Постанова № 22240077, 15.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.12 Справа № 5027/1035/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувшиапеляційну скаргу ОСОБА_2, АДРЕСА_1 б/н від 22.12.2011р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 08.12.2011р.

у справі № 5027/1035/2011

за позовом:ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Укрітал», смт. Глибока Чернівецької області

про стягнення вартості частки майна у статутному фонді в сумі 527050,00 грн.

щпредставники сторін в судове засідання: не з`явились

Керуючись п. 6 порядку денного зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. та п.3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду розпорядився у зв`язку із зайнятістю судді Гриців В.М. у інших судових процесах ввести у склад колегії суддів замість судді Гриців В.М.. суддю Мирутенка О.Л.

Представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28, 29 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 08.12.2011р. у справі №5027/1035/2011 (суддя О.В. Гончарук) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Укрітал»про стягнення вартості частки майна у статутному фонді в сумі 527050,00 грн. відмовлено.

При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача з вказаним позовом, питання про виплату останньому вартості частки в статутному фонді ТзОВ з іноземними інвестиціями «Укрітал»було врегульовано самим товариством на підставі рішення загальних зборів товариства відповідача, оформленого протоколом № 7 від 04.06.2009р., яке є чинним та неоскаржувалось. При цьому, дата внесення змін до Статуту ТзОВ з іноземними інвестиціями «Укрітал»не впливає на легітимність рішення зборів в часі, оскільки у відповідності до ст.. 98, 145 ЦК України таке рішення набирає чинності з моменту його прийняття вищим органом товариства зборами його учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема скаржник зазначає, що збори учасників товариства 04.06.2009р. не скликались, а ОСОБА_2 про це не повідомлявся, будь-якої кореспонденції з рішенням про виключення на адресу останнього не надходило. Окрім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що вищевказане рішення про виключення ОСОБА_2 та зміни до Статуту товариства відповідача в зв`язку з його виключенням були зареєстровані у державного реєстратора лише 11.11.2011р. (тобто через 2.5р. після виключення та через 1 місяць після порушення провадження у даній справі). Скаржник також зазначає, що будь-яких грошових чи майнових зобов`язань перед ТзОВ «Укрітал»у останнього не було і не має.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 від 22.12.2011р. прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.01.2012р.

Розгляд даної справи відкладався з підстав, вказаних в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду. Відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України та на підставі клопотання позивача строк розгляду справи було продовжено, про що було винесено відповідну ухвалу. В судовому засіданні 06.0.2012р. судом було оголошено перерву до 15.03.2012р.

Представник позивача в судове засідання 15.03.2012р. не з`явився, проте 13.03.2012р. надіслав на адресу суду розрахунок вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_2 при виході останнього з ТзОВ «Укрітал», який долучено до матеріалів апеляційного провадження. Окрім того, 14.03.2012р. надіслав лист, в якому просить розгляд даної справи здійснювати без участі останнього, у зв`язку із сімейними обставинами.

Відповідач в судове засідання 15.03.2012р. також не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про оголошення перерви, підписане представниками останнього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ з іноземними інвестиціями «Укрітал»було зареєстровано 21.12.2006р. Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області (а.с. 15).

Згідно з статтею 2 Статуту товариства засновниками товариства є: комерційне товариство «Фірмелбо, (місцезнаходження: м. Ботошани, Румунія, вул. Прогресулуй, 1, єдиний реєстраційний код №614051) - 85% статутного фонду товариства; громадянин Італії ОСОБА_3 (проживаючий за адресою: АДРЕСА_2) 5% статутного фонду товариства; громадянин України ОСОБА_2(проживаючий за адресою: АДРЕСА_1) 5% статутного фонду товариства та громадянин України ОСОБА_4(проживаючий за адресою: АДРЕСА_3) 5% статутного фонду товариства.

Підпунктами 8.1., 8.32. Статуту визначено, що для забезпечення діяльності товариства, за рахунок вкладів засновників, створений статутний фонд у розмірі 17503 047,50 грн., що еквівалентно 2575 000 євро за курсом Національного банку України станом на 27 червня 2007 року.

Пунктом 9.2. Статуту визначено обовязки засновників товариства, зокрема засновники зобовязані додержуватись установчих документів товариства, виконувати рішення засновників товариства, накази та розпорядження директора, які відносяться до його компетенції; не порушувати законні інтереси товариства; відшкодовувати збитки, нанесені товариству невиконанням або неналежним виконанням вищезгаданих зобов'язань.

Відповідно до п. 11.1. Статуту засновник товариства може в будь-який час вийти з товариства і вимагати частку у майні товариства, попередивши про це не пізніше як за три місяці.

04.06.2010р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив останнього про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Укрітал»та просив провести з ним розрахунок за належну йому частку та виплатити вартість частини майна товариства пропорційну частці в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями. Доказами надсилання вказаної заяви є поштова квитанція від 09.06.2010р., долучена до матеріалів справи, щ (а.с. 13).

З огляду на те, що товариство не провело виплату частки майна товариства, пропорційну частці позивача у Статутному капіталі товариства, позивач звернувся до суду про стягнення вартості своєї частки майна у статутному фонді у розмірі 527050,00грн. у зв`язку з своїм виходом з товариства відповідача.

При прийнятті постанови, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.

У відповідності до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до вимог ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства має право вийти з товариства. Учасник товариства повинен повідомити про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк. Учасник товариства має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов»язків учасника товариства. Право учасника товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що при вирішенні спорів, пов»язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства»учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі в будь-яких час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов»язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв»язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв»язку.

