Постанова № 22239616, 30.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.03.2012 р. справа №5023/9957/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Дібрової Г.І., Шевкової Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум» м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. по справі № 5023/9957/11 ( суддя Левшина Г.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК ТРЕЙД»смт. Васищево, Харківська обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 42 758 грн. 00 коп., пені в розмірі 2455 грн. 64 коп. та 475 грн. 23 коп.-3 % річних., а всього 45688 грн. 87 коп.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 -довіреність № б/н від 22.06.2011р.

від відповідача не з»явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛК ТРЕЙД»смт. Васищево, Харківська обл. звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк про заборгованості в сумі 45688,87 грн., у тому числі основний борг в сумі 42758,00 грн., пеня в сумі 2455,64 грн. та три проценти річних в сумі 475,23 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. по справі № 5023/9957/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК ТРЕЙД»смт. Васищево, Харківська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк задоволенні повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК ТРЕЙД»смт. Васищево, Харківська обл. основний борг в сумі 42758 грн. 00 коп., пеню в сумі 2455 грн. 64 коп. та три проценти річних в сумі 475 грн. 23 коп., всього заборгованість в сумі 45688 грн. 87 коп., судовий збір в сумі 1411 грн. 50 коп.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями ст.525, ст.526, ст. 615, ст.625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

- обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду по даній справі, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить згадане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що рішення господарського суду є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Також, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було доведено зв»язок між видатковою накладною №880471 від 30.06.2011 р. та умовами договору №6/23 від 23.06.2011 р., тобто не доведений факт поставки товару за договором, на підставі якого позивач вимагає стягнути суму основного боргу за поставлений товар.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує за доводами викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судове засідання 28.03.12 р. не зявився, причин незявлення апеляційному суду не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 ст.101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Донецької області Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛК ТРЕЙД»(далі-Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»(далі-Покупець) 23.06.2011р. уклали Дистрибуторський договір № 6/23 (далі-Договір).

Згідно з п.1.1. договору Продавець зобовязаний продати дистрибутору продукцію (далі-Товар) в асортименті, кількості і за ціною, згідно умов договору, а Дистрибутор зобовязаний прийняти Товар і оплатити його на умовах Договору. Передача товару може оформлюватись або однією накладною з відміткою про належність кожної товарної позиції продавцю або комітентові навпроти даної товарної позиції, або двома окремими накладними з відмітками про це.

За умовами п.2.1.1. договору оплата за кожну отриману партію товару здійснюється дистрибутором продавцю у безготівковій формі протягом 21 календарних днів, з дати поставки товару.

Пунктом 2.1.2. договору сторони обумовили, що у випадку порушення строків оплати товару, передбачених п.4.3 договору, дистрибутор сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2011 року Продавцем на підставі вказаного договору за видатковою накладною №880471 було продано Покупцю Товар на загальну суму 66258,00 грн., яка була сплачена частково, а саме в розмірі 23,500,00 грн., тому, сума заборгованості відповідача складає 42758,00 грн.

Отже, факт постачання позивачем товару на вказану суму відповідачем не спростований.

Згідно із ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовґязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовґязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його обовґязку.

Зобовґязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обовґязків.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене вбачається, що позивач з свого боку виконав в повному обсязі умови Дистрибуторського договору №6/23 від 23 червня 2011 року, а відповідач умови вищезазначеного Договру щодо оплати купленої проукції не виконав.

Представник позивача зазначив, що ніяких господарських правовідносин ніж за договором, на підставі якого заявлений позов, у спірний період не існувало.Дані доводи не спростовуються матеріалами справи.

Судовою колегією прийнято до уваги, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції проти позову не заперечив, відзову на позов не надав.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення заборгованість в сумі 42 758 грн. 00 коп. підтверджується Дистрибуторським договором № 6/23 від 23 червня 2011 року, на підставі якого заявлений позов, видатковою накладною №880471 від 30.06.2011 року, та іншими матеріалами справи.

Враховуючи, що факт наявності боргу підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42758,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Позивач вірно розрахував 3 % річних за період з 22.07.2011 року по 22.10.2011 року, загальна сума яких склала 475 грн. 23 коп. та пені за вищезазначений період в розмірі 2455,64 грн.

Позовні вимоги у частині стягнення 3 % річних в сумі 475 грн. 23 коп. та пені в сумі 2 455 грн. 64 коп. є також обґрунтованими.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного судова колегія доводи апелянта залишає поза увагою.

Таким чином, рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. по справі № 5023/9957/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк залишенню без задоволення, оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, яке прийнято за результатами повного, всебічного та обєктивного зясування обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний комбінат «Інтерра Преміум»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. по справі № 5023/9957/11 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. по справі № 5023/9957/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 5примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду