Постанова № 22251836, 14.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 р. справа № 2а/0570/166/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Бутвіна Д.В.

представника відповідача Ляшенко Г.В.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001582342 від 09.12.2011,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001582342 від 09.12.2011.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 3294/23-2/37217652 від 11.11.2011 відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38836,00 грн. за завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень, липень 2011р. на 228672 грн.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «МСВ Трейдинг», який позивач вважає необґрунтованим. Крім того, зазначає, що в нього наявні усі первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій за зазначеною угодою, та використання товарів у власній господарській діяльності підприємства. Просив позов задовольнити /а.с. 3-9/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що актом перевірки позивача було встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді віднесення до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за червень 2011р. суми 73333грн. та за липень 2011р. 155339 грн. по операціях з придбання товарів від ТОВ «МСВ Трейдинг», які не підтверджуються даними податкових розрахунків у звязку з неможливістю проведення зустрічної звірки з контрагентом, в результаті чого не підтверджено фактичне здійснення операцій купівлі-продажу товарів. У звязку із цим податковий кредит позивачем по зазначених операціях був сформований неправомірно, що доводить законність спірного податкового повідомлення-рішення. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» (далі за текстом ПІК Донбасу) згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 14 липня 2010 року, включено до ЄДРПОУ за №37217652 /а.с. 38-39/ та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька як платник податків, є платником податку на додану вартість (ПДВ).

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька (далі за текстом ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є субєктом владних повноважень.

ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька проводила позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПІК Донбасу» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «МВС Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 35951060) за період з 01 червня 2011 року по 31 липня 2011 року (далі за текстом акт перевірки).

За змістом акту перевірки, позивачем допущено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України у вигляді нарахування податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р. було завищено всього у сумі 228672грн. в результаті формування податкового кредиту за нікчемними правочинами, укладеними з ТОВ «МВС Трейдинг». Податковим органом зроблено висновок, що у зв'язку з не підтвердженням факту придбання товару (порошку мінерального активованого) ТОВ «МСВ Трейдинг» у ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» та ПП «Тандем», подальша його реалізація на користь ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» та надання послуг з перевезення вантажів ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» відбувалась з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ останнім /а.с. 14-26/.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними висновками акту перевірки, 05 грудня 2011р. надіслав відповідачу заперечення на акт /а.с. 27-32/, на які отримав відповідь вих. №33604/10/23-213 від 09.12.2011р., відповідно до якої визнав висновки акту перевірки такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 розд. 2, п.123.1 ст.123, ч.7 підр. 10 розділу ХХ податкового кодексу України ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька прийняла податкове повідомлення-рішення №0001582342 від 09.12.2011 /а.с. 10/, яким позивачу збільшено суму грошового зобов*язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 267508 грн.00коп., в тому числі за основним платежем - 228672грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38836грн.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на такі обставини.

01 червня 2011 року між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Продавець) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №11 порошку мінерального активізованого, за умовами якого Продавець зобов'язується передавати (постачати), а Покупець приймати та сплачувати товар на умовах цього Договору у тому числі у червні 2011р. об'ємом 2000т. та у липні 2011р. об'ємом 2000т., товар, загальна кількість, одиниця вимірювання, ціна за одиницю вимірювання та загальна вартість якого визначена сторонами в Специфікаціях, яки є додатками до договору та складають його невід'ємну частину /а.с. 98-100/.

01 липня 2011 року між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Перевізник) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Замовник) було укладено договір №21 на перевезення вантажів автомобільним транспортом /а.с. 101-102/, за умовами якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання виконати чи організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнта автомобільним транспортом на території України. Перевізник надає замовнику такі види послуг:

- забезпечує оптимальне транспортне обслуговування та організовує перевезення вантажу по території України;

- організовує охорону вантажів при їх перевезенні;

- забезпечує підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів та вантажів відповідно вимогам нормативно-правових актів відносно діяльності відповідного виду транспорту;

- надає підготовлений транспорт, що має додаткове обладнання відповідно специфіки вантажу та виду перевезення.

Ціна виконаних перевізником послуг по транспортуванню вантажів є договірною та зазначається у розрахунках-фактурах та актах виконаних робіт. Загальна вартість договору визначається шляхом складання виставлених розрахунків-фактур на кожне відокремлене перевезення та орієнтовно складає 1000000грн., в тому числі ПДВ. Оплата послуг Перевізника проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника у безготівковій формі розрахунків, або у іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України.

15 липня 2011 року між ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбассу» (Продавець) та ТОВ «МСВ Трейдинг» було укладено договір купівлі-продажу (поставки) №18 вапняку звичайного ч-1 фр.5-15мм /а.с. 103-104/, за умовами якого Продавець зобов*язується передавати (постачати), а Покупець приймати та сплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця вимірювання та загальна вартість якого визначена сторонами в Специфікаціях, які є додатком до договору та є його невід'ємною частиною.

Фактичне виконання умов зазначених договорів (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

-податковими накладними від 15.06.2011 №3, від 21.06.2011 №6, від 16.06.2011 №5, від 08.08.2011р. №2, від 31.07.2011 №13, від 22.07.2011 №9, від 18.07.2011 №8, від 18.07.2011 №7, від 29.07.2011 №11 та №12, від 28.07.2011 №28,від 22.07.2011 №26, від 18.07.2011 №24;

-видатковими накладними №24 від 18.07.2011р., №25 від 22.07.2011р., №28, №26 від 28.07.2011р., №РН-0000003 від 15.06.2011р., №РН_0000006 від 24.06.2011р., №РН-000005 від 20.06.2011р., 3080701 від 08.07.2011р., №180701 від 18.07.2011р., №220701 від 22.07.2011р., №290701 від 29.07.2011р.;

-рахунками-фактурами №080701 від 08.07.2011р., №180701 від 18.07.2011р., №220701 від 22.07.2011р., №290701 від 29.07.2011р., №290702 від 29.07.2011р., №310701 від 31.07.2011р., №180702 від 18.07.2011р.

- актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №290702, №310701, №180702;

-товарно-транспортними накладними від 21.07.2011р., 22.07.2011р., 25.07.2011р., 28.07.2011р., 19.07.2011р., 20.07.2011р., 29.07.2011р., 04.07.2011р., 06.07.2011р., 07.07.2011р., 08.07.2011р., 12.07.2011р., 13.07.2011р., 14.07.2011р., 15.07.2011р., 02.07.2011р.;

-оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за червень 2011р., 6811 за червень 2011р., 361 за червень 2011р., 281 за червень 2011р., 3711 за червень 2011р., 90 за червень 2011р., 92 за червень 2011р., 631 за липень 2011р., 90 за липень 2011р., 6811 за липень 2011р., 3711 за липень 2011р., 361 за липень 2011р., 281 за липень 2011р., 10 за липень 2011р., 92 за липень 2011р., 93 за липень 2011р., 12 за липень 2011р.

Суми ПДВ згідно зазначених вище податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. Копії зазначених декларацій наявні у матеріалах справи.

Використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи, зокрема, договором №Р-1/84-11 від 27 квітня 2011року укладеного між ТОВ «Торг-Строй компанія» («Покупець») та ТОВ «ПІК Донбасса» («Постачальник»), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (порошок мінеральний активізований), видатковими накладними №33 від 29.07.2011р, №32 від 28.07.2011р., №31 від 25.07.2011р., №30 від 22.07.2011р., №29 від 18.07.2011р., №28 від 15.07.2011р., №27 від 14.07.2011р., №22 від 13.07.2011р., №19 від 11.07.2011р., №18 від 08.07.2011р., №17 від 07.07.2011р., №16 від 05.07.2011р., №РН-0000009 від 15.06.2011р., №РН-0000010 від 20.06.2011р., №РН-0000011 від 21.06.2011р., №РН-0000012 від 23.06.2011р., №РН-0000013 від 24.06.2011р., №РН-0000014 від 30.06.2011р.; податковими накладними від 11.07.2011р. №20, від 08.07.2011р. №18, від 06.07.2011р. №17, від 05.07.2011р. №16, від 14.07.2011р. №21, від 25.07.2011р. №27, від 22.07.2011р. №25, від 29.07.2011р. №32, від 28.07.2011 №29, від 18.07.2011р. №23, від 15.07.2011р. №22.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на постачання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує звязок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів договору купівлі-продажу №11 від 01 червня 2011 року укладеного між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Продавець) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Покупець); договору №21 від 01 липня 2011 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладеного між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Перевізник) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Замовник); договору купівлі-продажу (поставки) №18 вапняку звичайного ч-1 фр.5-15мм від 15 липня 2011 року укладеного між ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Продавець) та ТОВ «МСВ Трейдинг». Також, вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

В якості доводів податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів у акті перевірки посилається на акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МСВ Трейдинг» від 29.09.2011р. №1175/23-2/35951060 з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «ТД Ігнат-Агро» та ПП «Тандем» за період з 01.04.2011р. по 31.08.2011р., яким встановлено недодержання вимог ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в момент вчинення правочинів, у зв'язку з чим було зроблено висновок, що вказані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обмовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «МСВ Трейдинг» при придбанні товарів у ТОВ «ТД «Ігнат-Агро», ПП «Тандем» та їх подальшої реалізації. Також, відповідач посилається на пояснення надані директором ТОВ «МСВ Трейдинг», що він не укладав ніякі договори з ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» та не підписував ніякі бухгалтерські документи.

Разом із тим, зазначені доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими у судовому засіданні.

Так, суду надано повідомлення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька вих.№3271/10/10-013 від 28.02.2012р. відповідно до якого акт перевірки від 29.09.2011р. №1175/23-2/35951060 підписаний керівником підприємства ТОВ «МСВ «Трейдинг» без заперечень та не оскаржувався у судовому чи адміністративному порядку. Сума завищених податкових зобов'язань більше ніж сума завищеного податкового кредиту, донарахування податкових зобов'язань за актом перевірки відсутності. Податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов*язання ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька не приймались.

Отже, обставини, зазначені у акті ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька, не можуть вважатися доказами нікчемності договорів, оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ «МСВ Трейдинг» ОСОБА_3, пояснив що він особисто укладав та підписував з директором ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» договір № 11 від 01.06.2011на поставку порошку мінерального активованого, договір № 18 від 15.07.2011 на поставку вапняку та договір № 21 від 01.07.2011 про надання транспортних послуг. Зазначені договори було виконано в повному обсязі. Ним особисто підписувались всі необхідні бухгалтерські документи: расходні накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, також були проведені всі розрахунки по зазначеним угодам через банківські установи. Аналогічні пояснення він надавав відповідачу 02.12.2011 /а.с. 33/.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору купівлі-продажу №11 від 01 червня 2011 року укладеного між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Продавець) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Покупець); договору №21 від 01 липня 2011 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладеного між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Перевізник) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Замовник); договору купівлі-продажу (поставки) №18 вапняку звичайного ч-1 фр.5-15мм від 15 липня 2011 року укладеного між ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» (Продавець) та ТОВ «МСВ Трейдинг». Натомість, позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про звязок витрат по придбанню товарів та надання послуг за вказаними договорами із господарською діяльністю ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса» та фактичне використання послуг у його власній господарській діяльності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Як зазначалось судом вище, право на нарахування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях придбання товару виникло в позивача на підставі зазначених договорів, укладених між ТОВ «МСВ Трейдинг» (Продавець) та ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасса», виконання яких підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку. Суми податкового кредиту, зазначені у податкових накладних, виданими за наслідками купівлі та продажу товару, позивач відніс до складу податкового кредиту за червень та липень 2011р., про що зазначив у податковій декларації з ПДВ за відповідний період, поданій до ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька.

Таким чином, у відповідача не було підстав для збільшення грошового зобов'язання.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у звязку з чим є необґрунтованим у даному випадку збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 267508 грн.00коп., в тому числі за основним платежем - 228672грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38836грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 28,23 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспективна індустріальна компанія Донбасу» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про визнання протиправним рішення про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 267508 грн. та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001582342 від 09.12.2011 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001582342 від 09 грудня 2011 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 28,23 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 14 березня 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 19 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.