Як зазначалося вище, заяви позивача про вихід з товариства була надіслана відповідачу 09.06.2010р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Укрітал», що оформлене Протоколом № 7 від 04.06.2009 року, вирішено ОСОБА_2 та іншого учасника товариства ОСОБА_4 виключити зі складу учасників товариства та після затвердження звіту фінансово-господарської діяльності товариства за 2009 рік провести часткове погашення заподіяної товариству шкоди за рахунок часток виключених учасників (а.с. 46-47).

У вказаному рішенні загальні збори учасників товариства відповідача покликаються на висновок № 14 експертного економічного дослідження проведеного аудиту фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрітал»за період з 2006 по 2008 роки, за наслідками якого виявлено порушення порядку укладення та виконання господарських договорів, внаслідок яких діями учасників ТОВ «Укрітал»ОСОБА_2 та ОСОБА_4 товариству заподіяно майнову шкоду у розмірі 4152979,98 грн.

Місцевий господарський суд, з врахуванням рішення зборів, дійшов висновку про те, що правова природа виключення учасника з товариства, за законодавством України, являє собою спеціальну корпоративну санкцію до учасника, який не виконує корпоративні обов»язки, а суб»єктом застосування такої санкції, відповідно до статті 59 Закону України «Про господарські товариства»є виключно Загальні збори учасників товариства. Також суд першої інстанції зазначив, що прийнявши рішення про виключення позивача з числа учасників та зарахування його частки в рахунок погашення заподіяної товариству майнової шкоди, відповідач реалізував конкретне, надане йому нормами законодавства право на вчинення таких дій саме в обраний ним спосіб.

Підпунктом 12.4. Статуту визначено, що до виключної компетенції зборів засновників належить зокрема виключення засновника з товариства. З зазначеного питання рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Засновник товариства може бути виключений з товариства зокрема за систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов`язків, перешкоду своїми діями досягненню цілей товариства. При цьому, цей засновник у голосуванні участі не бере (п. 11.2. Статуту).

Проте, наслідком вибуття учасника, згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, є право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази проведення виплати товариством позивачу його вкладу, то вимоги позивача про стягнення вартості майна пропорційно його частці у статутному капіталі суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

У вирішенні питання про порядок і строки проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, слід виходити з того, що норми статті 54 Закону України "Про господарські товариства" є спеціальними щодо норм статті 148 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 148 Цивільного кодексу України порядок і строки розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, встановлюються статутом і законом. При цьому, норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати статті 54 Закону України "Про господарські товариства". Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону.

Встановити дані щодо структури (переліку) активів і пасивів товариства, вартість яких зазначена в балансі товариства станом на 31.12.2009р., не видається за можливе, в зв'язку з його відсутністю.

Однак, відповідачем до матеріалів справи було подано бухгалтерську довідку, яка підписана її директором та скріплена оригіналом печатки товариства (а.с.69), на підставі якої останнім, з врахуванням рішення Загальних зборів учасників ТОВ “Укрітал”, оформленого протоколом №7 від 04.06.2009 року, було проведено розрахунок виплати часток учасникам товариства по підсумках річного балансу 2009 року, які вибули. Згідно даних вказаного документа частка ОСОБА_2 на момент його виключення з товариства по підсумках річного балансу за 2009 рік становить 435685 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, як колишній учасник товариства, розмір частки якого становить 5 % від статутного капіталу товариства, і якого виключено зі складу учасників товариства, набув право на отримання частки майна товариства пропорційно розміру його частки.

Розмір частки майна товариства, на яку позивач має право, складає 435685 грн., що позивачем в суді апеляційної інстанції не заперечувалось.

За таких обставин, місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю належними засобами доказування, оскільки згідно з частиною 2 статті 64 Закону України "Про господарські товариства" виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Окрім того, місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги, що зазначені положення законодавства України є імперативними і ці правила не можуть бути зміненими статутними документами товариства.

Та обставина, що відповідач, при прийнятті рішення Загальних зборів учасників ТОВ “Укрітал”, оформленого протоколом №7 від 04.06.2009 року, дійшов висновку про наявність підстав для проведення часткового погашення заподіяної товариству шкоди за рахунок часток виключених учасників, після затвердження звіту фінансово-господарської діяльності товариства за 2009 рік не виключає обов»язку товариства здійснити виплату частки учаснику який вибув чи якого виключили.. Навіть у випадку підтвердження фактів нанесення позивачем шкоди товариству відповідача, відповідач таке відшкодування повинен провести у встановленому законом порядку (в іншому позовному провадженні).

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки рішення Загальних зборів учасників ТОВ “Укрітал №7 від 04.06.2009 року є чинним, ніким не оскаржено, тому позивачу слід відмовити у виплаті його частки є помилковим.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції слід частково скасувати в частині відмови у стягненні 435685 грн., що становить 5 % частки позивача у статутному капіталі товариства, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в цій частині. В частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 91365,00грн. рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити частково.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 08.12.2011р. у справі

№5027/1035/2011 в частині відмови у стягненні 435685 грн., що становить 5 % частки позивача у статутному капіталі товариства скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача 435685 грн. вартості частки.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 91365,00грн.

рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Господарському суду Чернівецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Справу передати в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді Г.М. Гнатюк

О.Л. Мирутенко