Постанова № 22240741, 22.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5023/10365/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

прокурора Василець Ю.О., посвідчення № 26 від 23.02.2009 р.;

позивача не прибув;

першої третьої особи ОСОБА_1, довіреність № 13-14-34/14577 від 28.12.2011 р.;

другої третьої особи 2 - не прибув;

відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.09.2011 р.; ОСОБА_3, довіреність б/н від 12.03.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Вовчанського району Харківської області (вх. № 632Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. у справі

за позовом Прокурора Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

-Головне Управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків;

-Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківської області, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід", м. Харків;

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2011 р. Прокурор Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ "Рапід", в якому просить прийняти рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.04.2003 р., укладеного між ТОВ "Рапід" та Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2011 р. до участі у справі було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне Управління Держкомзему у Харківській області та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. у справі № 5023/10365/11 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на те, що прокурором та позивачем не надано суду відповідних доказів, що свідчать про порушення відповідачем під час використання земельної ділянки умов договору оренди земельної ділянки від 25.04.2003 року.

Прокурор з рішенням місцевого господарського суду від 01.02.2012 р. не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення повністю, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також на те, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання від 13.03.2012 р. не направив, про причину неявки представника в суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 002621/4 від 29.02.2012 р.

Перша третя особа у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1805 від 27.02.2012 р.) пояснила, що вона підтримує апеляційну скаргу прокурора, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та зазначила, що відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі не виконання сторонами обов*язків передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, тому, посилаючись на порушення відповідачем вимог законодавства, вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Друга третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання від 13.03.2012 р. не направила, про причину неявки представника в суд не повідомила, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 002621/3 від 28.02.2012 р.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 2151 від 12.03.2012 р.) та у додаткових поясненнях по справі (вх. № 2246 від 13.03.2012 р.) просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки місцевим господарським судом під час розгляду справи належним чином та відповідно до вимог діючого законодавства розглянуті позовні вимоги, яким надана належна правова оцінка, і за наслідками якої суд прийшов до законних та обґрунтованих висновків про недоведеність належним чином фактів та обставин, на які посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог.

В судовому засіданні 13.03.2012 р. представники відповідача заявили усне клопотання про перенесення розгляду справи, у звязку з необхідністю бути присутнім у судовому засіданні представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківської області.

Колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутності представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області за наявними у справі документами та відмовила у задоволенні заявленого клопотання про перенесення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні 13.03.2012 р. представників прокурора, першої третьої особи і відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 23.04.2003 р. № 126 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та про передачу її в оренду ТОВ «Рапід»для рекреаційних цілей», затверджено проект відведення земельної ділянки площею 7,5979 га ТОВ «Рапід»для розміщення бази відпочинку «Залив», яка знаходиться на території Старосалтівської селищної ради, за рахунок земель лісового фонду, та передано в оренду ТОВ «Рапід»земельну ділянку терміном на 24 роки, площею 7,5979 га, яка знаходиться на території Старосалтівської селищної ради (квартал 103, виділ 2,4 згідно матеріалів лісовпорядкування Старосалтівського лісництва Вовчанського Держлісгоспу Харківської області) за межами населених пунктів для рекреаційних цілей.

Між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та ТОВ «Рапід»(орендар) 25.04.2003 р. укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в книзі реєстрації договорів оренди землі, про що 02.10.2003 р. внесено відповідний запис за № 6.

Відповідно до умом цього договору, ТОВ «Рапід»передано терміном на 24 роки у користування, на умовах оренди, земельну ділянку з земель лісового фонду, вкриту деревинною рослинністю площею 7,5979 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області для рекреаційних цілей. На зазначеній земельній ділянці знаходяться будівлі бази відпочинку «Залів», що знаходиться у власності ТОВ «Рапід»на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.02.2002 р. приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Корнєвою І.Ю. та за реєстровано в реєстрі за № 555.

За умовами зазначеного договору купівлі-продажу від 11.02.2002 р. ТОВ «Рапід»придбало у власність базу відпочинку «Залів», яка складається з чотирьох будинків власного виробництва за літерами та інвентарними номерами: Ц-1 № 4007, Ж-1 № 4004, Н-1 № 4006, Б-1 № 4009; столової власного виробництва М-1 № 4005; червоного кута Р-1 № 4008; п*яти будинків в дерев*яних каркасах: Е-1 № 5001, Г-1 № 5002, Д-1 № 5003, Ч-1 № 5004; В-1 № 5005; щитових А-1 № 5007, К-1 № 5008, Х-1 № 5009, О-1 № 5010, С-1 № 5501. Всього 16 літер.

З висновку по вибору земельної ділянки для розміщення бази відпочинку «Залів»ТОВ «Рапід»Вовчанського районного відділу земельних ресурсів вбачається, що відділ земельних ресурсів погодив обрану земельну ділянку для передачі її в оренду строком на 24 роки, для використання під базу відпочинку при умові: дотримання земельного законодавства, ділянку відвести проектом відведення. При цьому визначив, що деякі будівлі знаходяться в водоохоронній смузі, але є можливість винесення їх за межі цієї зони або переобладнання в приміщення для зберігання плавзасобів.

В технічному завданні № 68 від 03.04.2003 р., на виконання робіт по складанню проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Рапід» для розміщення бази відпочинку «Залів» на земельній ділянці площею 7,59787 га (арк.. 36.т-1) визначено, що на даній території виключається будівництво будь-яких споруд без погодження з відповідними службами та оформлення його в установленому порядку. Зазначене завдання підписано всіма членами комісії та затверджено директором ТОВ «Рапід».

Стаття 50 Земельного кодексу України передбачає визначення земель рекреаційного призначення, до яких належать землі, що використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Статтею 52 Земельного кодексу України визначено порядок використання земель рекреаційного призначення та, зокрема, зазначено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкодити використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан земель.

Пунктом 3.2. договору оренди землі від 25.04.2003 р., укладеного між ТОВ «Рапід»та Вовчанською райдержадміністрацією встановленні права та обовязки сторін за умовами даного договору. Зокрема, підпунктом 3.2.2. цього пункту договору врегульовані права орендаря стосовно земельної ділянки, яка надана йому в оренду та передбачено, що за згодою орендодавця, визначеній в окремій угоді, орендар має право провадити поліпшення земельної ділянки, зводити у встановленому законодавстві порядку будівлі і споруди, закладати насадження, без зміни цільового призначення землі; підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. договору визначені обовязки орендаря стосовно орендованої земельної ділянки та визначено, що орендар зобовязаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, додержуватися вимог про охорону довкілля, не провадити діяльності, що перешкоджає або може перешкодити використанню її за цільовим призначенням.

Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2 договору оренди землі від 25.04.2003 р. визначено, що підставою припинення дії договору є допущення орендарем порушень, зазначених у п. 3.2. цього договору. В пункті 4.1. цього договору передбачено, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. В пункті 4.2. договору оренди землі від 25.04.2003 р. визначено, що договір припиняє свою дію з інших підстав, передбачених ст. 26 Закону України «Про оренду землі»та ст. 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про оренду землі», в редакції що діяла на час укладання вищезазначеного договору та регулювала правовідносини стосовно припинення дії договору оренди землі, визначалось, що договір оренди земельної ділянки припиняється у разі: закінчення терміну, на який було укладено договір; розірвання договору оренди згідно зі статтею 28 цього Закону; одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому Земельним кодексом України; примусового викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законами України; смерті громадянина-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 8 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи орендаря».

Частиною 2 ст. 28 Закону України «Про оренду землі», в редакції що діяла на час укладання договору оренди землі від 25.04.2003 р, визначалось, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених статтями 22, 23 цього Закону та договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом.

Аналогічний зміст мають приписи частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі»в редакції чинній на теперішній час. Так, відповідно до частини 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України».

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з наступного.

