підприємств, з якими укладені угоди із ТОВ "Техенергохім", і відносно яких зроблено висновок про ознаки нікчемності, серед яких ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"не значиться. (а.с.245т.4).

Із наданого представником відповідача податкового розрахунку ТОВ "Техенергохім" комунального податку вбачається, що загальна чисельність складає 111 осіб (а.с.246247т.4), підприємством подано додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток щодо розрахунку приросту балансової вартості запасів (а.с. 248-249т.4).

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Сот Плюс" судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ "Сот плюс" було укладено договір №15/12 від 15.12.2008р., згідно якого постачальник зобовязувався передати у власність покупця товар феросплави згідно специфікацій до договору, загальна вартість договору як передбачено п.3.1 орієнтовно складає 900000 грн. (а.с.116-117т.3), сторонами підписано додатки №1-17 до договору специфікації на товар (а.с.118-141т.3).

Також між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ "Сот плюс" було укладено договір №10/11 від 10.11.2010р. із протоколом розбіжностей (а.с. 64-67т.4), підписано додатки до договору специфікації на товар (а.с.68т.4).

TOB "Сот-плюс" виписано видаткові накладні (а.с.146,148,150,152,154 т.3), виписано податкові накладні (а.с.156-161т.3), отриманий товар було оплачено ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" в безготівковій формі (а.с.142-145т.3). Листом №27 від 24.02.2012р. ТОВ "Сот-плюс" надало пояснення стосовно виписаних ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" податкових накладних (а.с.243т.5).

Як вбачається із пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, товар було доставлено до ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" власним транспортом (а.с.147,149,151,153,155 т.3), оприбутковано та використовується в господарській діяльності підприємства (а.с.161-165 т.4)

Представником позивача надано рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2011р. по справі №5021/2783/2011 відповідно до якого із ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" стягнута сума боргу за отриманий товар на суму 861000,76 грн. по договору №10/11 від 10.11.2010р. (а.с.69-70т.4)

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.03.2011р. про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Сот Плюс"(а.с.1-4т.5) вбачається, що розбіжностей між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту не виявлено, але у постачальника ТОВ "Сот плюс", а саме ТОВ "Дніпротехенергобуд" неможливо зробити перевірку його контрагента ТОВ "Енерготехінжинірінг", яким має стан 10.

Із податкового розрахунку ТОВ "Сот-плюс" вбачається, що кількість працюючих на підприємстві складає 8 осіб (а.с.5-6т.5), підприємством подано додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток щодо розрахунку приросту балансової вартості запасів (а.с.7-8 т.5).

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Метал-Ресурс" судом встановлено наступне.

Між позивачем та TOB "Метал-Ресурс", відповідно до протоколу засідання тендерного комітету (а.с.165т.3) було укладено договір № 1301/2011р. від 13.01.2011р. щодо постачання товару на загальну суму 900000грн. (п.3.1 договору), кількісні та якісні характеристики якого визначені Специфікаціями до договору (а.с.162-164т.3) .

Між сторонами підписано додатки №1-10 до договору специфікації на товар (а.с.166-177т.3).

TOB "Метал-Ресурс" виписано видаткові накладні (а.с.178,181т.3), податкові накладні (а.с.179,182т.3), отриманий товар було оплачено ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" в безготівковій формі (а.с.184т.3)

Як вбачається із пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, товар було доставлено до ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" власним транспортом (а.с.180,183,т.3, 169т.4), оприбутковано та використовується в господарській діяльності підприємства (а.с. 166-167т.4)

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту Алчевської ОДПІ в Луганській області від 29.03.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Метал-ресурс"(а.с.9-14 т.5) вбачається, що розбіжностей між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту не виявлено, але у постачальника ТОВ "Метал-ресурс" неможливо зробити перевірку його контрагентів, які не знаходяться за місцем реєстрації. Також представник відповідача зазначає, що постачання товару відбувалося з м. Харкова, а сам постачальник знаходиться у м. Луганськ, видаткова накладна виписана на один день раніше ніж отриманий ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" товар згідно товарно-транспортної накладної.

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ПП "Днепродон" судом встановлено наступне.

Як вбачається із пояснень представника позивача товар було отримано позивачем від ПП "Днепродон" згідно видаткових накладних (а.с.203-207т.3), виписано податкові накладні (а.с.208-211т.3).

