Рішення № 22238419, 27.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. Справа № 5024/316/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі управління Державної служби охорони при УМВС України м. Херсон

до державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" м. Скадовськ Херсонської області

про стягнення 50011грн. 40коп.

за участю прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури - Куща В.Г.

та представників сторін:

від позивача уповноважена особа ОСОБА_1

від відповідача - не прибув

Прокурор Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі управління Державної служби охорони при УМВС України (позивач по справі) звернувся з позовом до державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (відповідач) та просить стягнути 48171грн. 46 коп. основного боргу, 1440грн.13 коп. пені, 121грн. 07 коп. інфляційних втрат, 278грн. 74 коп. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обовязків по розрахунках за надані послуги по охороні обєктів відповідача згідно з договором 1604Ск/42/05-11 від 29.04.2011року.

В засіданні суду прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому ухвали про порушення справи від 05.03.2012року.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між управлінням Державної служби охорони при УМВС України м. Херсона (позивач по справі) та державним підприємством "Скадовський морський торговельний порт" (відповідач) 29 квітня 2011року укладено договір №1604Ск/42/05-11 про надання послуг охорони.

Згідно з цим договором відповідач доручив, а позивач прийняв на себе обовязки по охороні обєктів і території, що розташовані за адресою Херсонська область м.Скадовськ, вул. Пролетарська №2.

Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 сторони узгодили з 01 квітня 2011року по 01 квітня 2012року.

Відповідно до пункту 4.1 договору від 29.04.2011року оплата за надані послуги охорони здійснюється відповідачем згідно фактичних обсягів виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі, передбаченому пунктом 3.2 договору протягом 5 банківських днів після отримання відповідачем актів виконаних робіт та рахунку за фактично відпрацьовані години.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 29.04.2011року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення зазначеної норми можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до зазначеної норми надана послуга повинна бути сплачена за умови вказівки в договорі на його відплатність, за умови закріплення в договорі розміру, строку і порядку оплати та при умові що послуга уже надана.

При звернені з позовом, прокурор посилався на те, що позивачем в жовтні, листопаді 2011року надавалися відповідачу послуги з охорони передбачених договором обєктів. Факт надання послуг підтверджується наданими до матеріалів справи актами виконаних робіт за жовтень на суму 24727грн.74коп. та за листопад 2011року на суму 23443грн.72коп. Всього вартість наданих послуг становить 48171грн.46коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідачем не надано будь-яких заперечень проти позовних вимог, як і не надано доказів сплати боргу. Його заборгованість, серед іншого, підтверджується також підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 15.03.2012року.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення 48171грн.46коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки доказів погашення боргу відповідач не надав, вимоги прокурора та позивача про стягнення 121грн. 07 коп. інфляційних втрат, 278грн. 74 коп. 3% річних також підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п 7.4.1 договору від 28.04.2011року, яким передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки яка діяла в період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1440грн.13 коп. також обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" м. Скадовськ Херсонської області вул. Пролетарська, 2 р/р 2600702693399 в Херсонській філії ВАТ «Укрексімбанк»МФО 352639 ідентифікаційний код 01125703:

- а) на користь управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області м. Херсон вул. Молодіжна, 6 р/р 26003070368991 у Херсонській філії АТ «Брокбізнесбанк»МФО 352372 ідентифікаційний код 08597032 48171грн. 46 коп. основного боргу, 1440грн.13 коп. пені, 121грн. 07 коп. інфляційних втрат, 278грн. 74 коп. 3% річних ;

- б) в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні. Призначення платежу: судовий збір код 03500045 - 1609грн. 50коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.03.2012р.