Підстави розірвання договору оренди на умовах, визначених безпосередньо договором оренди, містяться у п. 4.3 договору. Відповідно до вказаного пункту договору, підставами для розірвання договору є: взаємна згода сторін; випадкове знищення або пошкодження орендованої землі, яке суттєво перешкоджає її використанню; вимога однієї із сторін у випадках, передбачених законом; добровільна відмова орендаря від права користування земельною ділянкою або припинення діяльності орендаря; укладання договору оренди з порушенням порядку, встановленому у законодавстві України. Виходячи з цих умов договору оренди, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність чи відсутність факту реконструкції обєктів нерухомості, розташованих на території земельної ділянки, не є підставою для розірвання договору оренди на умовах вказаних пунктів договору, при цьому, в рішенні суду міститься посилання на додаток Б Державних будівельних норм України «Проектування, склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»(ДБН А.2.2-3-2004), затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 р. за № 8 та ст. 25 Закону України «Про оренду землі», як на підставу в відмові задоволення позову, оскільки наявність чи відсутність дозволу на проведення такої реконструкції і її здійснення ніяким чином не впливає на можливість предявлення вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки. При цьому, суд першої інстанції визначив, що прокурором та позивачем не надано суду доказів, передбачених умовами договору оренди земельної ділянки, ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі», для розірвання договору оренди земельної ділянки та відповідно до цього, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову прокурора.

З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на час укладання вищезазначеного договору оренди, договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що була чинна на час укладання договору оренди земельної ділянки від 25.04.2003 р., орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 23 цього Закону передбачає, що орендар земельної ділянки має право: самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов договору; за згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; одержувати продукцію і доходи; здійснювати у встановленому порядку за згодою орендодавця зрошувальні, осушувальні, інші меліоративні роботи, будувати ставки та водойми.

На даний час правовідносини стосовно прав та обовязків орендодавця та орендаря, врегульовані, зокрема статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 96 Земельного кодексу України та стаття 25 Закону України «Про оренду землі» містять норми, що зобовязують землекористувача здійснювати використання землі відповідно до умов договору і закону.

В матеріалах справи знаходиться акт перевірки інспекції ДАБК від 15.08.2011 р. ТОВ «Рапід»щодо виконання вимог дотримання законодавства з питань державного архітектурно-будівельного контролю, з якого вбачається, що в ході перевірки було виявлено самовільну реконструкцію відповідачем будинків за літерами: В-1, Ц-1, Х-1, С-1, О-1, Ж-1, Р-1. Е-1, К-1, Д-1, Г-1.

Головним управлінням Держкомзему .у Харківській області 10.10.2011 р. була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства. В процесі перевірки встановлено, що на земельній ділянці лісового фонду площею 7,5979 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, яка використовується ТОВ «Рапід»за договором оренди земельної ділянки 25.04.2003 р., укладеного Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області, ТОВ «Рапід»здійснено будівництво трьох капітальних споруд; самовільно реконструйовано будинки за літерами: В-1, Х-1, С-1, О-1, Ж-1, Р-1. Е-1, К-1, Д-1, Г-1.

Згідно договору купівлі-продажу від 11.02.2002 р. будівля літ. Б-1 значиться, як будинок власного виробництва., що не відповідає технічному паспорту, виданому КП «Вовчанське БТІ»від 11.06.2011 р. на будівлю санітарного призначення літ. Б-1.

На земельній ділянці, орендованій ТОВ «Рапід», виявлено факт наявності двох цегляних, однієї дерев”яної споруди невідомого призначення та металевої споруди.

Тобто на зазначеній земельній ділянці лісового фонду площею 7,5979 га, яка використовується ТОВ «Рапід»за умовами договору оренди земельної ділянки від 25.04.2003 р., укладеного з Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області, здійснюється самовільне будівництво споруд, що є порушенням п. 3.2.2. п. 3.2. договору оренди земельної ділянки в аспекті дотримання законодавства при будівництві на земельній ділянці та його погодження з орендодавцем.

Крім того, вищезазначене будівництво споруд є порушенням Закону України «Про оренду землі», відповідно до якого використання земельної ділянки повинно відбуватись згідно умов договору оренди землі.

Тобто вищезазначені споруди самовільно збудовані ТОВ «Рапід»без погодження з орендодавцем на земельній ділянці лісового фонду, що є порушенням умов договору оренди землі, порушенням цільового призначення земельної ділянки та порушенням Закону України «Про оренду землі», ст. 96 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 20 Лісового кодексу України, тимчасові користувачі на умовах довгострокового користування мають право здійснювати господарську діяльність в лісах з дотриманням умов договору; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові споруди, необхідні для ведення господарської діяльності.

Згідно з вимогами статті 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця, зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. Орендар земельної ділянки зобов”язаний: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо обєкту оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Таким чином, право на забудову здійснюється орендарем за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм права, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, та за наявності письмової згоди орендодавця.

Згідно положень ст. 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст. 24, 25 цього закону, за умовами договору в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченого договором використання земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими кодексами України.

У разі встановлення порушень, передбачених ст. 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, маються правові підстави для розірвання договору оренди на підставах ст. 32 Закону України «Про оренду землі». Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі не за цільовим призначенням свідчить проведення будь-яких будівельних робіт на обєкті.

Кодегія суддів вважає не правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності фактів самовільного будівництва ТОВ «Рапід»на орендованій земельній ділянці, що впливає на можливість застосування до спірних правовідношень вимог ст.ст. 25, 32 Закону України «Про оренду землі».

Відсутні підстави щодо прийняти до уваги посилання відповідача на те, що певні факти та обставини відносно правомірного користування ТОВ «Рапід»земельної ділянки встановлювалися рішеннями Господарського суду Харківської області та постановами Харківського апеляційного господарського суду у справах № 5023/4931/11, № 38/287-10, оскільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. у справі № 38/287-10 за позовом ТОВ «Рапід» до ТОВ «Елітар-Компані»про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинно збудованих будівель, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 38/287-10, в задоволенні позову ТОВ «Рапід» відмовлено в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/4931/11 відмовлено в задоволенні позову прокурора Вовчанського району Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Державного підприємства «Вовчанський держлісгосп»до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ТОВ «Рапід»про розірвання договору оренди землі від 25.04.2003 р., укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВІ “Рапід”.

З цього приводу колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначенні підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1, 2. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з вимогами статті 35 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач.

Позивачем у справі № 5023/4931/11 виступило державне підприємство «Вовчанський держлісгосп», а у справі, що розглядається - орендодавець по договору оренди землі від 25.04.2003 р., а саме: Вовчанська райдержадміністрація.

Таким чином, застосування під час розгляду даної справи фактів, встановлених в рішенні суду у справі № 5023/4931/11 колегія суддів вважає не правомірним.

Згідно з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим».

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування. Не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 25.04.2003 р., укладеного між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАПІД»(Код ЄДРПОУ 30656451), який зареєстровано в книзі Державної реєстрації договорів оренди землі № 4 у Вовчанський районній філії ДП «Центр державного земельного кадастру»за № 6 від 02.10.2003 р. по Старосалтівській селищній раді Вовчанського району Харківської області, підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. у справі № 5023/10365/11 було прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора Вовчанського району Харківської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. у справі № 5023/10365/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.04.2003 р., укладений між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапід", зареєстрований в книзі Державної реєстрації договорів оренди землї № 4 у Вовчанській районній філії ДП Центр державного земельного кадастру за № 6 від 02.10.2003 р. по Старосалтівській селищній раді Вовчанського району Харківської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід" (01002, м. Харків, вул. Костомарівська, б. 14, кв. 10, КОД ЄДРПОУ 30656451, п/р 26006240000 в ХФ АКІБ “УкрСиббанк” м. Харкова, МФО 351641) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 1073,00 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 536,50 грн.

Господарського суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови підписаний 19.03.2012 р.