Постанова № 22240006, 15.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

15.03.12 Справа № 5008/1712/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Корпорації «Майкрософт»від 15.02.2012 року

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2012 року

у справі № 5008/1712/2011

за позовом: Корпорації «Майкрософт», м. Редмонд, штат Вашингтон, США

до відповідача: Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м. Ужгород

про стягнення компенсації за порушення авторського права в розмірі 78 800,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Харебава Т.Б. - представник

від відповідача: не з’явився

Права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.02.2012 року у справі № 5008/1712/2011 (суддя Ушак І.Г.) позов Корпорації «Майкрософт»до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород»про стягнення компенсації за порушення авторського права в розмірі 78 800,00 грн., залишено без розгляду.

Приймаючи ухвалу у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки позивачем всупереч неодноразових вимог суду не надано матеріалів перевірки підприємства відповідача як документального обґрунтування обставин, які слугують підставою позовних вимог, не надані такі матеріали також на вимогу суду в порядку ст. 38 ГПК України, даний спір по суті не може бути вирішений судом, а отже, позов належить залишити без розгляду.

Окрім цього, господарський суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що позивач не в повному обсязі виконав вимоги суду (ухвали від 09.11.2011р., 25.11.2011р., 06.12.2011р.) щодо надання нормативного обґрунтування порядку визначення правового статусу іноземної особи –позивача та документального обґрунтування обставин, які слугують підставою позовних вимог, зокрема, акту контрольної перевірки, про яку йдеться в позові, однак матеріали якої і, власне, акт, не долучені до позовної заяви.

Корпорація «Майкрософт»подала апеляційну скаргу від 15.02.2012 року, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.02.2012 року у даній справі, справу передати на розгляд до господарського суду.

Зокрема, скаржник зазначає, що висновки викладені в ухвалі господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в судовому засіданні 20.01.2012 року представником позивача на виконання ухвал суду були надані письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів; у своїх письмових поясненнях від 20.01.2012 року позивачем надано нормативне обґрунтування порядку визначення його правового статусу як іноземної особи, посилаючись на ст.ст. 13, 78 Закону України «Про міжнародне приватне право»та ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1991р. (в ред. 21.01.2006) між державами - членами СНД, яку ратифіковано Законом України від 10.11.1994 року та надав суду нотаріально засвідчену копію свідоцтва про існування/правоздатність корпорації «Microsoft»від 29.11.2001 року.

Крім того, апелянт вважає, що оскільки в судовому засіданні від 20.01.2012 року суд визначив участь у наступному засіданні представників сторін необов'язковою, 06 лютого 2012 року представник позивача за допомогою технічних засобів факсимільного зв'язку надіслав суду копію свідоцтва про існування/правоздатність корпорації «Microsoft»від 19.10.2011 року.

Також, апелянт зазначає, що документально обґрунтовуючи обставини, які слугують підставою позовних вимог, позивач надав суду першої інстанції належним чином засвідчену копію листа державного інспектора з питань інтелектуальної власності № 47 від 24.11.2008 року та письмові пояснення з приводу того, що документи перевірки діяльності відповідача –Закарпатське ОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»працівниками УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Закарпатській області спільно із головним державним інспектором з питань інтелектуальної власності ДДІВ МОН України, яка відбулася 20.11.2008 року, станом на 20.01.2012р. знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1113109, в якій триває досудове слідство. Оскільки, позивач не має ні юридичної, ні фактичної можливості надати оригінали вказаних документів чи їх належним чином засвідчені копії, він в порядку ст. 38 ГПК України заявив письмове клопотання про витребування судом першої інстанції від правоохоронних органів доказів - матеріалів перевірки відповідача (зокрема, Акту контрольної перевірки), яке було задоволене ухвалою від 20.01.2012 року судом першої інстанції. На виконання згаданої ухвали суду 03 лютого 2012 року Ужгородське МУ УМВС України в Закарпатській області надало суду першої інстанції витребуваний доказ – копію Акту контрольної перевірки від 20.11.2008р.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, подав клопотання № 1-153 від 07.03.2012 року про відкладення розгляду справи.

Судова колегія розглянувши дане клопотання, прийшла до висновку, що таке до задоволення не підлягає, оскільки вважає його необґрунтованим і безпідставним. Учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, обов’язкова участь представників сторін, судом не визнавалась, додаткових доказів від відповідача апеляційний суд не витребовував, а відзив на апеляційну скаргу останній міг направити на адресу суду поштою. Враховуючи, що термін вирішення судового спору у відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України обмежений п’ятнадцятьма днями, колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів є достатньо, щоб розглянути справу без участі представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи і заперечення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного:

Корпорація «Майкрософт»звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород»компенсації за порушення авторського права в розмірі 78 800,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, позивач свої вимоги обґрунтовує з посиланням на Лист Державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності № 47 від 24.11.2008 року (а.с. 22) та норми матеріального права.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд обґрунтовував причину залишення позову без розгляду невиконання в повному обсязі позивачем вимог ухвал суду щодо надання нормативного обґрунтування порядку визначення правового статусу іноземної особи –позивача та документального обґрунтування обставин, які слугують підставою позовних вимог, зокрема, акта контрольної перевірки, на який посилається позивач, однак не поданий ним на неодноразові вимоги суду.

Однак, судова колегія з даним висновком погодитись не може, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 статті 81 ГПК України можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними тільки тоді, коли про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення господарського спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт контрольної перевірки Закарпатського ОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»у позивача відсутній, а тому він звернувся з клопотанням (а.с. 68-70) до місцевого господарського суду про витребування судом такого акту та матеріалів перевірки від Державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності та Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області матеріалів перевірки відповідача від 20.11.2008 року, на підставі яких порушено кримінальну справу № 1113109 за фактом порушення посадовими особами Закарпатського ОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»авторського права Корпорації «Майкрософт».

Ухвалою від 20.01.2012 року (а.с. 86) господарський суд Закарпатської області задоволив клопотання позивача та надіслав запити у Державну службу інтелектуальної власності України (а.с. 88) та Ужгородське МУ УМВС України в Закарпатській області (а.с. 90).

У відповідь на запит господарського суду, Ужгородське МУ УМВС України в Закарпатській області листом від 03.02.2012 року № 3184 надіслало на адресу першого копію Акту контрольної перевірки від 20.11.2008 року (а.с. 92). Однак, місцевий господарський суд не обґрунтував, чому належно засвідчений Ужгородським УМВС України в Закарпатській області акт перевірки не може бути оцінений судом і не може бути належним і допустимим доказом у справі.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу господарського суду першої інстанції, листом № 3-8/672 від 01.02.2012 року Державна служба інтелектуальної власності України, повідомила що для отримання матеріалів перевірки відповідача слід звернутись до УДСБЕЗ ГУ МВС України у Закарпатській області. Проте, місцевий господарський з відповідним запитом до УДСБЕЗ ГУ МВС України у Закарпатській області для отримання матеріалів перевірки відповідача не звертався.

Отже, з огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що залишивши позов без розгляду, місцевий господарський суд фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого, відповідно до ст. 82 ГПК України, може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково. Відповідно, суд ухилився від здійснення правосуддя, що суперечить ст. ст. 124, 129 Конституції України.

Окрім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що кожна сторона обґрунтовує свої вимоги, доводи та заперечення як вважає за потрібне, а господарський суд за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, приймає судове рішення у справі. Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 року, передбачено, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею, не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано нормативного обґрунтування порядку визначення правового статусу іноземної особи –позивача, колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України до господарських судів за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів мають право звертатися іноземні підприємства і організації. При цьому, питання підсудності судам України справ з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою) визначені Законом України «Про міжнародне приватне право».

Статтею 19 цього Закону України передбачено, що право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності визначається правом держави, у якій фізична особа зареєстрована як підприємець. За відсутності в державі вимог щодо обов'язкової реєстрації застосовується право держави основного місця здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до приписів статей 73, 74 зазначеного Закону України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений, з урахуванням статті 13 цього Закону, документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано нотаріально посвідчену копію свідоцтва про існування/правоздатність корпорації «Майкрософт»(а.с. 16 -21).

В ухвалі суду від 20.01.2012 року, місцевий господарський суд зобов’язав позивача подати нормативне обґрунтування порядку визначення правового статусу іноземної особи – позивача у справі та підтвердження правового статусу станом на час розгляду справи.

Апеляційна інстанція зазначає, що не подання стороною нормативного обґрунтування не може бути підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд повинен сам визначити і застосувати ту норму закону, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Натомість, суд в ухвалі не обґрунтував, чому подане позивачем свідоцтво про правоздатність є неналежним доказом та не зазначив, який саме належний доказ відповідно до норм Закону України «Про міжнародне приватне право»підтверджує правовий статус позивача, і який необхідно надати позивачу.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом неправильно застосовано норми процесуального права, в зв’язку з чим доводи апелянта підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала –скасуванню, а справа –передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Корпорації «Майкрософт»задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.02.2012 року скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Закарпатської області.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Стягнути з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород»(вул. Собранецька, 145, м. Ужгород, 88017, код ЄДРПОУ 31315735) на користь Корпорації «Майкрософт»(м. Редмонд, штат Вашингтон, США) –536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.