Рішення № 22237518, 19.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року справа № 5020-112/2012 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 20.06.2011 № 01-17/сф-1356);

відповідач - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

(вул.Садова,19, с.Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка

Крим, 97530)

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 99038)

про стягнення 8662,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі позивач, ТОВ «Кримська водочна компанія») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення 8662,62 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229 Господарського кодексу України та зазначає, що відповідачем порушені зобовязання за договором поставки від 25.11.2010 №247-554 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 03.02.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справ призначений на 27.02.2012. Ухвалою суду від 27.02.2012 розгляд справи був відкладений на 19.03.2012.

Під час судового засідання представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судові засідання 27.02.2012 та 19.03.2012 відповідач до суду не зявлявся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладено суд вважає за можливим розглянути зазначену справу у відсутність відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України та відзиву на позов не надав, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

25.11.2010 між ТОВ «Кримська водочна компанія»(постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладений договір поставки №247-554 (далі Договір, (а.с.7), відповідно до якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар, продукція), в асортименті, партіями відповідно до накладних, на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Ціна договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої протягом дії даного договору (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.6 Договору покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника. Підстава для оплати продукції, отриманої покупцем за даним договором, є видаткова накладна або ТТН №1-ТН/алког/, або даний Договір.

Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі (п.2.8 Договору).

Моментом виконання зобовязання покупця по оплаті продукції вважається дата зарахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок постачальника (п.2.13 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору у випадку недотримання строків оплати продукції, зазначених у п.2.9 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочення. У випадку, якщо про строчка оплати складає більше 30 календарних днів, покупець, крім того, зобовязаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Договір діє до 31.12.2012 (п. 7.1 Договору).

На виконання умов Договору за період з червня по грудень 2011 року постачальником був поставлений товар за видатковими накладними від 30.06.2011 №РН-54-012742 на суму 1 172,16 грн (а.с. 8), від 30.06.2011 №РН-54-012743 на суму 792,24 грн (а.с. 9), від 16.07.2011 №РН-54-014239 на суму 2 377,20 грн (а.с. 10), від 18.07.201 №РН-54-014240 на суму 1 369,14 грн (а.с. 11), від 28.07.2011 №РН-54-015226 на суму 2 011,68 грн (а.с. 12). Усього на суму 7 722,42 грн.

З урахуванням часткової сплати за поставлену продукцію у сумі 1222,42 грн, несплаченою залишалася сума у розмірі 6500,00 грн. Вказана сума підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2012, підписаним без зауважень обома сторонами та скріпленим їх печатками (а.с. 59). До того ж позивачем нарахована пеня у розмірі 517,14 грн, 3% річних у розмірі 101,00 грн та штраф за неналежне виконання зобовязань за Договором у сумі 1544,48 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача, за розрахунком позивача, склала 8662,62 грн (6500,00 грн+ 517,14 грн+101,00 грн+1544,48 грн = 8662,62 грн).

Наведене стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України (далі ГК України, (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Із наведеною нормою узгоджується ч.1 ст.265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У силу ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за Договором позивач поставив відповідачеві товар на суму 7722,42 грн зі строком сплати не пізніше 7 календарних днів моменту її передачі (п. 2.8 Договору), проте сплатив лише 1 222,42 грн. Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем склала 6500,00 грн (7722,42 грн 1222,42 грн = 6500,00 грн). Доказів протилежного суду не надано.

З огляду на те, що своєчасна оплата отриманого товару є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з основної заборгованості у розмірі 6500,00 грн.

За прострочення оплати за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 517,14 грн та 3% річних у розмірі 101,00 грн.

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, п.4.1 Договору передбачений розмір пені 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення, в той час як відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 № 543/9-ВР платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем у позовній заяві (а.с.4) зазначає, що він містить помилки щодо нарахування пені та 3% річних за період з 23.07.2011 по 28.10.2011 (сума 2 377,20 грн) та за період з 23.07.2011 по 28.10.2011 (сума 1 369,14 грн) в частині визначення подвійної облікової ставки НБУ у день та кількості днів прострочення. Так, кількість днів прострочення слід обмежувати 182 днями (тобто враховувати 6-місячний термін нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України), а подвійна облікова ставка НБУ у день дорівнює 0,0425 % (замість зазначеного позивачем 0,042%). У решті, суд визнає розрахунок, наведений позивачем, вірним.

На підставі викладеного, суд наводить власний розрахунок пені та 3% річних:

Сума боргу, грнПеріод прострочення, кількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУ в день, %3% річних у день, %Сума пені, грнСума 3% річних, грн

49,74з 07.07.2011 по 28.10.2011 (158 днів)0,04250,00823,340,64

792,24з 07.07.2011 по 28.10.2011 (158 днів)0,04250,008253,2010,26

741,98з 12.12.2011 по 28.10.2011 (56 днів)0,04250,008214,512,80

2377,20З 23.07.2011 по 28.10.2011 (182 днів)0,04250,0082183,8835,48

1369,14З 23.07.2011 по 28.10.2011 1820,04250,0082105,9020,43

2011,68З 04.08.011 по 28.10.2011 (177 днів)0,04250,0082151,3329,20

Разом:512,16 98,81

Таким чином, пеня за прострочення оплати поставленого товару складає 512,16 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 517,14 грн підлягають задоволенню частково у сумі 512,16 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 101,00 грн також підлягають задоволенню частково у сумі 98,81 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання зобовязань за Договором у розмірі 1544,48 грн.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору, сторони дійшли згоди, що покупець також сплачує штраф у розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якого прострочена більш як на 30 календарних днів.

Ураховуючи те, що сторонами за взаємною згодою встановлено відповідальність за порушення зобовязань у вигляді застосування і штрафу, і пені (п. 4.1 Договору), що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення ними умов договору, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу правомірною. Тобто в даному випадку штраф є додатковою мірою відповідальності.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість за орендною платою становіть понад три місяця, то вимога позивача щодо застосування штрафу у відповідності до п. 4.1 Договору є правомірною.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято суму партії поставленого товару, оплата за який прострочено (7 722,42 грн). Таким чином, розмір штрафу за розрахунком позивача становить 1544,48 грн (7722,42 * 20 % = 1 544,48). Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 1544,48 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, у сумі 8655,45 грн, з яких: 6500,00 грн основний борг, 512,16 грн пеня, 98,81 грн 3% річних та 1544,48 грн - штрафу.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1608,17 грн (8655,45 грн*1609,50 грн/8662,62 грн = 1608,17 грн) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99038, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримська водочна компанія” (ідентифікаційний код 36499654; вул.Садова,19, с.Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530) 8655,45 грн (вісім тисяч шістсот сорок девять грн. 42 коп.), з яких: 6500,00 грн основний борг, 512,16 пені, 98,81 грн 3% річних, 1544,48 грн штрафу; а також витрати на сплату судового збору у розмірі 1608,17 грн (одна тисяча шістсот вісім грн 17 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У решті позовних вимог відмовити.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку ст.ст. 84-85 ГПК України

оформлено і підписано 23.01.2012.