Постанова № 22240311, 20.03.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р.Справа № 5024/2366/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Червонофлотець”

на рішення господарського суду Херсонської області від 19 січня 2012 року

у справі № 5024/2366/2011

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Червонофлотець”, Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, с. Дудчани, вул. Леніна, буд. 10

про стягнення заборгованості 74 113 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Червонофлотець” в якому просив стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Червонофлотець" на його користь суму заборгованості у розмірі 44 478 грн., суму штрафу у розмірі 29 635 гривень, а всього 74 113грн.

Відповідач відповідно до відзиву від 10.01.2012 року позов визнав частково, у сумі 4549 грн., оскільки вважав, що позивач при звернені з позовом не врахував вартість переданого йому в якості попередньої оплати ячмінь на суму 30 429 грн., та суму 500 грн. що ним перерахована 02.11.10р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19 січня 2012 року по справі № 5024/2366/2011 (суддя Клепай З.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Червонофлотець" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 44 478 грн. боргу, 14817 грн. 50 коп. штрафу та 1482 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору; від сплати 14817 грн. 50 коп. штрафу звільнено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Червонофлотець” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 19 січня 2012 року по справі № 5024/2366/2011.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

28.02.2012 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

20.03.2012 року позивач надав до апеляційного господарського суду заяву про стягнення додаткових судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, яка відхиляється судовою колегією в звязку із наступним.

У п. 1 розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Таким чином заявлені до стягнення суми не є в розумінні ГПК України судовими витратами, а отже стягненню не підлягають.

Однак вищенаведене не позбавляє позивача звернутись з окремим позовом до господарського суду про стягнення з відповідача зазначених сум.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, свої зобовязання позивач виконав, що підтверджується Актом № 1 прийому-передачі виконаних сільськогосподарських послуг від 31.08.2010 року до Договору підряду № 6 від 14.06.2010 р., а також підтверджує виконання робіт по збиранню ранніх зернових культур урожаю 2010 року на площі 352, 8 га, загальною вартістю 98 784 грн..

В звязку з тим, що позивач виконання робіт розпочав без здійснення відповідачем попередньої оплати, строк оплати наданих послуг відповідачем слід вважати не встановленим і сторони у своїх взаємовідносинах повинні керуватись ч.2 ст.530 ЦК України.

Позивач 21.10.11року звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу, але відповідач у встановлений вказаною статтею строк свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав і його борг на день звернення з позовом становить 44478,00 грн.

Відповідач вважає, що при розрахунках сторін не було враховано передачу позивачу ячменю на суму 39429,00 грн. та 500,00 грн., що перераховані ним позивачу 02.11.10р. Приймаючи рішення господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стверджуючи, що ячмінь на суму 39420 грн. переданий позивачу в якості попередньої оплати за договором підряду № 6 від 14.06.10р., відповідач повинен був у видатковій накладній №172/б від 21.08.10р. вказати цільове призначення передачі ячменю - попередня оплата в рахунок договору № 6 від 14.06.10р. У той же час в цій накладній вказано, що ячмінь передано згідно акту виконаних робіт без визначення номеру та дати акту, а оскільки акт виконаних робіт по цьому договору сторонами підписаний 31.08.2010 року, то ячмінь не міг був бути переданий на підставі цього акту позивачу більш ніж за місяць до його підписання.

Сума 500,00 грн. позивачем врахована.

За таких умов господарський суд правильно дійшов до висновку, що сума боргу складає 44478,00 грн., яка підлягає стягненню.

Крім того позивачем заявлена до стягнення сума 29635,00 грн., - штраф на підставі п.8.7. Договору підряду № 6 від 14.06.2010 р., яким передбачено, що Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу підрядника зобов'язаний сплатити Підряднику, штраф, розмір якого складає 30 процентів від загальної вартості підрядних робіт і таким чином штраф по даному Договору складає суму 29635,00 гривень.

Обґрунтовуючи своє рішення господарський суд правильно послався на ст.ст.173, ч.1ст.193 Господарського кодексу України щодо виконання зобовязань відповідно до умов договору.

Оскільки договором передбачений розмір штрафу, то він підлягає стягненню.

У той же час ст.233 ГПК України передбачає якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому слід брати до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд правильно урахував, що при стягненні суми штрафу сторони передбачили стягнення штрафу не від суми боргу, а від загальної суми договору. А оскільки штраф по відношенню до суми боргу є надмірно великий, то господарський суд зменшив суму штрафу на 50% та стягнув 14817,50 грн.

Отже, судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позиції відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Червонофлотець”, Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, с. Дудчани, на рішення господарського суду Херсонської області від 19 січня 2012 року по справі № 5024/2366/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 23 березня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов