Постанова № 22240131, 19.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.12 Справа № 5008/1504/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіЗварич О.В.

суддівЯкімець Г.Г.

Гриців В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (надалі ФОП ОСОБА_3 б/н від 26.12.2011р. (вх.№ 1 від 03.01.2012р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2011р.

у справі №5008/1504/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Саркода”(надалі ТзОВ “Саркода”), м. Ужгород

до відповідача: ФОП ОСОБА_3, с. Березово, Хустський р-н, Закарпатська обл.

простягнення заборгованості по орендній платі на суму 58448,00 грн. та розірвання договору оренди від 01.02.11р. № 01/02,

за участю:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2011р. у справі №5008/1504/2011 (суддя Журавчак Л.С.) позов задоволено. Розірвано укладений між ТзОВ «Саркода»та ФОП ОСОБА_3 договір оренди № 01/02 від 01.02.2011р. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Саркода»суму 58448 грн. в т.ч. 56000 грн. боргу по орендній платі і 2448 грн. пені та 6820,50 грн. судових витрат, в т.ч. 584,50 грн. на відшкодування витрат на сплату державного мита, 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 6000 грн. витрат на послуги адвоката.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача по орендній платі в сумі 56000,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, відповідачем не спростованою. Систематичне невиконання відповідачем своїх зобовязань по сплаті орендної плати є підставою для розірвання договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2011р. у даній справі, просить його скасувати та залишити позов без розгляду. Зокрема, зазначає, що, укладаючи оспорюваний договір, відповідач не міг передбачити, що в подальшому не зможе скористатись своїми правами орендаря у повному обсязі. На його думку, під час розгляду справи судом першої інстанції не встановлено обставин, що мають значення для справи, як наслідок винесено неправильне рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною. Факт наявності боргу відповідача перед позивачем по орендній платі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Просить залишити без змін рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2011р. у справі №5008/1504/2011, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 29.02.2012р.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.01.2012р. у звязку з перебуванням судді Якімець Г.Г. у відпустці введено в склад судової колегії для розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 суддю Скрипчук О.С.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2012р. у звязку із зайнятістю судді Скрипчук О.С. в іншій колегії суддів та неможливістю приймати участь у розгляді вказаної апеляційної скарги введено в склад судової колегії замість судді Скрипчук О.С.суддю Якімець Г.Г.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. у звязку з перебуванням судді Юрченко Я.О. у відпустці введено в склад судової колегії для розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 суддю Гриців В.М.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2011р. у справі №5008/1504/2011 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 року між ТзОВ «Саркода»(орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди № 01/02, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування площадку з твердим покриттям загальною площею 1000 м.кв. та складське приміщення загальною площею 700 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (обєкт оренди) (а.с.8-11).

Згідно п. 2.3. договору акт прийому-передачі, підписаний сторонами (їх представниками), є доказом фактичної передачі обєкта оренди.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата нараховується і сплачується орендарем з дати підписання між сторонами акту прийому-передачі обєкта оренди і завершується датою його повернення по аналогічному акту орендарю.

Сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісячно не пізніше десятого числа поточного місяця. Форма здійснення розрахунків безготівкова, шляхом переказу гривневої суми на поточний банківський рахунок орендодавця. Сума орендної плати становить 8000,00 грн. (п.п. 4.3, 4.4 договору).

В п. 6.1 договору зазначено, що у випадку прострочення з боку орендаря зобовязання по сплаті орендної плати, він сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 8.3 договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї зі сторін або за рішенням цивільного суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань.

Строк оренди - до 31 грудня 2013 року (п. 8.4 договору).

01 лютого 2011 року сторонами підписано акт прийому-передачі, згідно якого орендар здав, а орендодавець прийняв в строкове платне користування площадку з твердим покриттям загальною площею 1000 м.кв. та складське приміщення загальною площею 700 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Всупереч умовам укладеного договору оренди відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати, у звязку з чим станом на 13.10.2011р. виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 56000,00 грн. (а.с. 13), що слугувало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу, пені та судових витрат, доповненого згідно заяви від 26.10.2011р. вимогою про розірвання договору оренди (а.с.21-22).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічно п. 1 ст. 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу вимог ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2011р. між сторонами у даній справі було укладено договір оренди № 01/02.

На виконання умов договору орендодавець ТзОВ «Саркода»передав, а орендар ФОП ОСОБА_3 прийняв у строкове платне користування обєкт оренди, про що свідчить акт прийому-передачі від 01.02.2011р., підписаний та скріплений печатками обидвох сторін договору.

В матеріалах справи відсутні і суду не надано доказів про визнання недійсним договору оренди від 01.02.2011р. у встановленому законом порядку.

Як видно з поданого позивачем акту звірки (а.с. 13), відповідач взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати за період з 01.02.2011 р. по 13.10.2011р. виконав частково, в результаті чого виник борг по сплаті орендної плати на суму 56000,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 56000,00 грн. боргу по сплаті орендної плати, оскільки дана вимога є документально обґрунтована, підставна, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2448,00 грн. пені, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 6.1 договору оренди у випадку прострочення з боку орендаря зобовязання по сплаті орендної плати, він сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтями 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період, за який обчислюється пеня.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, колегія вважає законним та обґрунтованим оскаржуване рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2448,00 грн.

Правомірним є також часткове задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. з огляду на те, що заявлена до стягнення сума 10000 грн. витрат за послуги адвоката по здійсненню захисту інтересів позивача у даній справі є неспіврозмірною із фактично наданими юридичними послугами.

В частині позову про розірвання договору оренди нерухомого майна №01/02 від 01.02.2011р., оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним та обгрунтованим, враховуючи таке:

В силу положень ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В п. 8.3 договору сторони погодили, що договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї зі сторін або за рішенням цивільного суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань.

З матеріалів справи вбачається, що з червня 2011р. по жовтень 2011р. відповідач не вносив жодних платежів по сплаті орендної плати.

Несплата орендної плати упродовж трьох місяців підряд є істотним порушенням договірних зобовязань та є підставою для розірвання договору оренди.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу пропозиції про розірвання договору, тобто відсутні докази дотримання позивачем вимог ст. 188 ГК України.

Однак, недотримання позивачем вимог закону щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обовязком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011р. у справі № 22/110 та в постанові Вищого господарського суду України від 27.12.2011р. у справі № 5015/2374/11 (5/60).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України відповідачем не були надані суду докази, що спростовують факти, викладені в позовній заяві.

На думку колегії суддів, не заслуговують на увагу посилання апелянта про те, що судом не встановлено, чи існує в природі майно, зазначене в договорі оренди від 01.02.2011р., оскільки в матеріалах справи наявний акт прийому-передачі обєкта оренди, підписаний сторонами без жодних застережень.

Безпідставними є також і покликання скаржника на те, що судом не встановлено чи є відповідач Фізичною особою-підприємцем, чи являється позивач власником або особою, яка уповноважена розпоряджатися обєктом оренди, враховуючи те, що договір оренди № 01/02 від 01.02.2011р. не визнавався недійсним у встановленому законом порядку. Із копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В03 № НОМЕР_2 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як ФОП, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З огляду на вищевказане, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відповідно до ст.104 ГПК України.

Рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на відповідача згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2011р. у справі №5008/1504/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України 470,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги по немайновій вимозі.

Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддяЗварич О.В.

судді Якімець Г.Г.

Гриців В.М.