ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" березня 2012 р. Справа № 5023/087/12
вх. № 087/12
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Якимчук О.О.
позивача - ОСОБА_1., за дов.
відповідача - ОСОБА_2., за дов.
3-я особа - не з'явився.
розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в о. філії в м. Харкові, м. Харків
до НВП інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", м.Харків
про стягнення коштів у розмірі 2 025 865,91 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в о. філії в м. Харкові про стягнення з НВП інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" заборгованості в сумі 1 521 700,32 грн.
14.03.2011 року прокурор надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з НВП інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в о. філії в м. Харкові заборгованість у розмірі 2 025 865,91 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2012 року на підставі статті 22 ГПК України було прийнято заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
Представник прокуратури та представник позивача в судовому засіданні підтримують заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві, який долучено до матеріалів справи.
Представник третьої особи в призначене судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (позичальник, третя особа) укладено Генеральну угоду № 6807N10 від 30.11.2007р. з загальним лімітом заборгованості 44 825 641,84 грн., терміном користування кредитом до 29.12.2017 р. (далі - Генеральна угода з додатковими угодами до неї).
Під дію Генеральної угоди між тими же сторонами було підпорядковано та в рамках неї укладено:
- кредитний договір № 6805К112 від 23.12.2005р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 23 109 473,24 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;
- кредитний договір № 6806К93 від 22.11.2006р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 928 137,85 грн. з кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;
- кредитний договір № 6807К63 від 30.11.2007р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 846 666,66 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;
- кредитний договір № 68108К63 від 19.11.2008р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 3 974 536,67 грн. строком погашення 29.12.2017р.
За вказаними договорами позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договорами.
Позивачем були виконані умови вищезазначених договорів та перераховані на користь третьої особи кредитні кошти.
У забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Генеральною угодою між Позивачем та Навчально-виробничим підприємством інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" (далі - Відповідач) було укладено Договір поруки № 68110Р5 від 18.08.2010р., згідно з п.3.1 ст. 3 Договору якого Відповідач зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником (ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій") основного зобов'язання (зобов'язання Позичальника, передбаченого Генеральною угодою), але не більш розміру зобов'язання Поручителя перед Позичальником за договором оренди від 01.05.2010 року, укладеного між ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та Навчально-виробничим підприємством інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт".
Умовами Договору оренди майна № 01-05/10-3 від 01.05.2010р. розмір орендної плати за один місяць з урахуванням її індексації визначається погодженими актами виконаних робіт. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін один раз протягом кожного календарного місяця. Згідно наданих копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом травня 2011 року по 17.01.2012 року по Договору оренди майна № 01-05/10-3 від 01.05.2010р. ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" відповідачу було надано послуг на суму 2 025 865,91 грн.
У випадку невиконання Позичальником основного зобов'язання, Банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя, як у солідарного боржника (п.3.2. ст. 3 Договору поруки № 68110Р8 від 18.08.2010р.).
Відповідно до п.п.4.1.3. п.4.1 статті 4 Договору поруки Банк має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання Поручителем у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Кредитною угодою вони не будуть задоволені, в тому числі якщо порушено справу про визнання Позичальника банкрутом.
Згідно оголошення, опублікованого у газеті "Голос України" від 21.06.2011р. № 111 (5111), ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2011р. порушено справу №5023/3687/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (Боржника), введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клочка О.М.
Письмове повідомлення від 11.07.2011р. № 068-07/3682 про наявність заборгованості ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" було направлено позивачем на адресу відповідача 15.07.2011р. та повернуто 17.08.2011 р. через закінчення строку зберігання.
Таким чином, у відповідача виник солідарний обов'язок щодо погашення вказаної заборгованості третьої особи.
На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобовязань по вищезазначеним кредитним договорам та договору поруки.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач та третя особа, в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги прокурора про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, то слід зазначити наступне, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки прокурором не надано до матеріалів справи жодних обґрунтованих доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в зв'язку з чим вимога прокурора про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись статтями 526, 530, 543, 546, 548, 549, 554, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.
Позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Навчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" (61002, м.Харків, вул.Гуданова, буд.9/11, код ЄДРПОУ 31233569) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150 м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057 м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код 19362160) заборгованість у сумі 2025865,91 грн.
Стягнути з Навчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" (61002, м.Харків, вул.Гуданова, буд.9/11, код ЄДРПОУ 31233569) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31215206783003) судовий збір у сумі 40 517,32 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Прохоров С.А.
повний текст рішення виготовлено та підписано судом 26.03.2012 року
Судове рішення № 22238255, Господарський суд Харківської області було прийнято 19.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/087/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: