ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2012 р. Справа № 5023/740/12
вх. № 740/12
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., довіреність № 17/11 від 17.11.2011 року
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Рапс", м. Бурбулатове
про стягнення 35 143,94 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 35 143,94 грн., у тому числі 34 692,00 грн. боргу, 347,87 грн. 3% річних, 104,07 грн. інфляційних витрат за договором купівлі-продажу №3/24, укладеним між сторонами 05.05.2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
05 травня 2010 року між ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» та ТОВ «Супіна Рапс» укладено Договір купівлі-продажу № 3/24, згідно з умовами якого Позивач зобов'язувався продати Відповідачу мікродобрива, а Відповідач в свою чергу зобов'язувався розрахуватися за поставлений товар у порядку та строки, визначені договором.
11 травня 2010 року Позивачем, на підставі накладної № 3/3/05, було поставлено Відповідачу передбачений умовами Договору купівлі-продажу товар на загальну суму 28 500,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.4. Договору купівлі-продажу визначено, що розрахунок за отриманий товар Відповідач (Покупець) зобов'язаний повністю здійснити до 01 жовтня 2010 року.
Проте, в порушення зазначених вимог, Відповідач, у передбачений Договором купівлі-продажу строк з Позивачем не розрахувався. У зв'язку з цим між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору купівлі-продажу, якою було збільшено загальну вартість товару до 34 692,00 грн., а строк розрахунків пролонговано до 01 жовтня 2011 року.
Однак, Відповідач розрахунок з Позивачем у зазначений вище строк не провів.
Таким чином, станом на 31 січня 2012 року Відповідач має заборгованість перед Позивачем за вказаним Договором купівлі-продажу в розмірі 34 692,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 34692,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 104,07 грн. інфляційних та 347,87 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Рапс" 64820, Харківська область, Близнюківський район, с. Бурбулатове, вул. Миру, буд. 24 код ЄДРПОУ 34173995, р/р 26001052203226 в Лозівському відділенні ХГРУ «Приватбанк» м. Лозова, МФО 351533 ІПН 341739920033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха,6 а, код ЄДРПОУ 31109157, п/р 2600601316045 в КВ ЦФ ПАТ "Кредобанк", в м. Києві, МФО 325365, ІПН 311091526504, св-во № 37075455) 34 692,00 грн. боргу, 347,87 грн. 3% річних, 104,07 грн. інфляційних витрат, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Присяжнюк О.О.
Повний текст рішення підписаний ___ березня 2012 року.
Судове рішення № 22237993, Господарський суд Харківської області було прийнято 15.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/740/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: