Рішення № 22238201, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/401/12

вх. № 401/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дорученням; відповідача - ОСОБА_2., за дорученням,

розглянувши справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, м. Харків

до Національного фармацевтичного університету, м. Харків

про відшкодування шкоди у розмірі 21923,17 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 21923,17 грн. заподіяної шкоди. Позов обґрунтований ст. 1166 ЦК України, ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

14.03.2012 року до господарського суду від позивача надійшли пояснення щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

19.03.2012 року до господарського суду від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він прости позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, та просить суд відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

19.03.2012 року до господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи.

13.02.2012 року до господарського суду представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір що виник між сторонами не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суд, дослідивши клопотання, матеріали справи, вислухавши представників сторін, відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Положення наведеної норми процесуального закону кореспондуються з приписами ч. 4 ст. 50 КАС України, де передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення даного спору є завдання збитків.

Підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Отже, в даному випадку склалися цивільно-правові відносини і має місце спір про право, вирішення якого в силу положень п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 12 ГПК України має здійснюватись в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (надалі - управління) встановлено, що Щербіна Зоя Іванівна, 1940 р.н. знаходиться на обліку і отримує пенсію наукового працівника, призначену відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

20.06.2006 р. Щербіна 3.І. звернулась до управління із заявою про перерахунок наукової пенсії від стажу та заробітної плати та надала необхідні документи, а саме: довідку № 176/11 без дати, про роботу на посаді старшого викладача кафедри фізичного виховання та здоров'я на умовах контракту та довідку № 2590 без дати, про заробітну плату за період з 01.01.2004 р. по 31.05.2006 р.

На підставі даної довідки про заробітну плату № 2590 (завіреної гербовою печаткою університету та підписану керівником і головним бухгалтером), яка була видана Національним фармацевтичним університетом гр. Щербіні Зої Іванівні був зроблений перерахунок призначеної пенсії (розпорядження від 07.07.2006 р.)

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що: за відсутності і трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться невірні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Такі довідки були видані Національним фармацевтичним університетом.

При зверненні гр. ОСОБА_3 до управління із заявою від 14.02.2011р. про перехід з наукової пенсії на пенсію за віком, разом із заявою було надано трудову книжку, згідно якої встановлено, що з 03.10.2005 р. вона була переведена на посаду старшого лаборанта (де працювала по 31.08.2006 р.) і дозволено працювати за сумісництвом на 0,5 ставки старшого викладача. Дане питання спонукало управління провести позапланову перевірку достовірності довідок про заробітну плату та стажу роботи, наданих Національним фармацевтичним університетом для перерахунку пенсії управлінням за період 2005-2006 р. (Акт № 16).

В ході перевірки встановлено, що згідно наказу від 25.10.2005 р. за № 629-к, ОСОБА_3, 0,5 ставки посади старшого викладача кафедри фізвиховання та здоров'я, переведено на 0,5 ставки посади старшого лаборанта по темі № 20-05 кафедри фармакології з 03 жовтня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. включно, з окладом 223,00 грн., дозволено їй працювати додатково на 0,5 ставки посади старшого лаборанта по темі “Удосконалення сучасних методів діагностики, профілактики та лікування ЦД та його ускладнень” цієї ж кафедри з 03 жовтня 2005р. по 31 грудня 2005р. включно на умовах контракту з окладом 223,00грн. та дозволено їй працювати за сумісництвом на 0,5 ставки посади старшого викладача кафедри фізичного виховання та здоров'я на умовах контракту з 03 жовтня 2005р. по 31 грудня 2005р. включно з окладом 418,03 грн.

У зв'язку з тим, що Національний фармацевтичний університет безпідставно видав Щербині 3.І. довідки про роботу за № 176/11 від б/д та довідку про заробітну плату за № 2590 від б/д, на підставі яких безпідставно було проведено перерахунок наукової пенсії з 20.06.2006 р. оскільки посада старшого лаборанта не передбачена Переліком посад наукових працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 257, це спричинило переплату пенсії ОСОБА_3 в сумі 21923,17 грн., в результаті чого управлінню Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова була спричинена матеріальна шкода у розмірі 21923,17 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 15.11.2011 р., яка була отримана відповідачем 17.11.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Претензія не була задоволена або оскаржена, сума зазначена у ній не сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання є відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення шкоди, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення шкоди є такими, що ґрунтуються на Законі, а отже підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення позивачем строків позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна заява № 898-07/26 від 17.01.2012 року подана позивачем до господарського суду Харківської області 30.01.2012 року.

Згідно з п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

ОСОБА_3 звернулась до управління із заявою про перехід з наукової пенсії на пенсію за віком 14.02.2011 року. Акт перевірки достовірності довідок про заробітну плату та стажу роботи, наданих Національним фармацевтичним університетом для перерахунку пенсій управлінням пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова складений 24.02.2011 року.

Позивач направив на адресу відповідача претензію 15.11.2011 року. Станом на дату подання позову до господарського суду відповідачем вищевказана сума сплачена не була.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі - відмовити.

В задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національного фармацевтичного університету (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, код ЄДРПОУ 02010936, п/р 35228005000099 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011) на користь Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна, 40, код ЄДРПОУ 22655247, р/р 256073012098 ВАТ "Державний ощадний банк України" в Харківській області, МФО 351823) - 21923,17 грн. матеріальної шкоди.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Національного фармацевтичного університету (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, код ЄДРПОУ 02010936, п/р 35228005000099 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 березня 2012 року