Рішення № 22238476, 19.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2012 р.Справа № 10/5025/15/12 за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-мета" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 88360,00 грн. штрафу

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю №Н-01/111 від 17.01.2012р.( в засіданні 14.03.2012р. )

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №3 від 12.01.12р.

Рішення приймається 19.03.2012р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 88360,00 грн. штрафу за невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, посилаючись на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів. В обґрунтування вимог вказує на те, що відповідачем за накладною №35785861 відправлено вантаж - брухт чорних металів із зазначенням ваги нетто - 62000 кг., тара - 21500 кг.. брутто - 83500 кг., однак при контрольному зважуванні встановлено невідповідність маси вантажу даним, які зазначені в накладній, а саме вага брутто склала 88200 кг., нетто - 66700 кг., тара - 21500 кг., що більше на 4700 кг., про що складено відповідний комерційний акт.

Акцентує увагу, що згідно з р. 2 Правил перевезення вантажів , затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, загальна маса вантажу визначається зважуванням або іншим способом , маса вантажу визначається відправником ( п. 5 р. 2 Правил). Посилаючись на ч.2 ст. 24 Статуту залізниць України, зазначає, що залізниця має право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей, а також періодично перевірити кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. При цьому вказує на те, що був використаний один із способів перевірки зважування.

Звертає увагу на те, що комісійне переважування вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний здійснювалось на технічно справних вагах, а при відправленні вантажу - не був присутній представник залізничної станції відправлення. При цьому, вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, ознаки втрати вантажу під час перевезення відсутні. При переважуванні був присутній представник одержувача, який засвідчив дані, вказані у комерційному акті.

Посилаючись на вимоги п. 10 р. 28 Правил перевезення вантажів , робить висновок, що комерційний акт № БН 699475/118 містить усі необхідні підписи посадових осіб.

Посилаючись на ст.ст. 24,118,122 Статуту залізниць України, зазначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності , неповноти відомостей зазначених ними у накладній, а саме за зазначені порушення з вантажовідправників стягується штраф.

Крім того, зазначає, що відповідно до р. 2 Правил перевезення вантажів, ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України з метою забезпечення безпеки перевезень, якщо на станціях, де встановлені тензометричні динамічні ваги усі вагони з вантажем проходять контрольне переважування без зупинки потягу.

Звертає увагу, що відповідно до п. 12 Правил складання актів, при невідповідності відомостей , указаних в акті попутної станції , фактичним даним , що виявиться під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу , складається новий комерційний акт.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що комерційний акт не може бути належним доказом, оскільки при його складанні порушено п. 10 Правил складання актів. При цьому зазначає, що згідно розділу Г акту, його підписано в присутності: заступника ДС ОСОБА_3., прийомоздавальника вантажу ОСОБА_4, прийомоздавальника вантажу комбінату ім.Ілліча -ОСОБА_5 і ваговщика комбінату ім.Ілліча- ОСОБА_6. В розділі Д комерційного акту стоять підписи: заступника ДС ОСОБА_3. прийомоздавальника вантажу ОСОБА_4, одержувача вантажу ОСОБА_5: завідувача вантажного двору ОСОБА_6. Підпис ваговщика комбінату "ім.Ілліча ОСОБА_6 - відсутній. Замість його підпису стоїть підпис завідувача вантажного двору ОСОБА_6, який участі в перевірці маси вантажу та складанні акту не брав, тільки підписав акт. ОСОБА_5. згідно розділу Г акту є прийомоздавальник вантажу, а згідно розділу Д акту - одержувачем вантажу.

Зазначає, що позивачем порушено п. 12 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, оскільки за відсутності підстав визначених зазначеним пунктом. у залізниці були відсутні підстави для переважування вантажу.

На думку відповідача є сумнівними дані контрольного переважування вантажу, оскільки порушено п. 22 Правил видачі вантажів, так як перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться як правило таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Однак, при завантаженні вантажу зважування відбувалось за допомогою механічних автомобільних ваг, а на станції призначення - за допомогою електронних вагонних ваг. При цьому звертає увагу, що ваги при завантаженні вантажу були належним чином повірені та взяті на облік дирекцією станції Львівської залізниці, доказів про повірку ваг при контрольному зважуванні залізницею не подано.

Посилаючись на п. 12 Правил видачі вантажів, ст. 52 Статут залізниць України та те, що згідно розділу А комерційного акту вагон був справний, без ознак недостачі, псування або пошкодження, вантаж не відноситься до швидкопсувного вантажу, стверджує, що жодних підстав для переважування вантажу у залізниці не було. При цьому відповідачем не надано доказів на підставі якого документа чи заяви ним було здійснено перевірку маси вантажу.

Зазначає що одержувач вантажу ОАО "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" заявку про перевірку маси вантажу, який надійшов від відповідача на Донецьку залізницю не надавав, тому відповідачем не надано доказів на підставі якого документа чи заяви ним було здійснено перевірку маси вантажу.

Акцентує увагу на тому, що позивач не надав доказів правомірності контрольного переважування вантажу, чим порушив пункт 23 Правил видачі вантажів. Стверджує, що відповідач належним чином здав вантаж до перевезення, зазначив в накладних масу вантажу, визначену за результатами зважування на станції відправлення. В подальшому, відповідач не здійснював будь-яких дій по збільшенню фактичної маси вантажу безпосередньо в самих вагонах або внесення недостовірних даних в накладні. Зазначає що відповідачем не було порушено п. 32 Статуту залізниць України щодо перевищення вантажопідйомності вагону № 66047887, тому збитки позивачу не нанесено.

Робить висновок, що відповідач не вчиняв ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як правопорушення і які були б підставою для застосування штрафних санкцій до нього.

Відповідачем надано суду письмове клопотання від 14.03.2012р. про зменшення розміру штрафних санкцій за порушення правил оформлення залізничної накладної № 35785861 застосованих на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до розміру однократної провізної плати в розмірі 17672 грн., посилаючись на ст.233 ГК України, ст. 83 ГПК України. Просить взяти до уваги скрутне фінансове становище ТОВ “Інтер-Мета” в результаті чого виникла дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги , заборгованість в розрахунках з державним бюджетом, та в розрахунках з оплати праці. При цьому надав фінансовий звіт за 2011р. Враховуючи співвідношення предявлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобовязання та відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних, зазначає, що сума нарахованого штрафу неспіврозмірна із заподіяними правопорушеннями в частині оформлення перевізних документів.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до залізничної накладної №35785861 від 24.05.2011 р. зі станції відправлення Сторожинець Львівської залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці за перевізним документом №35785861 ТОВ “Інтер-Мета” як відправником відправило одержувачу - ВАТ „маріупольський завод ім. Ілліча” вантаж - брухт чорних металів у вагоні № 66047887 вагою нетто - 62000 кг, тара - 21500 кг., брутто - 83500 кг. Способом визначення маси зазначено зважування на автомобільних вагах. Вага вантажу була визначена вантажовідправником. Правильність внесених у накладну відомостей засвідчена підписом начальника дільниці відправника ОСОБА_7

Розмір провізної плати вагону № 66047887 як зазначено в накладній склав 17672 грн.

26.05.2011р. на залізничній станції Камянець Подільський 332907 складено акт загальної форми №3228, в якому зафіксовано, що при перевірці вагону № 66047887 по прибуттю поїзда та одночасному проходженні через динамічні ваги виявлено , що маса брутто становить 88900 кг., а по накладній 83500 кг, що більше на 5400 кг. , нетто 62000 кг., тара 21500 кг.

На станції Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці, з огляду на акт загальної форми №3228 від 26.05.2011р. ст. Камянець-Подільський Південно-Західної залізниці, 01.06.2011р. було здійснено контрольне зважування вагону № 66047887, за результатами якого було складено комерційний акт № БН 699475/118 від 01.06.2011 року. В акті зафіксовано, що при контрольному зважуванні вантажу на електронних вагах виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично вага брутто склала 88 200кг., нетто - 66 700 кг, тара - 21 500., що більше даних, вказаних у накладній на 4 700 кг.

Тобто, фактична маса вантажу у вагоні № 66047887 виявилась більше даних, зазначених у накладній №35785861 на 4700 кг.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у вищевказаній залізничній накладній масу вантажу, позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 88360грн. із розрахунку: (17672 грн. (тариф) х 5.

19.10.2011р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити штрафу в сумі 88360 грн.

Зважаючи на викладене та несплату відповідачем позивачу штрафу в сумі 88360 грн., останній звернувся з позовом до суду про примусове її стягнення.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи міркування та заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно приписів ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визичаються цим Кодексом, іншими законами транспортними кодексами ( статутами) , іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них .

Стаття 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами ).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача, що також передбачено ст.909 Цивільного кодексу України. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів (ст.6, 23, 24 Статуту), затверджено Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. N 644, зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084 (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Правила оформлення перевізних документів) на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць , п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах , у разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту),, затверджено наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. N 644 загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Частиною ч.2 ст.24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи акт попутної станції Камянець-Подільський , на станції Маріуполь-Сортувальна 01.06.2011р. було здійснено контрольне зважування вагону №66047887, відправленого відповідачем та виявлено невідповідність маси вантажу даним зазначеним у накладній, що більше даних вказаних у накладній на 4700 кг. За результатами контрольного зважування залізницею складено комерційний акт № БН699475/118 від 01.06.2011р.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Аналогічні приписи містяться і вп.п.1.2 Правил складання актів .

Відповідно до п. 12 Правил складання актів при невідповідності відомостей указаних в акті попутної станції фактичним даним , що виявилися під час перевірки вантажу , складається новий комерційний акт .

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу,контейнерного майданчика, сортувальноїплатформи,старшийприйомоздавальник)і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

З комерційного акту вбачається, що останній складено відповідно до вищезазначених вимог, містить підписи всіх вищеперелічених осіб, в тому числі і отримувача вантажу.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене залізницею зафіксовано факт порушення відповідачем вимог Статут залізниці що невірного зазначення в накладній маси вантажу .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем правомірно , у відповідності до вимог чинного законодавства, у звязку з виявленням неправильного зазначення у залізничній накладній №35785861 Відповідачем маси вантажу, нараховано Відповідачу штраф у розмірі пятикратної провізної плати у сумі 88360 грн. ( 17672грн. *5) .

Доводи відповідача про порушення п. 22 Правил видачі вант актів щодо іншого способу перевірки вантажу, спростовується тим, що і в накладній і в комерційному акті зазначено один і той же спосіб перевірки маси вантажу зважування. Не заслуговують і на увагу посилання відповідача на те, що при відправці вантажу зважування здійснювалось на вагах, технічний паспорт на які видано залізницею, оскільки при зважуванні перед відправкою був відсутній представник залізниці, про що відсутня і відмітка в накладній №35785861 .

Інші доводи відповідача спростовуються вищенаведеним.

Разом з цим представник відповідача надав суду відповідно до ст.233 ГК України , ст. 83 ГПК України клопотання від 14.03.2011р. про зменшення розміру штрафних санкцій за порушення правил оформлення залізничної накладної №35785861 до розміру однократної провізної плати в розмірі 17672 грн., посилаючись на скрутне фінансове становище, що призвело до наявної заборгованості по виплаті зарплати, перед бюджетом, кредиторами та відсутністю негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних для залізниці.

Представник Позивача у судовому засіданні щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу зазначив, що штраф нарахований позивачем у відповідності до порядку визначеного чинним законодавством. Щодо зменшення його розміру, то Позивач вирішення цього питання відносить на розсуд суду. При цьому просить суд врахувати вимоги чинного законодавства в цій частині.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу у сукупності з іншими матеріалами справи суд задовольняє його з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п. 6.4 Роз'яснення ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Суд бере до уваги те, що будь-яких матеріальних збитків жодна із сторін по даній справі не зазнала. Вказаний факт не заперечується представником Позивача. В даному випадку відсутні суттєві негативні наслідки від неправильного зазначення маси вантажу в накладній і має місце факт неспіврозмірності нарахованого позивачем штрафу (88360 грн.) заподіяним правопорушенням Відповідачем.

Також суд, оцінюючи майновий стан відповідача, бере до уваги наявну заборгованість останнього перед бюджетом , зі страхування , по виплаті заробітної плати.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи співвідношення предявлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу у накладній, зокрема те, що порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, фінансове становище відповідача, суд дійшов висновку, що є підстави для зменшення розміру заявлених Позивачем до стягнення штрафних санкцій до 17672 грн., а саме до розміру однократної перевізної плати. А тому, позов у справі підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення з Відповідача на користь позивача 17672 грн. штрафу. В частині позовних вимог про стягнення 70688,00грн. штрафу суд у позові відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.1,12,33,44,47,49,82,83,85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-мета" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 88360,00 грн. штрафу задовольнити частково.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-мета" м. Кам'янець-Подільський (код 32679905) на користь державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк (код 01074957) 17672грн. (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 00 коп.) - штрафу, 1767,20грн. (одну тисячу сімсот шістдесят сім гривень 20коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя В.В. Виноградова

Повний текст рішення складено 23.03.2012р.

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, (м. Донецьк вул. Артема,68) (рекомендованим листом) 3 - відповідачу ( м. Кам'янець-Подільський вул. Черняховського, 45) .