Рішення № 22238013, 06.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 5023/263/12

вх. № 263/12

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 26.12.2011 року

відповідача - Ткаченко В.П. - голова ліквідаційної комісії

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

до ВАТ "Завод "Потенціал", м. Харків в особі ліквідаційної комісії ВАТ завод "Потенціал" , м. Харків

про визнання кредиторських вимог

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ВАТ "Завод "Потенціал", м. Харків в особі ліквідаційної комісії ВАТ завод "Потенціал", в якій просить суд визнати кредиторські вимоги позивача в сумі 221763,43 грн. та задовольнити їх за рахунок майна ВАТ "Завод "Потенціал", м. Харків в особі ліквідаційної комісії ВАТ завод "Потенціал". Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідачем прийнято рішення про припинення діяльності ВАТ завод "Потенціал" шляхом його ліквідації, у зв'язку з чим в порядку ст. 112 ЦК України, ст. 61 ГК України, позивач звернувся до ліквідаційної комісії ВАТ завод "Потенціал" з вимогою № 5762/18 включити до реєстру кредиторів грошові вимоги в сумі 239084,81 грн., яка складається із вартості майна, яке було надане відповідачу на умовах давальницької сировини та які залишились невикористаним, проте відповідачем визнані лише кредиторські вимоги на суму 17321,41 грн., в решті суми кредиторських вимог відмовлено у визнанні, що порушує права позивача. Судовий збір просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/263/12 та розгляд справи призначено на 07.02.2012 р. о 11:00 год.

У судовому засіданні 07.02.2012 року було оголошено перерву до 21.02.2012 року об 11-30 та у судовому засіданні 21.02.2012 року було оголошено перерву до 06.03.2012 року об 11-30. Після перерви судове засідання було поновлено і продовжено у тому ж складі.

21 лютого 2012 р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що 16.02.2012 року видатковою накладною № 5 відповідачем повернуто УМГ "Харківтрансгаз" частину давальницької сировини, яка була передана відповідно до договору № 465 від 20.06.1997 року та договору № 538 від 24.03.1999 року, а саме трубу 426*30 в кількості 2,930 т. на суму 12914,12 грн., у зв'язку з чим станом на 21.02.2012 року сума вартості матеріалів, які були надані ВАТ завод "Потенціал" на умовах давальницької сировини та які залишились невикористаними становить 226170,69 грн. Таким чином, позивач просить суд визнати кредиторські вимоги позивача в сумі 226170,69 грн. та задовольнити їх за рахунок майна ВАТ "Завод "Потенціал", м. Харків в особі ліквідаційної комісії ВАТ завод "Потенціал".

29 лютого 2012 р. позивачем надано докази сплати судового збору на збільшену суму позовних вимог, а саме надане платіжне доручення № 651 від 22.02.2012 року про сплату судового збору у розмірі 88,15 грн., яке приймається судом та залучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймаючи до увагу сплату судового збору на збільшену суму, суд приймає заяву позивача про уточнення до позовної заяви як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні

Представник відповідача у судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечував у повному обсязі, а саме зазначив, що усі матеріали були повністю використані на виготовлення замовлень по УСБ-400, УСФ-400, УСБ-500, УСФ-500, конструктивні зміни у яких відрізняються у залежності від вимог замовника від 1 метра при довжині прямолінійної частини 2D, до 5 метрів при довжині прямолінійної частини 10D, а також за кількістю фланцев від 2 шт. при УСБ, до 4-8 при УСФ. У якості доказів належного виконання договірних зобов'язань, відповідач посилається на товарно-транспортні накладні № 67, № 71, № 77 на підставі яких БК "Будмонтажгаз" була поставлена відповідна кількість товару, а саме трубопроводу вимірювального.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 червня 1997 року між Відкритим акціонерним товариством завод "Потенціал" (постачальник) та ДП "Харківтрансгаз" (покупець) було укладено договір № 465, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити вироби у кількості і у строки, зазначені у специфікації, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити зазначені вироби.

Зазначений договір було пролонговано до 31 грудня 1999 року шляхом обміну листами, копії яких залучені до матеріалів справи.

24 березня 1999 року між Відкритим акціонерним товариством завод "Потенціал" (постачальник) та ДП "Харківтрансгаз" (покупець) було укладено договір № 538, відповідно до умов якого постачальник в період з 24 березня 1999 року по 31 грудня 1999 року зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації доданої до договору.

На виконання умов договору № 465 від 20.06.1997 року, додаткових угод до нього та договору № 538 від 24.03.1999 року і додаткових угод до нього ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" з метою уникнення збільшення вартості виробів, які повинні були виготовлятися ВАТ завод "Потенціал", надала йому давальницьку сировину у кількості, зазначеній у додатковій угоді № 1 та додатковій угоді № 2 до договору № 538 від 24.03.1999 року.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, станом на жовтень 2008 року орієнтовні залишки давальницької сировини склали: труба 530*30 в кількості 9,23т, труба 426*30 в кількості 11,89т, сталь 20ША 650*340 в кількості 8,33т, сталь 20ША 790*300 в кількості 5,854т, сталь 20ША 810*405 в кількості 3,836т, про що було складено в період з 01 жовтня 2008 року по 25 жовтня 2008 року інвентаризаційну відомість.

Доказів виготовлення та передачі позивачу після 25 жовтня 2008 року виробів, передбачених умовами договорів № 465 від 20.06.1997 р. та № 538 від 24.03.1999 року, до суду не надано.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на той факт, що у період з 25 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року були виготовлені вироби УЗС-400 та УЗС-500, які були відвантажені ЗАТ ОСУ "Проммонтаж" та БК "Будмонтажгаз", у зв'язку з чим залишок матеріалів станом на 01.01.2009 року склав 2, 93 т. труби 426*30 на суму 12913,93 грн.

Такі твердження відповідача не приймаються судом виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, доказами належного використання після 25 жовтня 2008 року давальницької сировини, наданої відповідачу Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" з метою уникнення збільшення вартості виробів за договорами № 465 від 20.06.1997 року та № 538 від 24.03.1999 року є товарно- транспортні накладні № 67, від 01.12.2008 року № 71 від 11.12.2008 року, № 77 від 23.12.2008 року.

Проте до суду не надано жодного письмового доказу, який би пов'язував вищезазначені товарно-транспортні накладні із спірним договірними відносинами, які склались між позивачем та відповідачем, та не надано згоди позивача на постачання виробів із давальницької сировини позивача на користь сторонніх осіб.

Натомість, з вищезазначених товарно-транспортних накладних вбачається, що на підставі цих накладних Відкритим акціонерним товариством "Потенціал" було поставлено БК "Будмонтажгаз" (19842, Черкаська область, с. Драбово-Барятинське, в. Леніна, 175) трубопровід вимірювальний ТИ-400У1-8Д20 на загальну суму 39336,00 грн., трубопровід вимірювальний ТИ-500У1-8Д20 на загальну суму 76092,00 грн. та трубопровід вимірювальний ТИ-500У1-8Д20 на загальну суму 76092,00 грн., на підставі договору № 19 від 10.07.2008 року, який до суду не надано.

Таким чином, у суду відсутня об'єктивна можливість встановити, суть правовідносин які склалися між Відкритим акціонерним товариством "Потенціал" та БК "Будмонтажгаз" на підставі договору № 19 від 10.07.2008 року.

Стаття 33 ГПК України покладає тягар доказування на ту сторону, яка посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, товарно-транспортні накладні № 67, від 01.12.2008 року № 71 від 11.12.2008 року, № 77 від 23.12.2008 року не можуть бути прийняти судом у якості належних доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договорами № 465 від 20.06.1997 року та № 538 від 24.03.1999 року.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

Із змісту спірних договорів вбачається, що вони становлять умови притаманні договорам поставки та підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У ст. 840 ЦК України передбачені випадки виконання роботи з матеріалу замовника, так якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Так, на адресу відповідача 09 грудня 2010 року було направлено лист № 3843/12, в якому було запропоновано відповідачу повернути залишки давальницької сировини, які залишились, згідно останньої інвентаризаційної відомості, невикористаними під час виконання договорів № 465 від 20.06.1997 року та № 538 від 24.03.1999 року.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20 січня 2011 року на адресу ВАТ завод "Потенціал" було направлено претензію № 231/12, в якій повідомлено, що згідно з інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей за підписом голови комісії - заступника директора Белякова І.А., станом на 25 жовтня 2008 року на складі ВАТ завод "Потенціал" знаходиться давальницька сировина: труба 530*30 в кількості 9,23т вартістю 156910,00 грн., труба 426*30 в кількості 11,89т вартістю 52405,77 грн., сталь 20ША 650*340 в кількості 8,33т вартістю 13761,16 грн., сталь 20ША 790*300 в кількості 5,854т вартістю 9670,81 грн., сталь 20ША 810*405 в кількості 3,836т вартістю 6337,07 грн., та запропоновано повернути УМГ "Харківтрансгаз" зазначену сировину у визначених обсягах до 25 лютого 2011 року. Зазначена претензія була залишена без задоволення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 21.02.2012 року сума вартості матеріалів, які були надані ВАТ завод "Потенціал" за договорами № 465 від 20.06.1997 року та договорами № 538 від 24.03.1999 року на умовах давальницької сировини та які залишились невикористаними становить 226170,369 грн.

08 листопада 2011 року в газеті "Урядовий кур*єр" № 207 опубліковано повідомлення ліквідаційної комісії ВАТ заводу "Потенціал" про припинення діяльності ВАТ заводу "Потенціал" шляхом його ліквідації (рішення загальних зборів акціонерів ВАТ завод "Потенціал" від 24.09.2011 р.).

Ліквідація господарського товариства передбачає припинення його господарської діяльності та застосування заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про господарські товариства", грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського кодексу України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 111 Цивільного кодексу України, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Судом встановлено, що публікація мала місце 08.11.2011р.

Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства, строк для пред'явлення вимог кредиторами - до 08.01.2012р.

01 грудня 2011 року Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" в порядку ст. 112 ЦК України, ст. 61 ГК України звернулась до ліквідаційної комісії ВАТ завод "Потенціал" з вимогою № 5762/18 про включення до реєстру кредиторів грошових вимог Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" у сумі 239084,81 грн.

20 грудня 2011 року листом № 12/02-649 від 15.12.2011 року ліквідаційною комісією ВАТ заводу "Потенціал" визнано суму кредиторських вимог в розмірі 17321,41 грн., решта суми кредиторських вимог не визнана по причині використання матеріалів на виготовлення замовлень для сторонніх організацій.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" були пред'явлені у відповідності до чинного законодавства, а саме до закінчення двомісячного строку після опублікування оголошення про ліквідацію боржника.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 105, 111, 112 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 21 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати кредиторські вимоги Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; код 25698645) до Відкритого акціонерного товариства заводу "Потенціал" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17; код 05755855) в сумі 226170,69 грн.

Задовольнити за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства заводу "Потенціал" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17; код 05755855) кредиторські вимоги Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; код 25698645) у сумі 226170,69 грн.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства заводу "Потенціал" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 17; код 05755855) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; п/р 26009124683001 в ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, МФО 380764; код 25698645) 4523,42 судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шатерніков М.І.

Повний текст судового рішення підписано 12 березня 2012 року.