Постанова № 22239765, 27.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2012                                                                                           № 39/222

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Кукуруза О.В.

від відповідача – Мілевська В.А..

розглянувши апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року.

у справі № 39/222 (суддя: Гумега О.В.)

За позовом Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 р. № 81/01-П у справі № 67-01/07.11

За зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн. та зобов’язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в рішенні від 23.09.2011 р. № 81/01-П, яке прийняте Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Зустрічний позов задоволено повністю.

Зобов’язано Фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2Б, ідентифікаційний код 14073675) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у необґрунтованому затягуванні процесу передачі будинків № 2-А та 2-Б по вул. Чаадаєва на баланс ОСББ "Чаадаєва-2".

Стягнуто з Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2Б, ідентифікаційний код 14073675), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 р. № 81/01-П, зарахувавши до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31118106700009, код банку 82019, код ЗКПО 26077945, отримувач: УДК у Святошинському районі міста Києва.

Стягнуто з Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2Б, ідентифікаційний код 14073675), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму судового збору в розмірі 2352,50 грн. (дві тисячі триста п’ятдесят дві гривень 50 коп.) до Державного бюджету України.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 39/222 від 23.01.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволені зустрічного позову відмовити повністю, визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 року № 81/01-П у справі № 67-01/07.11.

В оскаржуваному рішенні суд помилково вважав, що апелянт займає монопольне становище на ринку на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві. Висновок про передачу будинків на баланс об’єднання співвласників багатоквартирних будинків не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 39/222 призначено до розгляду.

В судове засідання 06.03.2012 року представники позивача та відповідача не з’явилися, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представником Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.03.2012 року.

Клопотанням представник апелянта просить відкласти розгляд справи в зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Колегія суддів відхиляє вказане клопотання з наступних підстав. Апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідністю участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, в судовому засіданні присутній інший представник Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі – Відділення), розглянувши матеріали справи № 67-01/07.11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю (далі - TOB "Т.М.М." або Товариство), передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, та подання з попередніми висновками від 06.09.2011 № 446, своїм рішенням від 23.09.2011 року № 81/01-П (далі –Рішення) постановила:

- визнати, що Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю займало протягом 2010 - 1 півріччя 2011 років монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, які знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, з часткою - 100 відсотків;

- визнати дії Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, які полягають у необгрунтованому затягуванні процесу передачі будинків № 2-А та 2-Б по вул. Чаадаєва на баланс ОСББ "Чаадаєва-2", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) ставищем на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, які знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку;

- зобов'язати Фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини Рішення;

- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини Рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накласти на Фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Відповідно позовної заяви позивач за первісним позовом вважає рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 р. № 81/01-П по справі № 67-01/07.11 таким, що прийняте відповідачем за первісним позовом з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, та при недоведені обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, у зв’язку з чим просить суд визнати дане рішення недійсним.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)).

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з приписом частини першої статті 41 ГК України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів. До таких законодавчих актів належить і Закон України "Про захист економічної конкуренції", який передбачає як кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (частина перша статті 13), так і перелік відповідних дій чи бездіяльності (частина друга цієї статті).

Так, згідно частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина третя наведеної статті).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету № 84-р від 14.02.11 р.), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Згідно пункту 15 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 визначено, що у вирішенні спірних питань, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на певних ринках товарів, господарським судам слід мати на увазі, зокрема, таке.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища (підпункт 15.1 пункту 15).

Норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом (підпункт 15.2 пункту 15).

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції (підпункт 15.4 пункту 15).

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку (підпункт 15.5 пункту 15).

Крім того, у пункті 14 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 визначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, зокрема, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом, зокрема, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Як вбачається з матеріалів справи № 67-01/07.11 та підтверджується матеріалами справи № 39/222, TOB ''Т.М.М." (03146, м. Київ, вул. Чаадаева, 2-Б; код ЄДРПОУ - 14073675) є юридичною особою, зареєстрованою Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 10.04.1997 (номер запису 10721050001 000598), основними видами діяльності TOB "Т.М.М."' за КВЕД є: 45.21.0 - будівництво будівель, 40.11.0 - виробництво електроенергії: 40.30.0 - постачання пари та гарячої води. На балансі (обслуговуванні) TOB "Т.М.М." знаходиться 11 будинків, а саме: №№ 2, 2-А, 2-Б та 2-В по вул. Чаадаєва, № 3 по вул. Г. Тимофіївої, № 5 по вул. Панельній, № 36 по вул. Воровського, №№ 47 та 49-А по вул. Володимирській, № 26 по пр. Комарова та № 59 по вул. Звіринецькій, які розташовані у м. Києві.

TOB "Т.М.М." є суб'єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В оскаржуваному Рішенні становище TOB "Т.М.М." на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, визначалось відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р та зареєстрованої та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 № 317/6605 (Методика).

Так, об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища в оскаржуваному Рішенні визначено ТOB "Т.М.М.", яке діє на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) цього товариства.

Товаром (роботою, послугою) щодо якого визначалось монопольне (домінуюче) становище TOB "Т.М.М.'" є надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства.

