СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
21 березня 2012 року
Справа № 5020-1580/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Котлярової О.Л.,
Воронцової Н.В.,
розглянувши заяву Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про відновлення строку на подання апеляційної скарги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 24 листопада 2011 року у справі № 5020-1580/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріс" (вул. Хрустальова, 89-3,Севастополь,99040)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)
про внесення змін до договору оренди нерухомого майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 24 листопада 2011 року у справі № 5020-1580/2011 позов задоволено, внесено зміни до договору оренди нерухомого майна №32-00 від 17.01.2000, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Доріс" та Управлінням майном Севастопольської міської державної адміністрації, виклавши пункт 9.1 даного договору в наступній редакції: „9.1. „Даний договір діє до 06.02.2022”.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2011 року у справі № 5020-1580/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Також, апелянтом заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги, яке останній мотивує несвоєчасним отриманням копії оскаржуваного рішення.
Частиною другою статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Як свідчать матеріали справи, повний текст рішення суду від 24.11.2011 року оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.11.2011.
Отже, встановлений строк на подання апеляційної скарги з урахуванням правил статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України закінчується 08.12.2011.
Позивач перший раз подав апеляційну скаргу 13.12.2011, тобто з порушенням встановленого строку.
Крім того, до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
У зв`язку з чим, було винесено ухвалу про повернення Фонду комунального майна Севастопольської міської ради апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя.
Судова колегія розглянувши клопотання апелянта, не вбачає підстав для його задоволення, при цьому виходить із наступного.
На цей раз апеляційна скарга надійшла до суду 12.03.2012, тобто з пропуском строку більш ніж три місяці.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вищий господарський суд України у пункті 1 інформаційного листа від 15.03.2007 за № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.
Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку.
Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відновлення процесуального строку можливе, якщо господарський суд визнає причину його пропуску поважною.
Тому, заява про це повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає цю причину поважною. В заяві доцільно навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Проте, клопотання апелянта таким вимогам не відповідає, оскільки зі змісту останнього вбачається, що пропуск строку на подання апеляційної скарги апелянт мотивує складним фінансовим становищем.
За загальним правилом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку, саме на апелянті лежить обов’язок навести суду причини по яких останній був позбавлений права своєчасно оскаржити рішення суду, а вже суд надає їм оцінку та визнає або не визнає їх поважними.
Згідно з частиною другою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторона у справі має право оскаржити судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.
За приписами частини третьої цієї ж статті сторони також зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
У порушення наведених норм Фонду комунального майна Севастопольської міської ради не було здійснено необхідних дій для оскарження рішення суду у встановлені строки за відсутності поважних причин, які унеможливлюють реалізацію ним його права на апеляційне оскарження, оскільки наведені останнім причини такими не є.
Оскільки можливість своєчасного подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, суд не вбачає підстав в даному випадку для відновлення пропущеного заявником процесуального строку.
Таким чином, твердження заявника апеляційної скарги про наявність поважних причин для поновлення строку на звернення зі скаргою є безпідставними. Інших причин пропуску процесуального строку заявником не наведено.
Відповідно до пункту 13 листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 за № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відхилення господарським судом клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги виключає можливість її прийняття та розгляду, матеріали такої скарги підлягають поверненню скаржникові.
Керуючись статтями 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Фонду комунального майна Севастопольської міської ради у відновленні пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2011 року у справі № 5020-1580/2011.
2. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради повернути заявнику.
3. Повернути з Державного бюджету України (рах. № 31210206700001 у ГУДКУ м. Севастополь, ЄДРПОУ 23895637, МФО 824509) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, відомості про наявні банківські рахунки відсутні) суму судового збору у розмірі 535,50 грн., сплачену на підставі платіжних доручень № 312 від 01.03.2012, № 300 від 01.03.2012, № 1692 від 05.12.2011.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.Л. Котлярова
Н.В. Воронцова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріс" (вул. Хрустальова, 89-3,Севастополь,99040)
2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)
Судове рішення № 22240422, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 21.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1580/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: