Рішення № 22238175, 13.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5023/9489/11

вх. № 9489/11

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 200 від 02.03.2012 року

3-ї особи - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 24.01.2012 року

3-ї особи - ОСОБА_3, дов. від 22.02.2012 року

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування", м. Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ "Українські радіосистеми", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Харків-Інтерм", м. Харків

про стягнення 90394,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Приватного підприємства "Харків-Інтерм" на свою користь в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 90394,94 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2011 року справу № 5023/9489/11 було призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 листопада 2011 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2011 року розгляд справи № 5023/9489/11, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, було відкладено на 13 грудня 2011 року об 11:30 год. Крім того, цією ухвалою до участі у справі було залучено у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ "Українські радіосистеми" та у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Віза Консалт Груп".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2011 року розгляд справи № 5023/9489/11, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та 3-ї особи - ТОВ "Віза Консалт Груп", було відкладено на 11 січня 2012 року о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року по справі № 5023/9489/11 за клопотанням відповідача строк вирішення даного спору було продовжено за межами, визначеними ч. 1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 29 січня 2012 року, та було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи № 5023/9489/11 було відкладено на "24" січня 2012 р. об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року розгляд справи № 5023/9489/11 було відкладено на 10:30 30 січня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2012 року по даній справі, у зв'язку із задоволенням клопотання представник позивача, до участі у справі в якості належного відповідача з відповідними процесуальними правами та обов'язками було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" (код 33481026) та в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Приватне підприємство "Харків-Інтерм" (код 35350459); розгляд справи було відкладено на 14 лютого 2012 р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2012 року розгляд справи № 5023/9489/11 було відкладено на 10:30 28 лютого 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2012 року розгляд справи № 5023/9489/11 було відкладено на 11:00 13 березня 2012 року.

В судовому засіданні 13 березня 2012 року представник позивача підтримує свої вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 90394,94 грн. у повному обсязі.

Третя особа, ЗАТ "Українські радіосистеми", своїм правом на участь уповноваженого представника у судовому засіданні не скористалась, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилається на додаткову угоду до договору найму № 05-08 від 01.10.2008 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" та Закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми" 06.08.2009 року, на підставі якої у зв'язку з ліквідацією наслідків пожежі, що мала місце 06.08.2009 р. в приміщенні по вул. Артема, 31, на час проведення наймодавцем ремонтних робіт, наймач звільнив нежитлові приміщення третього та четвертого поверху загальною площею 531,5 кв. м., що знаходиться у нежитловій будівлі літ. "А-4", розташованій у м. Харкові, вул. Артема, 31 та на час проведення ремонтних робіт по усуванню наслідків пожежі, наймодавець звільняє наймача від сплати орендної плати за договором. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що ЗАТ "Українські радіосистеми", здійснюючи безоплатне користування приміщеннями за договором найму № 05-08 від 01.11.2008 року у серпні та вересні 2009 року, фактично у такий спосіб отримало відшкодування у розмірі 97727,42 грн. понесеної нею в результаті пожежі шкоди, у зв'язку з чим у позивач, на підставі п. 10 розділу 11 договору страхування № 016.0006620.222 від 27.04.2009 р., відсутнє право на вимогу у порядку регресу до будь-якої особи.

Представник 3-ї особи, ПП "Харків-інтерм", у судовому засіданні та у наданих до канцелярії суду 13.03.2012 року письмових поясненнях (вх. № 5182) зазначив, що роботи за договором № 07/10-08 від 07.10.2008 року, укладеним між ПП "Харків-інтерм" та ФО Красноголовець М.В., на які відповідач посилається як на підставу виникнення пожежі (виконання зварювальних робіт на даху будівлі за адресою м. Харкові, вул. Артема, 31), були виконані в жовтні 2008 року про що підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2 від 27.10.2008 року, тобто на десять місяців раніше, ніж сталася пожежа. У зв'язку з чим зазначає про відсутні підстав вважати, що пожежа в серпні 2009 року сталась внаслідок недотримання техніки безпеки при виконанні робіт у жовтні 2008 року за договором № 07/10-08 від 07.10.2008 року. Надані представником 3-ї особи письмові пояснення (вх. 13.03.2012 р.) з документами в його обґрунтування, досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Присутні у судовому засіданні учасники судового процесу пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо права господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документам.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" (відповідач, наймодавець) та Закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми" (3-я особа на стороні позивача, наймач) було укладено договір найма № 05-08, у відповідності до умов якого наймодавець зобов'язався передати наймачеві у тимчасове користування за плату нежитлові приміщення третього та четвертого поверху загальною площею 531, 5 кв. м., що знаходяться у нежитловій будівлі літ «А-4», розташованій у м. Харків, вул. Артема, буд. 31.

Факт передачі в оренду нежитлових приміщень третього та четвертого поверху загальною площею 531, 5 кв. м., що знаходяться у нежитловій будівлі літ «А-4», розташованій у м. Харків, вул. Артема, буд. 31 підтверджується актом приймання-передавання майна у найм за договором найму № 05-08 від 01.11.2008 року. Вказані нежитлові приміщення є діловим офісом ЗАТ "Українські радіосистеми". Відповідно до п. 3.1 договору найма № 05-08 строк дії договору найму встановлений до 30 вересня 2011 року.

