Постанова № 22251479, 22.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/19049/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКлимович М.І.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Климович М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом: Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про: визнання несплачених сум страхових внесків заборгованістю та стягнення суми боргу у розмірі 1702,80 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: не зявився

Позивач, Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про визнання несплачених сум страхових внесків заборгованістю та стягнення суми боргу у розмірі 1702,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року N 2461-VI(який набрав чинності з 17.07.2010 р.) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376), а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058), страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Внаслідок порушення відповідачем норм ст. 20 Закону № 1058 у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України у Ворошиловському районі м. Донецька за період з липня по грудень 2010 роки, яка склала 1702,80 грн.

Вищевказана сума боргу не сплачена відповідачем у строк передбачений законодавством. У судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача 1702,80 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України особа вважається належним чином повідомленою про час і місце судового засідання на підставі направлення за адресою її місцезнаходження (місця проживання) судової повістки. Якщо повістка, повернена до суду із зазначенням, що вона не вручена адресату, вважається такою, що «вручена адресату належним чином».

Судом направлена на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі рекомендованою поштою. Зазначене поштове відправлення повернено на адресу суду, з відміткою «за зазначеною адресою не проживає»

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 м. Донецьк зареєстрована як фізична особа підприємець Виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.04.2002 р. (ідентифікаційний код НОМЕР_1), та узятий на облік як платник внесків в УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька за № 05-15-11-95901. Відповідач здійснює підприємницьку діяльність та подає звітність до ДПІ у Ворошиловському районні м. Донецька. Остання звітність ним була надана 11.01.2011 р., що підтверджується листом ДПІ у Ворошиловському районні м. Донецька № 42959/10/28-213 від 07.10.2011 р.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.

Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції:

«Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року і діяв до 01 січня 2011 року до дня набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, в редакції, яка підлягала застосуванню щодо спірного періоду і діяла до 01 січня 2011 року, встановлено, що для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, на 33,2 відсотка.

Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, зокрема, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня 907 гривень, з 1 грудня 922 гривні.

Виходячи з наведених вимог законодавства для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску становив: у липні - вересні 2010 року - 294,82 грн. щомісяця, у жовтні листопаді 2010 року 301,12 грн. щомісяця, у грудні 2010 року 306,10 грн.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Позивачем у липні - грудні 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислені та сплачені у фіксованому розмірі.

Між тим, з 17 липня 2010 року з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.

У звязку з наведеним органом Пенсійного фонду України фізичній особі підприємцю було направлено повідомлення-розрахунок № 15716/02 від 25.08.2011 р. на суму 1702,80 грн., який був надісланий відповідачу рекомендованою поштою, однак дане поштове відправлення повернено на адресу позивача, в звязку з «за закінченням терміну зберігання». На теперішній час дана сума відповідачем не сплачена, в звязку з чим Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у сумі 1702,80 грн.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі викладеного позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 1702,80 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 1702,80 грн., задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (83015, Донецьк область, м. Донецьк, пр. Миру, 10, ЄДРПОУ 20377072, р/р 25603312000 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) заборгованість у сумі 1702,80 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 листопада 2011 року.

Повний текст постанови складено та підписано 28 листопада 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.