Рішення № 22238500, 12.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 13/5025/2264/11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Байєр” м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Арта-Агро” м. Ізяслав

про стягнення суми 2 632 439,61 грн.

Суддя Матущак О. І.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 по довіреності від 18.11.2011 р.;

відповідача: не з'явився

Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 2632439,61 грн. заборгованості за поставлені засоби захисту рослин у відповідності до договору поставки на умовах товарного кредиту № АРТА/08 від 05.02.2008 р.

Відповідач у відзиві на позов, поданого суду 23.01.1012 р. позовних вимог не визнав і зазначив, що позивачем не додано до позовної заяви буд-яких доказів які свідчили б про передачу відповідачу товару, проте, у відзиві про відсутність фактичної передачі такого товару не зазначає.

Також вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності звернення до суду за захистом порушеного права, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України, тому, зважаючи на зазначені вище заперечення, просить суд застосувати строк позовної давності і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім цього, оскільки позивачем як однією з підстав задоволення позову зроблено посилання на акт звіряння розрахунків, представником відповідача 23.02.2012 р. подано суду заяву про відкликання акту звірки від 01.10.2008 р. у звязку із його недійсністю через те, що у такому акті не відмічено проведення відповідачем розрахунків із позивачем на підставі переданих векселів від 03.04.2008 р. на суму 322612,2 грн. та від 25.04.2008 р. на суму 3680035 грн.

Крім цього, в адресу суду від відповідача 07.03.2012 р. надійшло клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи із переліком наступних питань, які на його думку необхідно поставити перед експертом для зясування спірних правовідносин:

-який розмір поставок на на яку суму був здійснений позивачем за договором;

-яка сума була проплачена відповідачем позивачу за період з 05.02.2008 р.;

-чи враховані позивачем знижки, передбачені договором та на яку суму;

-чи правомірно були позивачем зараховані кошти на погашення зобовязань відповідача по інших договорах поставки № АРТА/07 від 28.02.2007 р. та САУ /07 від 04.04.2007 р.;

-яка загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на дату звернення до суду.

Представник відповідача в попереднє і дане судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке отримав представник відповідача Корольова Т.М. 07.03.2012 р.

Представником позивача 28.02.2012 р. подано заперечення щодо призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи у якому в цілому зазначено те, що для вирішення спірних питань не потрібно застосовувати спеціальні знання, а надати правову оцінку тим письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи.

Вказане вище клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи, враховуючи вимоги ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарським судом відхиляється, оскільки для вирішення спірних питань не потребується спеціальних знань, а запропоновані відповідачем питання, є правовими і оцінку їм належить надати суду під час розгляду даної справи на підставі тих письмових доказів і письмових пояснень представників сторін, які подані сторонами та їх представниками.

Представником позивача 28.02.2012 р. подано суду додаткові пояснення до позовних вимог № 2 та № 3 із додатками, у яких зазначено, що у період із 28.02.2008 р. по 15.10.2008 р. позивачем на виконання умов договору було поставлено товар відповідачу на загальну суму 10 284 998,60 грн. згідно накладних, які на суму 3 002 020,55 грн. не оплачені та частково оплачені і знаходяться у матеріалах справи, накладні на суму 7 282 978,05 грн. повністю оплачені і додаються до даних додаткових пояснень.

Згідно із додатками до договору відповідачу була надана знижка в сумі 649 471,36 грн.:

- додаток № 4 до договору від 10.04.2008 р. на суму 133 103,62 грн.;

- додаток № 5 до договору від 08.07.2008 р. на суму 63 659,09 грн.;

- додаток № 6 до договору від 03.09.2008 р. на суму 308 934,55 грн.;

- додаток № 7 до договору від 15.10.2008 р. на суму 143 774,10 грн.;

У відповідності до додатку № 8 до договору від 03.07.2009 р. відповідачем було повернуто товар позивачу на суму 25 141, 54 грн.

Відповідно до банківських виписок відповідачем було оплачено отриманий товар згідно договору від 05.02.2008 р. частково в розмірі 2 975 298,89 грн., з яких 2 220 600,00 грн. було оплачено відповідачем у 2009 році та 754 698,89 грн. було оплачено у 2008 році.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135 та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (з відповідними змінами і доповненнями) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України

На виконання вищезазначеної Інструкції платежі в розмірі 2 646 053,49 грн., що були здійснені відповідачем у 2008 році були зараховані в рахунок оплати заборгованості по іншому договору 2007 року, відповідно до призначення платежу, зазначеного самим же платником.

Тому, за твердженнями позивача, відношення до договору поставки на умовах товарного кредиту № АРТА/08 від 05.02.2008 р. оплати за 2008 рік в розмірі 2 646 053,49 грн., не мають.

Виходячи із ст. ст. 9, 10 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін повинні підтверджуватися первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

01.10.2008 р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 01.10.2008 р. де відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 5 370 720,67 грн., що в свою чергу підтверджує правильність зарахування коштів згідно вказаного призначення платежу, та відсутність будь яких зауважень зі сторони відповідача з приводу зарахування коштів.

У відповідності до акту прийому-передачі векселів від 3.04.2008 р. та акту № 2 прийому-передачі векселів від 25.04.2008 р. було передано три векселя на суму 4 002 647,20 грн. В актах прийому-передачі сторонами було досягнуто домовленість, що дані векселі надаються в рахунок оплати поставленого товару згідно накладних поставлених на виконання умов договору поставки від 05.02.2008 р.

Зважаючи на вищенаведене, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на день подання позовної заяви складає 2 632 439,61 грн. з розрахунку: 10 284 998,60 грн. сума поставленого товару - 2 220 600,00 грн. сума часткової оплати у 2009 р. -754 698,89 грн. сума часткової оплати у 2008 р. - 4 002 647,20 грн. сплата за простими векселями - 649 471,36 грн. сума знижки згідно додатків №№ 4,5,6,7 до договору - 25 141, 54 грн. сума поверненого товару згідно додатку №8 до договору.

Зважаючи на доводи та заперечення представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

05.02.2008 р. між ТзОВ „Байєр” (надалі позивач або продавець) та ТзОВ „Арта-агро” (надалі відповідач або покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № АРТА/08.

Умовами п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2, 4.2, 4.4 договору передбачено, що предметом цього договору є поставка засобів захисту рослин (надалі 2товар”) на умовах товарного кредиту, визначених цим договором та додатками до нього, що є його невідємною частиною.

Асортимент товару, його кількість та ціна визначаються в додатку № 1, які є його невідємною частиною.

Продавець поставляє покупцю товар по ціні, яка вказана у додатку 1 до цього договору. Ціна товару встановлюється та сплачується у гривнях.

Разом з платою за товар покупець сплачує продавцю процент за користування товарним кредитом, розрахунок якого надано у п. 2 додатку 2.

Оплати, що покупець здійснює за договором, зараховуються продавцем відносно накладних у хронологічному порядку. Сторони домовилися і покупець згоден, що у разі існування простроченої заборгованості, всі оплати зараховуються в рахунок погашення такої заборгованості.

Покупець зобовязується повністю розрахуватися за товар відповідно до п.2 додатку 2, якщо інше не обумовлено сторонами.

Проте, п. 2.1 додатку 2, як робиться посилання у п.4.4 договору, не передбачено строків проведення розрахунків за отриманий товар, а лише передбачено умови користування безвідсотковим товарним кредитом.

У період з 28.02.2008 р. по 15.10.2008 р. позивачем згідно тридцяти однієї накладної та на підставі двадцяти девяти довіреностей на представників відповідача Корольову Т.М. та Кмець О.Л. щодо отримання товаро-матеріальних цінностей, отримано засоби захисту рослин загалом на суму 10284998,6 грн.

При цьому, у десяти накладних за період з 23.05.2008 р. по 15.10.2008 р. які оплачені відповідачем частково та не оплаченими взагалі, зазначено строк сплати до 20.12.2008 р.

У відповідності до додатків до договору №4 від 10.04.2008 р., № 5 від 08.07.2008 р., № 6 від 03.09.2008 р. та № 7 від 15.10.2008 р., підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених круглими печатками, відповідачу була надана знижка у сумі 649471,36 грн., а згідно такого ж додатку до договору № 8 від 03.07.2009 р. відповідачем було повернута, а позивачем прийнято товару на суму 25141,54 грн.

Згідно виписок банку „Credit Aqricole” в період з 27.02.2008 р. по 08.12.2009 р. відповідачем проведено розрахунки з позивачем безготівковими грошовими коштами на суму 2975298,89 грн., а у відповідності до акту приймання-передачі векселів від 03.04.2008 р. та від 25.04.2008 р., в рахунок погашення заборгованості за отриманий товар згідно названого вище договору, позивачем отримано від відповідача три векселі загалом на суму 4002647,2 грн.

Таким чином, враховуючи суму поставленого позивачем товару, вартість частково повернутого відповідачем товару, наданими згідно двосторонніх договорів (додатків) знижок, частково проведених відповідачем розрахунків безготівковими коштами та векселями, обґрунтовано заборгованість відповідача складає суму 2632439,61 грн., що і є сумою даного позову.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2008 р., підписаного головними бухгалтерами сторін та скріплених круглими печатками, відповідач визнав заборгованість у сумі 5370720,67 грн.

Листом від 03.06.2009 р. за вих. № 81 відповідач визнав станом на вказану дату заборгованість перед позивачем у сумі 4635581,15 грн. і запропонував провести розрахунок у строк до 15.06.2009 р. у сумі 150000 грн., у строк до 30.06.2009 р. у сумі 250000 грн., у строк до 20.07.2009 р. у сумі 1500000 грн., у строк до 01.08.2009 р. у сумі 1000000 грн. та до 10.08.2009 р. у сумі 1735581,15 грн.

Щодо строку проведення розрахунків, господарським судом враховується, що і хоча у п. 2 додатку 2 до договору від 05.02.2008 р. не зазначено строку проведення розрахунку за отриманий товар, проте, у п. 4.4 такого договору робиться відступ щодо такого строку і зазначається: „якщо інше не обумовлено сторонами”. Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про виникнення заборгованості у відповідача саме після спливу строку, зазначеного у накладних, тобто з 21.12.2008 р.

Всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено належними та допустимими доказами (не подано будь-яких доказів) власні заперечення в частині можливого зарахування позивачем оплат відповідача по вказаному вище договору в рахунок погашення грошових зобовязань за іншими цивільно-правовими угодами.

Приймаючи рішення, господарським судом береться до уваги те, що у відповідності до

положень ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст.627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд приходить до висновку, що позов позивача обґрунтований чинним законодавством, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному обємі.

Заперечення відповідача, яке ґрунтується на відкликанні акту звірки взаємних розрахунків господарським судом відхиляється, оскільки навіть у разі відсутності такого бухгалтерського документу, позивачем підтверджено суму заборгованості відповідача іншими, зазначеними вище та допустимими доказами, які узгоджуються із вимогами ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо пропуску позивачем трирічного строку позовної давності, оскільки як зазначалося вище, у відповідача виник обовязок по оплаті отриманого товару з 21.12.2008 р. а у позивача відповідно право звернення до суду за захистом порушеного права. Згідно поштового штемпеля поштового відділення Київ-1 ЦОС, позивачем подано позовну заяву в адресу господарського суду 19.12.2012 р., тобто за два дні до спливу такого строку.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача на нього належить покласти обовязок відшкодування позивачу витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 525, 526, 612, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити у повному обємі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Арта-Агро” м. Ізяслав вул. Шевченка 14, км.1 (ідентифікаційний код 31208071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Байєр” м. Київ вул. Верхній вал 4-Б (ідентифікаційний код 22911794) 2 632 439,61 грн. (два мільйони шістсот тридцять дві чотириста тридцять девять гривень 61 коп.) та 52648,79 грн. (пятдесят дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 79 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією з доказами про вручення.

Оскільки в судовому засіданні 12.03.2012 р. оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 19.03.2012 р.

СуддяО.І. Матущак

Віддруковано 3 примірники:

1 до справи;

2- позивачу (04071, м. Київ, вул. Верхній вал, 4-Б);

3- відповідачу (30300, м. Ізяслав, вул. Шевченка 14, км.1);