Право товариства з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" управляти, в тому числі здавати в найм нежитлову будівлі літ «А-4», загальною площею 3207,5 кв.м., розташовану у м. Харків по вул. Артема, буд. 31, підтверджується договором управління нерухомим майном від 09 серпня 2005 року, укладеним між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп", який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, з урахуванням договору про внесення змін до договору управління нерухомим майном, укладеним між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" 17 жовтня 2008 року. У відповідності до витягу з Державного реєстру правочинів, на підставі договору про внесення змін до договору управління нерухомим майном установник управління (ОСОБА_4, що діє від імені та в інтересах ОСОБА_6, на підставі її довіреності, посвідченої ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 18.08.2004 року за № 1082) передає в управління Управителеві (товариство з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп") нежитлову будівлю літ. «А-4», загальною площею 3207,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Артема, буд. 31, а управитель зобов'язався прийняти це майно та за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління на строк, визначений договором. Відповідно до п. 1.2 договору про внесення змін до договору управління нерухомим майном, установник управління є власником майна на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20565812, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 14.10.2008 року. Договір управління майном, відповідно до п. 3.2, укладено строком до 09.08.2012 року.

27 квітня 2009 року між ЗАТ "Українські радіосистеми" (3-я особа на стороні позивача, страхувальник) та ЗАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" (позивачем) було укладено Договір страхування № 016.0006620.222, згідно якого обєктом страхування стали майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, розпорядженням, використанням майна переліченого у п. 1.1 розділу 2 договору страхування, зокрема, обладнання ІТ, відносно якого страхувальник несе ризик випадкової загибелі, включаючи серверне обладнання, меблі та оргтехніку, що знаходиться в офісах та на складах на всій території України».

До переліку страхових випадків у відповідності до п. 4.7.1. Договору страхування відносяться втрата, пошкодження, загибель або знищення застрахованого майна внаслідок пожежі; а відповідно до змісту п. 4.7.1.8. Договору страхування, до страхового випадку належить втрата, ушкодження, загибель або знищення застрахованого майна, внаслідок дій води із системи пожаротущіння.

Умови здійснення страхової виплати (порядок визначення розміру збитків і виплати страхового відшкодування) встановлені у розділі 11 договору страхування.

06.08.09 р. на території адміністративної будівлі за адресою м. Харків, вул. Артема, 31, сталася пожежа внаслідок якої майно ЗАТ "Українські радіосистеми" було знищено та пошкоджено.

Факт пожежі підтверджується Актом про пожежу від 06.08.2009 року, яким також зафіксовано наступне: місцем виникнення пожежі стала деревяна обрешітка даху над приміщенням котельної; пожежею знищено деревяну обрешітку даху над приміщенням котельної площею 400 кв. м., внутрішнє оздоблення офісів та приміщень на четвертому поверсі будівлі на площі 80 кв. м., майно у вигляді офісної оргтехніки (кондиціонер, телефони тощо); пожежею пошкоджено майно на четвертому, третьому поверхах, залито водою майно з четвертого по перший поверхи.

Згідно Акту, ймовірною причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрозварювальних робіт.

В результаті пожежі було повністю знищено майно ЗАТ «Українські радіосистеми» на суму 170324,94 грн., а також пошкоджено майно на суму 109555,32 грн.

У відповідності до Аварійного сертифікату від 04.11.2009 р. № 1977-1359/1 з додатками, складеного компанією Inter Tech Services Ukraine LTD сума страхового відшкодування щодо повністю знищеного майна склала 90394,94 грн. Зазначена вище сума була виплачена Страхувальнику ЗАТ "Українські радіосистеми" страховою компанією "Альфа Страхування", що підтверджується платіжним дорученням № 12338 від 13 листопада 2009 року, копія якого залучена до матеріалів справи.

Викладене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до відповідача з регресною вимогою про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди в межах фактичних витрат сумі 90394,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" права зворотної вимоги до відповідача, на підставі положень ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", про сплату матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 90394,94 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування” визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 2 зазначеного Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" перейшло в межах суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 90394,94 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено матеріалами справи, управителем майна - нежитлової будівлі літ «А-4», загальною площею 3207,5 кв.м., розташованої у м. Харків по вул. Артема, буд. 31, в якій 06.08.2009р. виникла пожежа, виступає товариство з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп", що підтверджується договором управління нерухомим майном, укладеним між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" 09 серпня 2005 року та посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідно до п.5.1 договору , яким встановлені обов'язки управителя, зокрема управителя зобов'язано прийняти майно в управління та управляти ним відповідно до його призначення та умов цього договору, утримувати майно в технічно справному стані, а також в порядку, передбаченому санітарними та протипожежними нормами, усувати погіршання майна, що сталися під час управління, відшкодовувати шкоду, завдану установнику управління, а також третім особам у зв'язку з управлінням майном.

В силу вимог ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність обовязку відповідача здійснити належне утримання майна, переданого в управління, факт порушення цього обовязку; наявність та розмір збитків; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку тобто прямої залежності витрат, здійснених позивачем від бездіяльності відповідача.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено порядок та умови здійснення права власності.

Під здійсненням права власності слід розуміти умови й порядок реалізації власником своїх правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо належного йому майна.

Виходячи зі змісту ст. 319 ЦК України, зокрема, п. 4 наведеної норми, набуття права власності на певне майно породжує виникнення не тільки прав, а й обов'язків щодо його належного утримання та експлуатації.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності не може створювати небезпеку для третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, пожежа виникла на даху будівлі за адресою м. Харків, вул. Артема, буд. 31. Відповідна площа під дахом будівлі знаходилась у володінні та користуванні ТОВ "Віза Консалт груп" на підставі договору на управління майном, що не заперечує і сам представник ТОВ «Віза Консалт груп».

В звязку з цією пожежею було пошкоджене майно ЗАТ "Українські радіосистеми", яке воно застрахувало у Позивача. Факт пошкодження майна також не заперечується представником ТОВ "Віза Консалт груп".

Компанією Inter Tech Services Ukraine LTD, за дорученням Позивача, було проведене обстеження будівлі за наслідками пожежі та складено Аварійного сертифікату від 04.11.2009року № 1977-1359/1. При обстежені приміщення та складанні Аварійного сертифікату, приймали участь (проведені переговори та наради) директор харківської філії ЗАТ «Українські радіосистеми», інженер по безпеки праці харківської філії ЗАТ «Українські радіосистеми», спеціаліст Позивача, завідуючий господарством будівлі, співробітник ТОВ «Віза Консалт груп» та представник власника будівлі (стор. 2 Аварійного сертифікату). За результатами огляду вставлено, що на момент настання страхової події споруда, в якій знаходились приміщення що орендувались, не була облаштовані обладнанням системи пожежної сигналізації, оповіщення, а також автоматичного погашення пожежі (водні або порошкові системи) арк. 7 Аварійного сертифікату. Таке порушення протирічить ст. 5 Закону України "Про пожежну безпеку" та п. 2.3. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 року № 126.

Як доводить відповідь №23/071/379 Державної інспекції техногенної безпеки України Головного управління Держтехногенбезпеки у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Віза Консалтінг Груп» дозволу на початок робіт щодо будівлі за адресою м. Харків вул. Артема, 31, не отримувало.

Згідно змісту Акту про пожежу від 06.08.2009 року причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрозварювальних робіт, які проводились в цей день.

Посилання відповідача на той факт, що порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрозварювальних робіт сталися з вини співробітників ПП"Харків-Інтерм", враховуючи приписи ст. 33 ГРК України, не приймаються до уваги, оскільки до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин.

пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В результаті пожежі було повністю знищено майно ЗАТ «Українські радіосистеми» на суму 170324,94 грн., а також пошкоджено майно на суму 109555,32 грн. Відповідно до аварійного сертифікату сума франшизи склала 79930,00 грн.

Положеннями ст. 9 Закону України „Про страхування” визначено, що франшиза частина збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Отже, з урахуванням викладеного та відповідно до умов договору, позивачем правомірно виключило із суми реальних збитків (170324,94) суму франшизи 79930,00 грн. та встановило суму страхового відшкодування у розмірі 90394,94 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ПАТ "СК "Альфа Страхування" на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України виникло право вимоги до відповідача Товариства з обмеженої відповідальністю "Віза Консалт Груп" у межах фактичних витрат на суму 90 394,94 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що розмір заборгованості ТОВ "Віза Консалт Груп" перед ПАТ "СК "Альфа Страхування" по відшкодуванню збитків, які були заподіяні позивачу в звязку з виплатою страхового відшкодування, здійсненого відповідно до договору страхування № 016.0006620.222 від 27.04.2009р., витікає з вимог діючого законодавства України, з урахуванням чого суд вважає позовні вимоги ПАТ "СК "Альфа Страхування" обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "СК "Альфа Страхування" та стягнення з ТОВ "Віза Консалт Груп" в порядку регресу суми коштів у розмірі 90 394,94 грн., в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 47, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14; п/р 26006005555002 ХФ ВАТ КБ "Надра" м. Харків, МФО 351834; ідентифікаційний код 33481026) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, оф. 2-204; р/р 2650400430800 в ПАТ КБ "Правекс-Банк" в м. Києві, МФО 321983; ідентифікаційний код 30968986) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 90394,94 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза Консалт Груп" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14; п/р 26006005555002 ХФ ВАТ КБ "Надра" м. Харків, МФО 351834; ідентифікаційний код 33481026) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 9, оф. 2-204; р/р 2650400430800 в ПАТ КБ "Правекс-Банк" в м. Києві, МФО 321983; ідентифікаційний код 30968986) 903,95 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шатерніков М.І.

Повний текст судового рішення підписано 19.03.2012 року.