Отриманий товар було оплачено в безготівковій формі (а.с.199,202 т.3). Постачання товару відбувалося транспортом ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с.212-217т.3), оприбутковано ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", використовується в господарській діяльності підприємства (а.с.194-198,200-201 т.3).

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька від 30.1.2010р. вбачається, що податковим органом неможливо провести перевірку ПП "Днепродон" з питань підтвердження отриманих від ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" відомостей за липень, серпень 2010р., в звязку із відсутністю за місцем знаходження (а.с.33-37т.5).

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Бізнес-консалтинг плюс" судом встановлено наступне.

Між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Бізнес-консалтинг плюс" було укладено договір №27/11 від 30.12.2010р. відповідно до умов якого TOB "Бізнес-консалтинг плюс" зобовязувався передати у власність товар, який зазначений у специфікаціях до договору (а.с.71-72зворотн.стор, 74 т.4), між сторонами укладено додаткові угоди до договору (а.с.73т.4)

Товар було отримано позивачем від TOB "Бізнес-консалтинг плюс" згідно видаткових накладних (а.с.2-3,8,11-12 ,20,23,27,30т.4), виписано податкові накладні (а.с.4-5,9,13-14,21,24,28 ,31т.4).

Отриманий товар було оплачено в безготівковій формі (а.с.1,6,10,15-19 т.4), оприбутковано ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", використовується у господарській діяльності позивача (а.с.22,25-26,29т.4, а.с. 246т.5250т.5), надано картки складського обліку матеріалів (а.с.81-209т.5).

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 30.06.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бізнес-Консалтінг плюс" вбачається, що місцезнаходження підприємства встановити немає можливості (а.с.38-45т.5), підприємством подано додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток щодо розрахунку приросту балансової вартості запасів (а.с.46-47т.5). Також представник відповідача зазначала, що видаткові накладні по даті не співпадають із датами, зазначеними в товарно-транспортних накладних.

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Авитек Груп ЛТД" судом встановлено наступне.

Як вбачається із пояснень представника позивача постачання товару від ТОВ "Авитек Груп ЛТД" відбувалося відповідно до виписаного рахунку фактуру №67/04 від 06.04.2011р. (а.с.33т.4).

На підставі рахунку-фактури товар було оплачено ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" в безготівковій формі платіжним дорученням №11058 від 22.04.2011р. (а.с.32 т.4), виписано податку накладну від 22.04.2011р. (а.с.34т.4). Постачальником товару було видано видаткову накладну №АГ-0001030 від 04.05.2011р. (а.с.35т.4), отриманий товар оприбутковано на підприємстві та використовується в господарській діяльності ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с.36т.4), представником позивача надані картки складського обліку матеріалів (а.с.245т.5)

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ в Печерському районі м. Київ від 289.08.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Авитек Груп ЛТД"(а.с.48-51т.5 ) вбачається, що підприємство не можливо перевірити в звязку із відсутністю за місцем знаходження. Також зазначила, що контрагентом ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" не було задекларовано податкові зобовязання з податку на додану вартість, є розбіжність.

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "Торговий Дім "Агрінол" судом встановлено наступне.

Між позивачем та TOB "Торговий Дім "Агрінол", було укладено договір № 125 від 24.06.2010р. (а.с.37-38т.4) щодо постачання товару на загальну суму 222500грн. (п.3.1 договору), кількісні та якісні характеристики якого визначені Специфікаціями до договору (а.с.39-42 т.4)

ТОВ "Торговий дім "Агрінол" було виписано видаткові накладні (а.с.44,46 т.4), податкові накладні (а.с.169т.4170т.4)

Як вбачається із товарно-транспортних накладних, товар було поставлено ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" постачальником "Торговий Дім "Агрінол", автопідприємством ТОВ "Транском"(а.с.45,47 т.4), виписано податкові накладні (а.с.48-49т.4)

Отриманий товар було оплачено позивачем в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.43т. 4), оприбутковано та використовується в господарській діяльності підприємства (а.с.171-172 т.4).

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту Бердянської ОДПІ Запорізької області від 25.032011. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Агрінол"(а.с.5467т.5) вбачається, що протягом перевіряє мого періоду підприємство здійснювало оптову торгівлю маслами, змазками, охолоджуючими технологічними засобами, чисельність працюючих складає 12 осіб, використовує орендоване майно для здійснення господарської діяльності, але податковим органом було поставлено під сумнів виконання господарських зобовязань між постачальником товару ТОВ "ТД "Агрінол" його контрагентом ТОВ "ТПК Агрінол". Також представник відповідача зазначала, що сертифікат якості на товар було отримано ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" у лютому 2011 року, а постачання товару відбулося у січні 2011 року.

