Рішення № 22238299, 22.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2012 р. Справа № 5023/1094/12

вх. № 1094/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судовогозасідання Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2., дов.№ 01-62юр/8550 від 10.11.2011р.

Представник 1-го відповідача - не з'явився.

Представник к 2-го відповідача - ОСОБА_1., дов.№2 від 03.01.2012р.

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до 1) Військової частини А-3074 м. Харків;

2) Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова;

про стягнення коштів в розмірі 866,75грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою до 1-го відповідача - Військової частини А-3074, м. Харків та 2-го відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова , в якій просить стягнути з 2-го відповідача суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 866,75 грн., з яких: 507,07 грн. - пеня; 90,57 грн. - інфляційні; 269,11 грн. - 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.03.2012р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2012р., розгляд справи відкладався в зв»язку з неявкою в судове засідання представника1-го відповідача та ненадання ним потрібних для розгляду справи доказів.

Позивач у призначеному 22.03.2012р. судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити повністю. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх.№2830), які суд досліджує та долучає до матеріалів справи.

Представник 2-го відповідача у призначеному 22.03.2012р. судовому засіданні та у відзиві на позов (вх. №5951) , який надано через канцелярію суду, проти позовних вимог не заперечує, просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що його установа є неприбутковою, утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету, всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Окрім того, просить суд надати можливість користуватися захищеними видатками відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України.

Представник 1-го відповідача у призначене судове засідання не зявився , про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов та інших витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судових засідань 20.03.2012р. та 22.03.2012р. повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограма (№122) та отримане 1-м відповідачем повідомлення про дату судового засідання.

1-й Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутні в судовому засіданні 22.03.2012р. позивач та 2-й відповідач вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника 1-го відповідача та наголосили, що ними надані всі потрібні для розгляду справи докази.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документами відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30.07.04 р. між позивачем та 1-м відповідачем (В/ч А 3074) було укладено договір № 11057 про постачання електричної енергії, пролонгований відповідно до п.9.4 договору на 2012 рік, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію 1-му відповідачу, а 1-й відповідач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

11.04.2011р. між позивачем (постачальник), 1-м відповідачем (споживач) та 2-м відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 11057, яким сторони змінили в п.4.5 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник". Тобто, відповідно до умов додаткової угоди від 11.04.2011р., платник (Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харков) здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії з ПДВ один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг, платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, електричну енергію 1-му відповідачу постачав в повному обсязі.

2-й Відповідач свої зобов'язання за додатковою угодою до договору не виконав, за отриману електроенергію не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за період з травня 2011 р. по січень (включно) 2012 р. утворилась заборгованість в сумі 866,75 грн. (з яких: 507,07 грн. пеня; 90,57 грн. індекс інфляції; 269,11 грн. 3% річних), яка до теперішнього часу не відшкодована. Факт наявності заборгованості підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті, позивач нарахував 2-му відповідачеві три відсотки річних в сумі 269,11 грн. та індекс інфляції в сумі 90,57 грн.. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п.4.2.1 договору, за порушення строків виконання зобов'язання, нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 507,07 грн. за період з травня по жовтень (включно) 2011 р.

Розглянувши дану позовну вимогу, клопотання 2-го відповідача та вислухавши його пояснення щодо зменшення розміру пені на 90%, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково, зменшити розмір стягнення пені на 90%, та стягнути з 2-го відповідача на користь позивача пеню в сумі 50,70 грн..

Окрім того, 2-й відповідач просить суд при винесенні рішення вказати в ньому про можливість користування захищеними видатками бюджетного Кодексу України, відповідно до ст.55, посилаючись на те, що працівники та військовослужбовці КЕВ гарантовано, у строки, передбачені законодавством, будуть отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання 2-го відповідача про зменшення розміру пені на 90% - задовольнити.

Клопотання 2-го відповідача про надання можливості користування захищеними статтями бюджетного кодексу України - задовольнити.

При виконанні рішення суду надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул.Пушкінська,61, код ЄДРПОУ 07923280, р/р 352212006000219 УДК у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) 50,70 грн. пені; 90,57 грн. - індексу інфляції; 269,11 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Пономаренко Т.О.

повний текст рішення підписано 27.03.2012р.