Часовими межами ринку визначено 2010 - І півріччя 2011 років - проміжок часу, протягом якого незмінними залишались структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому.

Територіальні (географічні) межі ринку - м. Київ, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) TOB "Т.М.М.".

Споживачами житлово-комунальних послуг у м. Києві є власники (наймачі) квартир (фізичні особи) в будинках, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) TOB "Т.М.М.".

Відповідно до частини третьої статті 24 Житлового кодексу Української PCP, жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.

Відтак, у Споживачів відсутня альтернатива в отриманні житлово-комунальних послуг. Частка на ринку - 100 відсотків.

Таким чином, в оскаржуваному Рішенні міститься висновок про те, що TOB "Т.М.М.", відповідно до Методики та абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", займало у 2010 - і півріччі 2011 років монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послу і у м. Києві, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, з часткою на цьому ринку 100 відсотків.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (частина 2 наведеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції. Натомість, як свідчать матеріали справи, позивачем за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів того, що він зазнає значної конкуренції на ринку товару.

Отже, відповідач за первісним позовом в оскаржуваному Рішенні підставно прийшов до висновку, що TOB "Т.М.М." займало у 2010 - і півріччі 2011 років монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послу і у м. Києві, в межах будинків, що знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, з часткою на цьому ринку 100 відсотків.

Зі змісту оскаржуваного Рішення та наявних в матеріалах справи документів також вбачається, що ще у лютому 2010 р. (листом від 01.02.2010 вих. № 3 та повторно листом від 24.02.2010 № 15 ) Об'єднання cпіввласників багатоквартирного будинку «Чаадаєва-2»(надалі - ОСББ "Чаадаєва-2" або Об'єднання) повідомило TOB "Т.М.М.", що 27.07.2009 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією зареєстровано ОСББ "Чаадаєва-2", до якого увійшли більшість власників приміщень будинків № 2-А та № 2-Б по вул. Чаадаева та про прийняте на загальних зборах рішення щодо прийняття на баланс Будинків, у зв'язку з чим запропонувало TOB "Т.М.М.":

- надати приймальній комісії ОСББ "Чаадаєва-2" проектно-технічну документацію на вказані будинки на ознайомлення;

- створити частину приймальної комісії від TOB "Т.М.М.";

- погодити дату початку прийому-передачі Будинків.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Цією статтею також передбачено, що передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521, визначено, що передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об’єднання.

Натомість, TOB "Т.М.М.'' у червні 2010 року звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою щодо визнання недійсним рішень загальних зборів, установчих документів та державної реєстрації ОСББ "Чаадаєва-2", у зв'язку з тим, що ОСББ "Чаадаєва-2" порушено пункт 3 статті 4 Закону, де зазначено, що в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2010 по спразі № 38/275, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011, TOB "Т.М.М." у позові відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 у справі № 38/275 TOB "Т.М.М." повернуто касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 та рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2010 без розгляду.

Відповідно до протоколу засідання членів правління ОСББ "Чаадаєва-2" від 05.05.2011 № 8 Об'єднання постановило делегувати представників Об'єднання до складу комісії з прийому-передачі житлового комплексу будинків № 2-А та 2-Б з балансу TOB "Т.М.М." на баланс ОСББ "Чаадєва-2" та запропонувати взяти участь у складі комісії представнику Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, зокрема, Мужиченко С.О.

Протоколом зборів членів правління ОСББ "Чаадаєва-2" від 05.05.2011 № 9 Об'єднання постановило затвердити комісію по передачі житлового комплексу з балансу TOB "Т.М.М. на баланс ОСББ "Чаадаєва-2" в кількості 13-ти (тринадцяти) чоловік, зокрема, Новак В.В. - голова комісії, Мужиченко С. О. та інші.

Листом від 05.05.2011 № 84 Об'єднання повідомило TOB "Т.М.М." про утворення комісії з приймання-передачі житлового комплексу будинків 2-А та 2-Б по вул. П. Чаадаева з балансу ТОВ "Т.М.М." на баланс ОСББ "Чаадаєва-2" та попросило направити уповноважених представників для участі у проведенні прийому-передачі житлового комплексу та зазначило, що засідання комісії відбудеться за місцем знаходження Об'єднання о 10-ій годині 11 травня 2011 року.

У свою чергу, листом від 19.05.2011 № 1-юр/вих. ТОВ "Т.М.М." запропонувало уповноважити представника від ОСББ "Чаадаєва-2" для попереднього ознайомлення з технічною та іншою документацією на Будинки та визначити дату передачі будинків на баланс Об'єднання, зазначило, що ознайомлення з документами відбудеться 19.05.2010 о 10 год.00 хв.

Разом з тим, листом від 31.05.2011 № 1-юр/вих. TOB "Т.М.М." знову запропоновано ОСББ "Чаадаєва-2" утворити комісію (робочу групу представників від об'єднання) для приймання-передачі будинків, обрати голову комісії та в 10-ти денний строк надати Товариству належним чином завірений документ.

У листі ОСББ "Чаадаєва-2" від 07.06.2011 вих. № 88, адресованому TOB "Т.М.М." зазначалося, що Об'єднання 2 червня 2011 року отримало лист Товариства № 1-юр/вих. від 31.05.2011 року "... за підписом директора департаменту з управління нерухомості фірми "Т.М.М." Артеменко Ж. А. стосовно ненадання з нашого боку документів, необхідних для приймання-передачі будинків на баланс". Також у листі повідомлялося, що "... ОСББ повторно надає фірмі TOB "Т.М.М." протокол № 9 зборів членів правління об'єднання від 05.05.2011 року про затвердження членів комісії по передачі будинків 2-А та 2-Б з балансу фірми TOB "Т.М.М." на баланс ОСББ "Чаадаєва-2"." Додатком до вказаного листа значиться копія протоколу № 9 від 05.05.2011 (додатки 4, 5, 6).

З огляду на наведене, спростовуються доводи позивача за первісним позовом, викладені ним у позовній заяві, що протягом 2010-2011 років Протоколів зборів членів правління ОСББ "Чаадаєва-2" та відповідних рішень щодо затвердження комісії по передачі житлових будинків з балансу Товариства на баланс Об'єднання, та обрання Голови комісії, належним чином оформлених, до TOB "Т.М.М." не надходило, окрім вимог стосовно передачі будинків з балансу TOB "Т.М.М." на баланс Об'єднання, а також не було утворено комісію із уповноважених представників обох сторін.

Позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що з його боку була створена комісія з передачі майна на баланс Об’єднання, відповідний наказ про створення цієї комісії до матеріалів справи не залучений.

Таким чином наведене вище свідчить, що відповідач за первісним позовом в оскаржуваному Рішенні дійшов вірного висновку про те, що саме TOB "Т.М.М." необґрунтовано затягує процес передачі Будинків з балансу Товариства на баланс ОСББ "Чаадаєва-2".

Відповідно до ж до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено перелік повноважень Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. А рівно, суд не вбачає у діях відповідача за первісним позовом при винесенні ним оскаржуваного рішення порушення чинного законодавства України, в т.ч. приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем за первісним позовом в оскаржуваному Рішенні правомірно визнано, що Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю займало протягом 2010 - 1 півріччя 2011 років монопольне (домінуюче) становище на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, які знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, з часткою - 100 відсотків, а також правомірно кваліфіковано дії Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, які полягають у необгрунтованому затягуванні процесу передачі будинків № 2-А та 2-Б по вул. Чаадаєва на баланс ОСББ "Чаадаєва-2", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) ставищем на ринку надання житлово-комунальних послуг у м. Києві, в межах будинків, які знаходяться на балансі (обслуговуванні) Товариства, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 67-01/07.11 та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, можливо дійти висновку про те, що відповідачем за первісним позовом дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету №84-р від 14.02.2011 р.) та вірно застосовано норми Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р, у зв’язку з чим всебічно, повно і об’єктивно розглянуто обставини справи № 67-01/07.11, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача за первісним позовом відповідають фактичним обставинам справи № 67-01/07.11, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Натомість, позивачем за первісним позовом в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 року № 81/01-П у справі № 67-01/07.11 відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Щодо зустрічних позовних вимог, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню повністю з огляду наступне.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 р. № 81/01-П у справі № 67-01/07.11 на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним (Рішення) зобов'язано Фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини Рішення.

Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення визнано дії Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, які полягають у необґрунтованому затягуванні процесу передачі будинків № 2-А та 2-Б по вул. Чаадаєва на баланс ОСББ "Чаадаєва-2", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини Рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на Фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю накладено штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Також, у Рішенні зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання Рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п’яти днів з дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.

Відповідачем за зустрічним позовом порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у необґрунтованому затягуванні процесу передачі будинків № 2-А та 2-Б по вул. Чаадаєва на баланс ОСББ "Чаадаєва-2", не припинено, штраф у розмірі 68000,00 грн., накладений Рішенням не сплачено, чим порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов’язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до вказаних норм позивач за зустрічним позовом має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем за зустрічним позовом порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем за зустрічним позовом у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення відповідача є обов’язковим для виконання.

Копія Рішення надіслана відповідачу за зустрічним позовом супровідним листом відповідача № 26-01/2882 від 23.09.2011 року, отримання якої не заперечується відповідачем за зустрічним позовом.

Оскільки Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України доведено порушення Фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а Рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.09.2011 року № 81/01-П у справі № 67-01/07.11 на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, то позовні вимоги про зобов’язання Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у необґрунтованому затягуванні процесу передачі будинків № 2-А та 2-Б по вул. Чаадаєва на баланс ОСББ "Чаадаєва-2" та про стягнення 68000,00 грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів, приходить до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року у справі № 39/222 відповідає вимогам чинного законодавства.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені Фірмою "Т.М.М." - товариством з обмеженою відповідальністю в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року у справі № 39/222 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 39/222 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

28.03.12 (відправлено)