Стосовно правовідносин між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "АМБ-Трейд" судом встановлено наступне.

Між ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та TOB "АМБ-Трейд" було укладено договір №030910 від 07.092010р., із додатком до договору, відповідно до умов якого виконавець TOB "АМБ-Трейд" зобовязувався здійснити ремонт належного ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" устаткування на підставі поданої заявки (а.с.50-53 т.4, 1 т.6).

ТОВ "АМБ-трейд" було виписано рахунок фактура оплати послуг щодо навчання персоналу правилам експлуатації апарату (а.с.2), який було ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" оплачено в безготівковій формі (а.с.55т.4, а.с.3т.6)

Між сторонами складено акт виконаних робіт від 21.12.2010р., відповідно до якого TOB "АМБ-Трейд" виконано роботи по ремонту, пусконаладці апарата WIWA DUOMIX 230 (а.с.54т.4, 4 т.6), складено акт прийняття в експлуатацію апарата по нанесенню покриття (а.с.5т.6).

TOB "АМБ-Трейд" було виписано податкову накладу на виконані роботи (а.с.56т.4)

Представником позивача надано суду довідку ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"№44-3/641 від 23.02.2012р (а.с.212 т.5)., в якій повідомляється про зазначення в ТТН в графі "Автопідприємство"- "58", це є цех №58 ПАО "Сумське НВО ім.. М.В.Фрунзе", а в графі "замовник"- "УМТС", є Управління матеріально-технічного забезпечення ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе", та надано організаційну структуру підприємства (а.с.213-216т.5).

Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень надала суду акт про проведення зустрічної перевірки по даному контрагенту ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Із акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 20.05.2011р. вбачається, що податковим органом неможливо провести зустрічну звірку ТОВ "АМБ-трей" щодо господарських відносин із ПП "Агропрайд", ПП "Альтекс-Юг", в звязку із відсутністю за місцем знаходження (а.с.68-72 т.5), з якими ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" не перебувало в господарських відносинах.

Також судом було допитано як свідків працівників ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", а саме ОСОБА_1., який працює водієм ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с.63т.6), а також ОСОБА_2., яка працює в управлінні матеріально-технічного забезпечення ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе"(а.с. 64т.6).

ОСОБА_1 підтвердив, що працює водієм на підприємстві ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", він неодноразово приїздив в м.Харків для отримання товару в т.ч. і від ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс", отримував товар особисто на складах в районі масиву "Холодна Гора", зазначав, що в м. Харкові він отримував попутно товар і від інших постачальників ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" товару. Оскільки кількість товару незначна, він сам завантажував товар до автомобіля, привозив на підприємство, де відвантажував товар до складу ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе".

Свідок ОСОБА_2 зазначила, що працює в управлінні матеріального забезпечення ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", підтвердила, що видаткові накладні від ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" від імені ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" підписувала вона особисто, хоча і не зазначала своє прізвище на видаткових накладних. Також зазначила, що товар в разі прибуття транспортом постачальників отримувала також вона, на отримання товару на її імя виписувалися доручення, товар нею особисто оприбутковувався на складі ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" і на даний час використовується в господарській діяльності підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України "Про ПДВ"), бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначений п.7.7 ст.7 цього Закону, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , містить загальні норми щодо самого поняття "бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню ТМЦ та послуг мали фіктивний чи безтоварний характер.

Податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередні контрагенти позивача, були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обовязком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обовязок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обовязок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обовязку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах.

Невиконання такими особами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді даної справи судом зясовано, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками якого ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" заявлено до відшкодування зазначену суму податку на додану вартість. Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Навпаки, сама податкова інспекція м. Суми в акті перевірки підтверджує наявність у позивача необхідних первинних документів, що свідчать про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не завершені перевірки, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобовязання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника та зауваження щодо помилок у заповненні первинних документів.

Слід зазначити, що п.п.7.2.1 ст.7 Закону України "Про ПДВ" визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками встановлені відповідні реквізити. Законодавець встановив вимоги до податкової накладної, а також міри відповідальності в разі її відсутності. Недоліки в заповненні податкової накладної, не роблять накладні недійсними, не підтверджують безтоварність операції, і не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Крім того, згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Діючим законодавством надано право податковим органам здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх чи відсутність висновків за ними не змінює порядок та строки та підстави відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, встановлені як Законом України "Про ПДВ", так і Податковим кодексом України, чим порушується право позивача на формування податкового кредиту, бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги як Закону України "Про ПДВ" так і Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Крім того слід зазначити, що суми податку на додану вартість, які були зменшені із суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2011р. №0002722306/0/105933 вже були відшкодовані на момент даної перевірки, що і відображено в податковому повідомленні-рішенні (а.с.27т.1) та не заперечувалося представником податкового органу.

Стосовно винесеного податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011р. (а.с.28т.1) про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток та встановленого податковим органом заниження обєкту оподаткування, слід зазначити наступне.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діючого на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5,Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті".

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996- XIV - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (ч. З ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контрою та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 (Зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 за № 168/704), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Таким чином, підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що податковий облік з податку на прибуток та формування валових витрат здійснювалося позивачем за фактом отримання підприємством товарів від вищезазначених контрагентів, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0001422314/0/105863 визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що податковим органом при проведенні перевірки також встановлено неправомірне включення ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" до податкового кредиту суму 1043,03 грн. по податковій накладній №3032 від 31.07.2010р., виписану ТОВ ВКФ "Старк"(а.с.36т.6). Як встановлено Купянською ОДПІ при проведенні зустрічної перевірки ТОВ ВКФ "Старк", податкова накладна №3032 від 31.07.2010р. підприємством не виписувалася, в надана позивачу помилково, до податкових зобовязань ТОВ ВКФ "Старк" не включалася, в бухгалтерському обліку та податковому обліку ТОВ ВКФ "Старк" не відображалася, про що зазначено в акті документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ВКФ "Старк" щодо правовідносин із ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" від 10.11.2010р., в якому на стор.6акту відображено перелік податкових накладних, виписаних ТОВ "ВКФ "Старк" позивачу (а.с.57-62т.6).

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що позивачем не доведено правомірність формування податкового кредиту по ТОВ ВКФ "Старк" по податковій накладній №3032 від 31.07.2010р. на суму 1043 грн., враховуючи розрахунок представника позивача щодо винесених податкових повідомлень-рішень, та те, що сума включена до розрахунку податкового повідомлення-рішення № 0002742306/0/105936 від 30.12.2011р., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині на суму завищення 1043 грн. (а.с.53т.6), та відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0002722306/0/105933 від 30.12.2011р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму завищення 1043 грн. (а.с.54т.6).

При цьому слід зазначити, що податковим органом застосовані штрафні (фінансові) санкції податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2011р. №0002722306/0/105933 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. по завищенню по правовідносинам із ТОВ ВКФ "Старк" на суму 1043 грн., яку, як зазначено вище, податковий орган зменшив правомірно. Але податковим органом встановлено дане завищення в періоді, в якому був чинний Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податкові перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-Ш від 21.12.2000р.. Норми зазначеного закону не передбачали розмір та підстави для застосування штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, зокрема в разі зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином штрафні санкції за зменшення суми бюджетного відшкодування за період серпень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010 р. спірним податковим повідомленням-рішення від 30.12.2011р. №0002722306/0/105933 податковим органом застосовані неправомірно, а посилання на норми Податкового кодексу України, в силу вимог ст. 58 Конституції України, є безпідставним.

Враховуючи, що в судовому засіданні не було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, застосування фінансових санкцій іншими спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001422314/0/105863 від 30.12.2011р., №0002732306/0/105934 від 30.12.2011р., №0002742306/0/105936 від 30.12.2011р. в частині зменшення розміру суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 44381,97 грн., №0002722306/0/105933 від 30.12.2011р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 44381,97 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10763,50 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 1070,15 грн., шляхом безспірного списання із рахунка субєкта владних повноважень - відповідача (лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001422314/0/105863 від 30.12.2011р., №0002732306/0/105934 від 30.12.2011р., №0002742306/0/105936 від 30.12.2011р. в частині зменшення розміру суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 44381,97 грн., №0002722306/0/105933 від 30.12.2011р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 44381,97 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10763,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького,58, і.к. 05747991) судових витрат в сумі 1070,15 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складений та підписаний 26.03.2012 року