Постанова № 22240378, 27.03.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р.Справа № 14/17-4702-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача:

- ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.02.12 р. (в судовому засіданні від 21.02.2012 р.);

- ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.11.11 р.;

- ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.03.12 р. (в судовому засіданні від 06.03.2012 р. та 27.03.12 р.)

від відповідача:

-ОСОБА_4, довіреність б/н від 01.02.12 р.;

-ОСОБА_5, довіреності № 01-06 від 04.01.12 р., б/н від 01.03.12 р.

-ОСОБА_6, довіреність б/н від 01.03.12 р. (в судовому засіданні від 06.03.2012 р. та 27.03.12 р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу видавничо-поліграфічного підприємства „Друкарський дім” у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2012 р. та

ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.12 р. про виправлення описки у рішенні господарського суду Одеської області від 18.01.2012 р.

а також апеляційну скаргу редакції газети «Одеський вісник»на вищезазначене рішення

по справі № 14/17-4702-2011

за позовом видавничо-поліграфічного підприємства „Друкарський дім” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ ВПП «Друкарський дім»)

до редакції газети „Одеський вісник” (далі по тексту РГ «Одеській вісник»)

про стягнення 134065,96 грн.

В С Т А Н О В И В:

08.11.11 р. ТОВ ВПП "Друкарський дім" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з РГ «Одеський вісник»боргу, а саме:

- 30000 грн. за поставку газетного паперу «Волга»по договору №2403/01 від 28.03.08 р.

- 19546,22 грн. за надані поліграфічні послуги по договору №2403/02 від 28.03.08 р.

- 4000 грн. за поставку газетного паперу «Волга»по договору №1504/2 від 10.06.09 р.

- 37500 грн. за поставку газетного паперу «Волга»по договору №2904/02 від 29.04.11 р.

- 29182,68 грн. пені за прострочення оплати боргу за договорами №2403/02, №2104/01 від 28.03.08 р. (фактично ж в розрахунку позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати основного боргу по всім 4 договорам)

- 13836,94 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати основного боргу по всім 4 договорам.

Згідно із резолютивною частиною рішення господарського суду Одеської області від 18.01.12 р. (суддя Горячук Н.О.) позов ТОВ ВПП "Друкарський дім" задоволено частково, з відповідача стягнуто 61046,22 грн. боргу, 16909,80 грн. інфляційних втрат, 3901,48 грн. пені, 1648,55 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

В мотивувальній частині вказаного рішення висновки суду дещо різняться із висновками в резолютивній частині цього рішення і ці висновки обґрунтовані наступним:

1) позивач у відповідності із вимогами ст.33 ГПК України не довів належними доказами зміну умов договору №2403/1 від 28.03.08 р., так як додаткова угода №2 до цього договору не передбачає зміни суми договору і відповідно ціни на товар., а тому у стягненні боргу у сумі 30000 грн. відмовлено;

2)позовні вимоги щодо стягнення 19546,22 грн. задоволені частково

у розмірі 18862,27 грн. з посиланням на те, що сторони змінили ціну договору №2403/2 від 28.03.08 р. в сторону збільшення і згідно із актом звірки взаєморозрахунків між сторонами відповідач визнав суму боргу у розмірі 18862,27 грн., а щодо стягнення 683,94 грн. відмовлено, оскільки позивач не довів, що акт виконаних робіт на цю суму відноситься до договору №2403/2 від 28.03.08 р.

3)позивач довів належними доказами наявність боргу відповідача у сумі

4000 грн. за поставку газетного паперу «Волга»по договору №1504/2 від 10.06.09 р. і відповідач визнав цей борг, а тому підлягає стягненню з відповідача;

4)позивач довів належними доказами наявність боргу відповідача у сумі

37500 грн. за поставку газетного паперу «Волга»по договору №2904/02 від 29.04.11 р., останнім не оспорюється, тому цей борг підлягає стягненню з відповідача;

5)пеня стягнута частково у сумі 1972,87 грн. за період з 15.06.09 р. по

15.12.09 р. за прострочення оплати основного боргу по договорам №2403/02, №2104/01 від 28.03.08 р., оскільки позивач не врахував вимоги п.6 ст.232 ГК України щодо можливості нарахування пені за перші 6 місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано;

6)вимоги щодо стягнення 13836,94 грн. інфляційних втрат задоволені

частково у сумі 5328,47 грн. за період з 01.01.09 р. по 01.09.11 р. з посиланням на те, що основний борг складає меншу суму ніж визначив позивач, а відповідно із цим зменшуються інфляційні втрати.

Ухвалою від 23.01.12 р. місцевий господарський суд виправив описку у пункті 2 резолютивної частини рішення, виклавши його в наступній редакції:

«Стягнути з РГ «Одеський вісник»на користь ТОВ ВПП «Друкарській дім»60362,27 грн., 1972,87 грн. пені, 5328,47 грн. інфляційних втрат та 1362,7 грн. судового збору. Тим самим місцевий господарський суд привів у відповідність мотивувальну частину рішення із резолютивною.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду та ухвалою від 23.01.12 р. ТОВ ВПП «Друкарський дім»звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить змінити зазначене рішення суду, задовольнивши позов у повному обсязі, а ухвалу суду 1 інстанції від 23.01.12 р. скасувати, залишивши резолютивну частину рішення в первісній редакції.

В ході розгляду апеляційних скарг, ТОВ ВПП «Друкарський дім»відповідно із ст.100 ГПК України відмовилося від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.12 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.12 р. прийнято відмову ТОВ ВПП «Друкарський дім»від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.12 р. та припинено провадження у справі в частині оскарження вказаної ухвали суду 1 інстанції.Незгоду із рішенням суду від 18.01.12 р. ТОВ ВПП «Друкарській дім»обґрунтовує тим, що резолютивна частина рішення не відповідає змісту повного тексту рішення.

Крім того, скаржник вважає, що суд 1 інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову щодо стягнення 30000 грн. боргу, оскільки сторони змінили умови договору щодо ціни товару про що свідчать товарно-транспортні накладні, підписані сторонами та акт звірки взаєморозрахунків.

РГ «Одеській вісник»також звернулася із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.12 р., в якій просить скасувати вказане рішення в частині стягнення з нього боргу у сумі 18862,27 грн., а також змінити рішення в частині стягнення пені, інфляційних втрат, судового збору. При цьому скаржник не зазначив яким чином змінити рішення в цій частині. Однак, в ході розгляду апеляційної скарги РГ «Одеський вісник»надала розрахунок інфляційних втрат у сумі 5778,82 грн. та пені у сумі 1465,07 грн., які на його думку місцевий господарський суд повинен був стягнути з РГ «Одеський вісник».

В обґрунтування апеляційної скарги РГ «Одеській вісник»посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що сторони дійшли згоди щодо збільшення ціни договору №2403/2 від 28.03.08 р., оскільки неправильно розтлумачив п.3.2 договору №2403/2 від 28.03.08 р. і неправомірно прийняв до уваги акт звірки взаєморозрахунків до вказаного договору, в якому позивач визнав борг у сумі 18862 грн.

Скаржник вважає, що наявності лише одного акту звірки недостатньо для встановлення факту заборгованості РГ «Одеській вісник»у сумі 18862 грн., оскільки це суперечить пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМ України від 17.10.08 р. №921, наказу Міністерства економіки України від 30.01.09 р. №62 яким затверджено Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю, згідно якого істотні умови договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності цим Порядком, можуть змінюватися за згодою сторін відповідно до пункту 11 цього ж порядку, який визначає, що Замовник повідомляє про зміну істотних умов договору Мінекономіки шляхом надсилання йому основного та додаткового договорів про закупівлю протягом 3-х робочих днів з дати укладання додаткового договору разом із обґрунтуванням зміни істотних умов договору для здійснення контролю за отриманням вимог законодавства у сфері державних закупівель.

ТОВ ВПП «Друкарський дім»вказаного порядку зміни умов договору щодо його ціни не було дотримано, а саме не було складено та погоджено сторонами додатковий договір про збільшення ціни товару, а відповідно із цим неіснуючий додатковий договір не було направлено разом із обґрунтуванням зміни ціни до Мінекономіки України.

Таким чином, сторонами в установленому порядку не було укладено додаткову угоду про зміну ціни, тому РГ «Одеський вісник»вважає вимоги позивача про стягнення 18862 грн. безпідставними.

ТОВ ВПП «Друкарський дім»у запереченнях на апеляційну скаргу РГ «Одеський вісник»просило залишити її без задоволення, задовольнивши апеляційну скаргу ТОВ ВПП «Друкарський дім»з підстав, наведених в цій апеляційній скарзі.

РГ «Одеський вісник»у запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ ВПП «Друкарський дім»щодо рішення суду 1 інстанції від 18.01.12 р., просило залишити її без задоволення, а вказане рішення суду в частині відмови у стягненні з РГ «Одеський вісник»30000 грн. залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

1). 28.03.2008р. ТОВ ВПП «Друкарський дім» (Постачальник) та РГ „Одеський вісник” (Замовник) уклали договір №2403/1 (далі договір) відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність Замовника товар папір газетний: код 21.12.11 (далі товар), а Замовник сплачує товар по коду економічної класифікації КЕКВ 1310, визначений по асортименту, кількості та по ціні, яка зазначена у додатку №1 до договору про закупівлю та є невідємною його частиною.

Загальна сума договору складає 944700,00 грн., загальна кількість товару по договору 201 тонна. (п. 2.1 договору).

Ціна за товар (папір газетний „Волга”, формат 60см. пл.. 43грм/м.кв.) встановлюється у національній валюті України та складає на день укладання договору 4700,00 грн. за одну тонну (п.2.2 договору).

Ціна за товар може змінюватись відносно зміни цін виробника (підтвердження довідка виробника), у звязку з збільшенням середньоринкових цін (у випадку збільшення цін на товари, які підлягають державному регулюванню: підтвердження - довідка Головного управління по ціновій політиці Одеської міської державної адміністрації у м. Одесі або Торгово-промислової палати м. Одеси).

Ціни на товар можуть коригуватися у звязку зі змінами діючого податкового, митного законодавства України. Зміни цін оформлюються письмово, по узгодженню сторін, у вигляді додаткових умов до договору (п. 2.3 договору).

Сторони передбачають можливість укладання додаткових угод, виходячи з потреби замовника без проведення додаткових торгів на збільшення вартості закупки, при цьому загальна вартість додаткових угод не повинна перевищувати 15% вартості основного договору (п. 7.2 договору).

23.01.2009р. сторонами укладена додаткова угода №2 до договору №2403/1 від 28.03.2008р. відповідно до якої у звязку із затвердженням кошторисних призначень та виділенням коштів з місцевого бюджету на 2009 р. сторони прийшли до згоди щодо внесення змін до п. 2.1 договору №2403/01 від 28.03.2008р., а саме: п. 2.1 договору викласти у наступній редакції: „Загальна вартість договору складає 944700,00грн., загальна кількість товару по договору 201 тонна”.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ ВПП «Друкарський дім», останнє просить стягнути з відповідача борг у сумі 30000 грн., який утворився в результаті підвищення цін на поставлений папір.

В матеріалах справи на а.с.114 т.1, 133 т.1 містяться листи позивача №51 від 04.09.08 р., №62 від 27.11.08 р. про зміну ціни на товар, які адресовані відповідачу. У відзиві на позов відповідач підтвердив факт отримання цих листів.

Згідно із наявними матеріалами справи позивач надав до суду накладні №164 від 04.10.08 р., №158/01 від 02.10.08 р., №182/01 від 17.12.08 р., в яких сторони визначили суму доплати на товар з врахуванням нової ціни на товар.

Крім того, в акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.11 р., підписаний обома сторонами (т.2.а.с.24), визначено борг відповідача у сумі 30000 грн. У вказаному акті звірки сторонами зазначені первісна ціна товару, змінена ціна товару і з врахуванням кількості і ціни поставленого товару визначено борг відповідача у сумі 30000 грн.

Судова колегія вважає, що вказані накладні та акт взаєморозрахунків свідчать про те, що сторони у письмовому вигляді узгодили зміну ціни на товар, як це передбачено умовами договору. Той факт що сторони визначили вказані документи як накладні та акт взаєморозрахунків, а не як додаткову угоду до договору, по суті не змінює волевиявлення сторін на зміну договірної ціни. Крім того, факт погодження сторонами зміни ціни товару по даному договору свідчить і той факт, що позивач частково сплатив поставлений товар за зміненими цінами. Так, згідно із актом взаєморозрахунків (т.2 а.с.24) відповідач частково у сумі 52128 грн. за платіжними дорученнями №367 від 06.10.08 р., №30 від 30.10.08 р., №265 від 01.09.09р. сплатив товар по зміненим цінам.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що сторони при зміні ціни товару за вищенаведеним договором повинні були керуватися п.11 Порядку зміни істотних умов договору, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 30.01.09 р. №62, оскільки на момент узгодження змінених цін на товар в накладних і часткової оплати за зміненими цінами, цей наказ ще не діяв, а на момент складання акту звірки взаєморозрахунків, в якому сторони підтвердили факт зміни ціни на товар, вказаний наказ вже втратив чинність згідно із наказом Міністерства економіки України від 12 серпня 2009 року N 875, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2009 р. за N 819/16835.

Слід також зазначити, що у договорі №2403/01 від 28.03.08 р. сторонами передбачено можливість зміни умов цього договору і вказаний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що факт поставки товару за вказаним договором підтверджується відповідними накладними, судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення 30000 грн. відповідно із ст.ст.525,526 ЦК України підлягають задоволенню.

2). 28.03.2008р. РГ „Одеський вісник” (Замовник) та ТОВ ВПП „Друкарський дім” (Виконавець) уклали договір №2403/02 на виконання поліграфічних послуг. (далі договір)

Згідно п. 1.1 договору Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання: поліграфічні послуги 22.21.10 (послуги по друкуванню газети).

Вартість топографічних послуг передбачених договором за період дії договору складає 555200,00грн. (п. 3.1 договору)

При дорожчанні матеріалів та енергоносіїв, різницю між вартістю, обумовленою договором, та збільшенням ціни сторони враховують при проведенні звірок взаєморозрахунків та визначають суму, яка підлягає відшкодуванню (п. 3.2 договору).

30.12.2008р. сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №2403/2 від 28.03.2008р., відповідно якої п. 3.2 договору №2403/1 від 28.03.2008р. доповнений наступним абзацом: „ На підставі п. 84 Положення про закупівлю товарі, робіт та послуг за державні кошти, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2008 №921( в редакції постанови КМУ від 19.11.2008р. №1017) строк дії договору про закупівлю може продовжуватись на строк достатній для проведення процедури закупівлі у початку наступного року на суму грошових коштів не більш 15% вартості, зазначеної у договорі, укладеному у минулому році, якщо податки на даний момент затверджені у встановленому порядку”(п.1 угоди);

На підставі п. 3.2 договору сторони дійшли згоди про збільшення суми договору на суму грошових коштів не більш 15% вартості, затвердженої п. 3.1 - 555200,00грн., загальна сума збільшення договору складається з суми 66450,00 грн. місцевого бюджетного фінансування та 16830,00грн. коштів зароблених замовником самостійно (п. 2 угоди).

Пункт 3.1 договору викладений у наступній редакції: „Вартість топографічних послуг передбачених договором за період дії договору складає 638480,00 грн., у т.ч. ПДВ 106413,33грн., загальна вартість договору складається з суми 509450,00грн. місцевого бюджетного фінансування та 129030,00грн. кошти зароблені замовником самостійно, визначені по узгодженій калькуляції (Додаток №1 до договору).

Як зазначалося вище сума договору №2403/2 від 28.03.2008р. в його первинній редакції складає 555200,00грн., а згідно із додатковою угодою №1 від 30.12.2008р. до цього договору його загальна сума складає 638480,00 грн., тобто сторони згідно із п. 84 Положення про закупівлю товарі, робіт та послуг за державні кошти, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2008 №921( в редакції постанови КМУ від 19.11.2008р. №1017) збільшили суму договору на 15% від первинної суми договору (555200 грн. х 15%=83280 грн.; 555200 грн.+83280грн.=638480 грн.).

Із змісту самого договору та додаткової угоди №1 до нього, неможливо встановити ціну послуги позивача на одиницю поліграфічної продукції (друкування 1 газети), оскільки сторонами не надано додаток №1 до договору узгоджену калькуляцію.

Однак, незважаючи на вищезазначене, в наявних матеріалах справи містяться акти виконаних робіт по договору №2403/2 від 28.03.2008р. та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами по цьому договору станом на 30.11.11 р., які свідчать про те, що обома сторонами виконувалися умови договору, позивач надавав послуги, а відповідач частково їх оплатив.

За таких обставин, судова колегія вважає за можливе визначити ціну послуги позивача на одиницю поліграфічної продукції (друкування 1 газети) виходячи із цін, встановлених сторонами в актах виконаних робіт та акті звірки взаєморозрахунків.

Як вбачається з наданих позивачем актів виконаних робіт по договору №2403/2 від 28.03.2008р. (т.2 а.с.11-23) за період з квітня 2008 р. по вересень 2008 р. ціна на друкування 1 газети складала 0,105 грн., тобто сторони узгодили вартість послуг по друкуванню 1 газети у сумі 0,105 грн.

В матеріалах справи міститься лист позивача №32 від 30.09.08 р. (т.1 а.с.129), в якому він просить відповідача розглянути можливість збільшення ціни за одиницю печатної продукції на 0,025 грн. з 01.10.08 р.

Згідно із актами виконаних робіт по договору №2403/2 від 28.03.2008р. та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами по цьому договору станом на 30.11.11 р. у період з жовтня по грудень 2008 р. позивачем надавалися відповідачу послуги по друкуванню 1 газети за ціною 0,13 грн. (0,105+0,025=0,13 грн.), при цьому сторонами акти виконаних робіт за один і той же місяць за одну й ту ж кількість газет оформлювалися за ціною 0,105 грн., і за цю ж кількість надрукованих газет за той же місяць оформлювався акт виконаних робіт за ціною 0,025 грн., тобто сторонами збільшувалася ціна на 0,025 грн.

В акті звірки взаєморозрахунків сторін за договором №2403/2 від 28.03.2008р. станом на 30.11.11 р., тобто вже на час розгляду даного спору в суді, відповідач РГ «Одеській вісник»підтвердив ціну наданих послуг та наявність боргу РГ «Одеській вісник»за вказаним договором у сумі 18862,27 грн. До того ж ціна за надані послуги по друкуванню газет підтверджується і фактичними діями відповідача, а саме сплатою послуг я за ціною 0,105 грн., так і за збільшеною ціною на 0,025 грн.

Як зазначалося вище, умовами п.3.2 договору встановлено, що при дорожчанні матеріалів та енергоносіїв, різницю між вартістю, обумовленою договором, та збільшенням ціни сторони враховують при проведенні звірок взаєморозрахунків та визначають суму, яка підлягає відшкодуванню. Вказаний пункт договору у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Отже, сторонами у відповідності із умовами п.3.2 договору було визначено та узгоджено ціну послуг та розмір суми, яку відповідач повинен відшкодувати позивачу за надані послуги у розмірі 18862,27 грн.

Слід зазначити, що умови договору №2403/2 від 28.03.2008р. в установленому законом порядку недійсними не визнавалися, а відповідно із цим на час виникнення спірних правовідносин за цим договором його умови були чинними.

Посилання РГ «Одеський вісник»на те, що п.3.2 вказаного договору порушує публічний порядок і відповідно із ст.228 ЦК України є нікчемним, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки умови вказаного пункту договору не містять ознак пошкодження, незаконного заволодіння майна РГ «Одеській вісник», держави, територіальної громади. Як зазначає РГ «Одеський вісник»у доповненнях до апеляційної скарги субєктивна сторона правочину, що порушує публічний порядок, повинна полягати у спрямованості дії сторін (сторони) на досягнення протиправного результату та вказувати на умисне його вчинення. Однак, всупереч вимогам ст.33 ГПК України доказів на підтвердження субєктивної сторони зазначеного правочину, а саме доказів його умисного вчинення, РГ «Одеський вісник»не надала.

Крім того, слід зазначити, що РГ «Одеській вісник»вважаючи спірні на його думку правочини нікчемними, одночасно вже в ході розгляду даного спору по суті підписує акти взаєморозрахунків по цим договорам і визнає свою заборгованість по ним за новими цінами, що свідчить про протиріччя в його доводах та спробу ухилення від сплати боргу.

З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що підстави для того щоб вважати умови п.3.2 договору №2403/2 від 28.03.2008р. нікчемними відсутні.

Згідно із актом звірки взаєморозрахунків сторін за договором №2403/2 від 28.03.2008р. станом на 30.11.11 р., відповідач, а згодом і суд 1 інстанції не визнали за відповідачем заборгованість у сумі 683,94 грн., посилаючись на те, що акт прийому виконаних робіт по наданню додаткових послуг печаті газети «Думська площа»від 30.04.08 р. (т.2 а.с.10) на дану суму, не відноситься до договору №2403/2 від 28.03.2008р., оскільки в цьому акті не має посилань на зазначений договір.

Однак, судова колегія вважає такий висновок суду 1 інстанції помилковим, оскільки іншого договору між сторонами по наданню поліграфічних послуг, тобто друкуванню газет, між сторонами не існує. Згідно із договором №2403/2 від 28.03.2008р. позивач зобовязався надавати відповідачу послуги по друкуванню газети «Одеській вісник»та додатку до нього «Думська площа». Відповідно із актом виконаних робіт від 30.04.08 р. позивач надав послуги саме по друкуванню додатку «Думська площа»до вказаної газети, тобто додатку, який передбачений саме договором №2403/2 від 28.03.2008р. Вказані послуги надані саме у період дії цього ж договору. Відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не спростував належними доказами, що зазначені послуги надавалися за іншим договором, тобто його доводи є голослівними і не підтверджені будь-якими доказами.

За таких обставин, судова колегія вважає, що у відповідності із умовами договору №2403/2 від 28.03.2008р. та вимогами ст.ст.525,526 ЦК України з відповідача за цим договором підлягає стягненню 19546,21 грн.

3). 10.06.2009р. ТОВ ВПП "Друкарський дім" (Постачальник) та РГ „Одеський вісник” (Замовник) уклали договір №1504/2. (далі договір), згідно якого Постачальник передає у власність замовника товар - папір газетний: код 21.12.11, (далі по договору товар), а Замовник сплачує товар по коду економічної класифікації КЕКВ 1310, визначений по асортименту, кількості та по ціні, які зазначені у додатку №1 до договору про закупівлю та є його невідємною частиною.

Загальна сума договору складає 637000,00 грн., загальна кількість товару по договору 98 тон. (п. 2.1 договору). Таким чином, ціна 1 тони паперу складає 6500 грн.

Ціна за товар може змінюватись відносно змін цін виробника (підтвердження - довідка виробника), у випадку збільшення середньоринкових цін (у випадку збільшення цін на товари, які підлягають державному регулюванню: підтвердження - довідка Головного управління по ціновій політиці Одеської міської державної адміністрації у м. Одесі в інших випадках - довідка головного управління статистики у м. Одесі або Торгово-промислової палати м. Одеси). (п. 2.3 договору).

11.02.2010р. сторонами укладена додаткова угода №2 до договору №1504/2 від 10.06.2009р. відповідно якої у звязку з виділенням коштів з місцевого бюджету сторони прийшли до згоди щодо внесення змін до п. 2.1 договору №1504/02 від 28.03.2008р., а саме: п. 2.1 договору викладено у наступній редакції: «Загальна вартість договору складає 637000,00грн., у т.ч. ПДВ 106166,67грн.,загальна сума договору складається з суми 620000,00грн. місцевого бюджетного фінансування та 17000,00грн. за рахунок господарської діяльності, загальна кількість товару по договору 98 тон”. З врахуванням цієї додаткової угоди ціна 1 т. паперу також складає 6500 грн.

Згідно із актом звірки до договору №1504/2 від 10.06.2009р. позивач за період з 10.06.09 р. по 01.03.10 р. поставив відповідачу 96 т. паперу на загальну суму 624000 грн., а відповідачем сплачено 620000 грн. Таким чином, борг відповідача за цим договором складає 4000 грн. Як вбачається з акту звірки позивач поставляв відповідачу папір за ціною, встановленою договором №1504/2 від 10.06.2009р. у розмірі 6500 грн. Обсяг поставленого товару та його ціна сторонами не оспорюється і не спростовано відповідними доказами.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача 4000 грн. за договором №1504/2 від 10.06.2009р.

4). 29.04.2011р. ТОВ ВПП "Друкарський дім" (Постачальник) та РГ „Одеський вісник” (Замовник) уклали договір №2904/02. (далі договір), згідно якого Постачальник передає у власність Замовника товар папір для графічних робіт не мелований (папір газетний): код ДК 016-97-21.12.1, а Замовник оплачує товар по коду економічної класифікації КЕКВ 1310, визначений по асортименту, кількості і ціні в додатку №1 до цього договору, який є його невідємною частиною.

Загальна сума договору складає 37500,00грн., загальна кількість товару по договору 5 тон. (п. 2.1 договору).

Ціна за товар (папір газетний „Волга”, формат 60см. пл. 45грм/м.кв.) встановлюється у національній валюті України та складає на день укладання договору 7500,00грн. за одну тонну. (п.2.2 договору).

Згідно із додатком №1 до вказаного договору визначено, що Постачальник постачає Замовнику папір газетний «Волга»ф.60, пл.45 г/м.кв., кількість 5 тон, ціна 7500 грн. за 1 т., загальна вартість поставки 37500 грн.

Згідно із актом звірки взаєморозрахунків сторін від 31.11.11 р. за вищенаведеним договором позивач поставив відповідачу 29.04.2011 р. 5 тон паперу газетного за ціною 7500 грн., встановленою умовами договору. Сторонами не оспорюється кількість і вартість поставленого товару і згідно із ст.33 ГПК України не спростовано відповідними доказами. Відповідач не надав доказів оплати вказаного товару у сумі 37500 грн. і не заперечує наявність цього боргу.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно у відповідності із ст.ст.525,526 ЦК України стягнув з відповідача борг у сумі 37500 грн. за договором №2904/02 від 29.04.2011 р.

Відповідно до ст.611 ЦК України за порушення зобовязання настають зокрема такі правові наслідки: сплата неустойки, відшкодування збитків.

За приписами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996 р. (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ ВПП «Друкарській дім»останнє просить стягнути з відповідача 29182,68 грн. пені за прострочення оплати основного боргу за всіма 4 договорами, а також 13836,94 грн. інфляційних втрат згідно розрахунків №1, №2, доданих до позовної заяви.

Згідно із цими розрахунками позивач фактично нарахував пеню та інфляційні втрати на всю заборгованість відповідача, яку він просив стягнути з останнього.

Згідно із умовами договорів 2403/01 від 28.03.08 р., №2403/02 від 28.03.08 р., №1504/2 від 10.06.09 р., №2904/02 від 29.04.11 р. сторонами взагалі не встановлено відповідальності РГ «Одеський вісник»у вигляді пені, а відповідно із цим всупереч вимогам ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996 р. (із змінами та доповненнями) не визначено її розмір.

Кім того, згідно із ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Відповідно із ст.546 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, а тому сторони повинні були у письмовій формі вчинити правочин щодо пені. Як зазначалося вище, в договорах не передбачено стягнення пені за прострочення відповідачем грошових зобовязань, позивачем не надано і інших доказів на підтвердження вчинення письмового правочину щодо стягнення пені з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають залишенню без задоволення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за прострочення оплати основного боргу у сумі 91046,22 грн. по договорам: №2403/01 від 28.03.08 р., №2403/02 від 28.03.08 р., №1504/2 від 10.06.09 р., №2904/02 від 29.04.11 р. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно із умовами п.3.5 договору №2403/02 від 28.03.08 р. Замовник сплачує виконавцю 100% вартості робіт за випуск газети згідно виставленим рахункам, однак в який строк оплачуються рахунки не встановлено; пунктами 2.4 договору №2403/01 від 28.03.08 р., №1504/2 від 10.06.09 р., пунктом 2.3 договору №2904/02 від 29.04.11 р. розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі накладної. В який конкретно строк здійснюється оплати після поставки товару і підписання сторонами накладної в договорах не встановлено. Цими договорами у вказаних пунктах лише встановлено, що у випадку затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупки на свій розрахунковий рахунок.

Таким чином, вищезазначеними договорами сторонами фактично не встановлений строки оплати виконаних робіт та поставленого товару.

Відповідно із ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із наведеного та змісту вказаних пунктів договорів №2403/01 від 28.03.08 р., №1504/2 від 10.06.09 р. №2904/02 від 29.04.11 р. для того щоб довести строк прострочки оплати 30000 грн., 4000 грн. та 37000 грн. по вказаним договорам, позивач повинен був довести належними доказами, що відповідач відповідно із ст.530 ЦК України після заявлення вимоги позивачем про виплату цих сум протягом 7 днів не сплатив борг. Для цього потрібно довести, належними доказами що відповідач у встановленому ст.530 ЦК України порядку заявив вимогу про виплату вказаних боргів.

За вказаними правилами необхідно визначати і строк оплати 19546,22 грн. за договором №2403/02 від 28.03.08 р.

Як вбачається із наявних матеріалів справи позивач предявив вимогу до відповідача за всіма 4 договорами в претензії №48 від 05.05.2011 р. (т.1 а.с.11), яку вручив відповідачу 06.05.11 р. Таким чином, відповідач повинен був оплатити відповідачу борг у сумі 30000 грн., 19546,22 грн., 4000 грн. та 37500 грн. протягом 7 днів, а саме до 13.05.11 р.

Згідно із позовними вимогами ТОВ ВПП «Друкарський дім»останній просив стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2009 р. по вересень 2011 р.

Враховуючи період прострочення оплати боргу у сумі 30000 грн., 19546,22 грн., 4000 грн. та 37500 грн., який почався з 13.05.11 р. та період нарахування інфляційних втрат визначений позивачем в позові, судова колегія розраховує інфляційні втрати за період з травня по вересень 2011 р. За вказаний період прострочення індекс інфляції складає 0,9958 (1,008х1,004х0,987х0,996х1,001=0,9958). Якщо помножити борг 91046,22 грн. на індекс інфляції 0,9958, то це дорівнює 90663,83 грн., тобто за вказаний спірний період інфляційні втрати відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за прострочення оплати боргу у сумі 91046,22 грн. по договорам №2403/01 від 28.03.08 р., №2403/02 від 28.03.08 р., №1504/2 від 10.06.09 р., №2904/02 від 29.04.11 р. задоволенню не підлягають.

За таких обставин позов ТОВ ВПП «Друкарській дім»підлягає частковому задоволенню у сумі 91046,22 грн. основного боргу по договорам №2403/01 від 28.03.08 р., №2403/02 від 28.03.08 р., №1504/2 від 10.06.09 р., №2904/02 від 29.04.11 р., а в решті позову слід відмовити.

Відповідно із цим апеляційна скарга ТОВ ВПП «Друкарській дім»на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.12 р. підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 18.01.12 р. слід змінити.

Апеляційна скарга РГ «Одеській вісник»на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.12 р. підлягає залишенню без задоволення, оскільки вимоги щодо скасування рішення суду 1 інстанції в частині стягнення 18862,27 грн. залишені без задоволення, а вимоги про стягнення з РГ «Одеський вісник»пені та інфляційних втрат у розмірах більших ніж було стягнуто за оскарженим рішенням також залишені без задоволення, оскільки у позові ТОВ ВПП «Друкарський дім»щодо стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат відмовлено.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу редакції газети «Одеський вісник»на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2012 р. залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу видавничо-поліграфічного підприємства „Друкарський дім” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2012 р. задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 18.01.2012 р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов видавничо-поліграфічного підприємства „Друкарський дім” у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Стягнути з редакції газети "Одеський вісник" (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 4, код ЄДРПОУ 20991613) на користь видавничо-поліграфічного підприємства "Друкарський дім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65023, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 32323464) основний борг у сумі 91046 грн. 22 коп., 1820 грн. 88 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.»

3. Стягнути з редакції газети "Одеський вісник" (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 4, код ЄДРПОУ 20991613) на користь видавничо-поліграфічного підприємства "Друкарський дім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65023, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 32323464) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 283 грн. 35 коп.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.03.12 р.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов