Рішення № 22238096, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/255/12

вх. № 255/12

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Ямщикова М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 06/5463 від 30.12.2011 р.;

відповідача - Миронова В.К., директор;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Костянтин" ЛТД, м. Харків

про стягнення 4737,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Костянтин" ЛТД, м. Харків, 4317,29 грн. основного боргу, 331,84 грн. пені, 88,11 грн. 3% річних, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 10633 газ від 01.12.2010 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати послуг з постачання газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05 березня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2012 року було відкладено розгляд справи на 19 березня 2012 року.

15 березня 2012 року представник позивача надав пояснення по справі, в яких зазначив, що за 181 день прострочення платежу відповідачу нарахована пеня в сумі 331,84 грн. та за 250 днів прострочення платежів відповідачу нараховані 3% річних в сумі 88,71 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.12 р. підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 4317,29 грн. основного боргу, 331,84 грн. пені, 88,11 грн. 3% річних та судовий збір.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Костянтин" ЛТД (відповідач) був укладений договір № 10633 ГАЗ, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати відповідачу в 2010 р. природний газ, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 7.2 договору передбачений порядок остаточного розрахунку, який здійснюється відповідачем на підставі двосторонніх актів приймання - передачі газу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним. Пунктом 8.1 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за несвоєчасну оплату за спожитий газ у строки, зазначені у п. 7.1 цього договору, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується починаючи з 11 числа місяця, наступного за звітним.

17 грудня 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору, відповідно до якої п. 12.1 договору викладений в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з 01.12.2010 р. і діє в частині газопостачання до 31 грудня 2011 р., а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного здійснення розрахунків."

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 4564,93 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу № 10633газ від 30.04.2011 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Як було вищезазначено, сторони узгодили строк оплати - у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вказує позивач, відповідачем було частково оплачено послуги на суму 247,64 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 4317,29 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 4317,29 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовна вимога позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 88,71 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідає діючому законодавству, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за несвоєчасну оплату за спожитий газ у строки, зазначені у п. 7.1 цього договору, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується починаючи з 11 числа місяця, наступного за звітним.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 331,84 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Костянтин" ЛТД (61001, м. Харків, вул. Нікітіна, 3, р/р № 26002301416 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код 14088274) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р № 26004027428001 в філії ПАТ "КБ" "Надра) Харківське РУ, МФО 351834, код 03359552) 4317,29 грн. основного боргу, 331,84 грн. пені, 88,71 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 23 березня 2012 року.