Рішення № 22237171, 15.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012 Справа № 18/68/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", 39621, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 139

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ", 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 65, оф. 3

про стягнення 1 477 440,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 49юр-100 від 30.05.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися.

15.03.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ", м. Полтава 1 477 440,00 грн., з яких : 1 231 200,00 грн. кошти сплачені позивачем за отриману від відповідача продукцію згідно умов укладеного між сторонами Договору поставки № 458 від 13.05.2011 р. та 246 240,00 грн. штрафні санкції за поставку неякісної продукції відповідно до п. 59 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого поставною Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р..

Позивач надав суду клопотання № 1-1юр від 15.03.2012 р. (вх. № 3764д від 15.03.2012 р.), відповідно до якого відмовляється від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 231 200,00 грн. коштів, сплачених позивачем за отриману від відповідача продукцію згідно умов укладеного між сторонами Договору поставки № 458 від 13.05.2011 р., та просить суд стягнути з відповідача на його користь 246 240,00 грн. штрафних санкцій за поставку неякісної продукції відповідно до п. 59 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого поставною Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р..

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд відповідно до частини 2 ст. 78 ГПК України до прийняття відмови від позову роз'яснив наслідки цієї процесуальної дії та перевірив повноваження на її вчинення у представника позивача, прийняв дану заяву до розгляду як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач представництво вдруге не забезпечив, вимог суду (ухвал суду у даній справі від 17.01.2012 р. та від 02.02.2012 р.) не виконав, причин щодо цього не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчать повідомлення № 3600109233410 та № 3600109269458 про вручення відповідачу вищезазначених ухвал суду.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України та відсутність клопотань щодо його продовження, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

13.05.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссинтез XXI" (постачальник) був укладений Договір № 458 від 13.05.2011р. на поставку продукції (далі -Договір).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити сталеве литво на умовах даного Договору; найменування та кількість сталевого литва обумовлено Сторонами в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1 та п. 1.2 Договору);

- ціни на продукцію обумовлюються сторонами у специфікаціях до даного Договору. Орієнтовна сума Договору складає 14 000 000,00 грн. (п. 3.1 та п. 3.2 Договору);

- якість продукції повинна відповідати нормативно - технічній документації, узгодженій з Позивачем і зазначеній в специфікаціях, а також вимогам ОСТ 32.183-2001, ТТ ЦВ - 32-695-2006, ГОСТ 22703-91 і підтверджуватись сертифікатом якості та сертифікатом відповідності PC ФЖТ РФ та УкрСЕПРО (п. 5.1 Договору);

- приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (із змінами та доповненнями) та "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (із змінами та доповненнями) (п. 5.2 Договору);

- заміна невідповідної продукції здійснюється за рахунок Постачальника протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання вимоги Покупця (п. 5.4 Договору);

- майнова відповідальність сторін, не обумовлена даним Договором, врегульовується чинним законодавством України і Положенням про поставки продукції ВТП № 888 від 25.07.1988 р. (п. 9.1 Договору);

- даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р. (п. 12.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийняторішення про зміну назви позивача з "Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" на "Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію останнього з огляду на зміну його найменування.

18.06.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 458 від 13.05.2011 р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, відповідно до якої узгодили, що з огляду на зміну назви позивача з моменту підписання даної додаткової угоди стороною по Договору (покупець) виступає - Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод".

На виконання умов Договору між сторонами була складена специфікація № 1 від 13.05.2011 р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками. У даній специфікації сторони узгодили, зокрема, наступне:

- постачальник повинен поставити покупцю раму бокову (креслення 7020.00.002-0, у кількості 120 шт. на суму 1 621 694, 40 грн. без ПДВ), балку надресорну (креслення 7020.00.001, у кількості 60 шт. на суму 1 047 321, 60 грн. без ПДВ ), автозчеплення СА - 3 (креслення 106.01.000-0 СБ, у кількості 60 шт. на суму 1 026 000, 00 грн. без ПДВ), хомут тяговий (креслення 106.00.001-2, у кількості 60 шт. на суму 272 400, 00 грн. без ПДВ);

- виробником рами бокової та балки надресорної (поз. 1, 2) являється Amsted Rail International Inc. U.S.A; виробником автозчеплення СА - 3 та хомута тягового (поз. З, 4) являється ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" м. Кременчук (п. 4 специфікації).

Факт здійснення відповідачем поставки сталевого литва, а саме автозчеплення СА - З в кількості 60 шт. підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № РН -0000003 від 20.06.2011р. на суму 1 231 200, 00 грн..

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з оплати товару по рахунку № СФ - 6000009 від 20.06.2011 p. підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 25/6628 від 29.06.2011р. на суму 1 231 200, 00 грн. з ПДВ.

За даними позивача 16.07.2011 р. при здійсненні ним приймання продукції, яка поступила на його склад, було виявлено невідповідність поставленої продукції нормативно - технічній документації, яка вказана у п. 5.1 Договору та Специфікації, а саме : постачальником було поставлено продукцію виробником, якої являється ВАТ "Уралтрансмаш", м. Єкатеринбург. Крім того, відповідно до сертифікатів якості № 4 від 01.06.11 р. та № 6 від 17.06.11 р. (копії наявні у матеріалах справи) поставлена відповідачем продукція призначена для використання в ремонтних цілях на підприємствах ДП "Укрзалізниці", що є порушенням умов Договору щодо якості продукції.

З огляду на вищевикладене 20.07.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено телеграму № 2414 з пропозицією 22.07.2011 р. прибути на територію позивача для прийняття продукції та складання двостороннього акту. Оскільки представник постачальника в установлений термін не прибув, відповідно до п.19 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" та п. 5.2 Договору прийомка продукції була здійснена позивачем з представником громадськості.

За результатами прийомки продукції з якості відповідно до вимог п. 29 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" був складений Акт приймання продукції (товарів) з якості № 1174 від 22.07.11 р., в якому зазначено виявлені недоліки, а саме: виявлено відливки 2010 року; наварено маркування "Укрзалізниці"; болт (місце кріплення валика підйомника) не відповідає вимогам креслення 106.01.000СБ. Комісією було встановлено, що продукція є невідповідною з вини постачальника і підлягає заміні на придатну протягом 20 днів за рахунок останнього.

Позивачем на адресу відповідача було направлено листи № 25/9-17-4898 від 18.07.2011 р. та № 25/9-17-5688 від 15.08.2011 р., згідно яких останньому сповіщалось про невідповідність поставленої ним продукції та пропонувалось надати автотранспорт для вивозу такої та повернути позивачу грошові кошти в розмірі 1 231 200,00 грн..

Визнання відповідачем факту поставки позивачу невідповідної продукції підтверджується наявними у матеріалах справи копіями гарантійних листів № 20/07-11 від 20.07.2011 р. та № 15-08/11 від 15.08.2011 р., згідно яких відповідач гарантував здійснити заміну невідповідної продукції у термін до 29.07.2011 р. та відповідно до 15.09.2011р.. У разі нездійснення заміни невідповідної продукції у визначені терміни відповідач гарантував повернення коштів позивачу

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань на його адресу було направлено претензію № 1-87юр від 08.10.2011 р. з вимогою повернути кошти, сплачені за поставлену невідповідну продукцію в сумі 1 231 200,00 грн., а також сплатити штраф у розмірі 246 240,00 грн. за поставку невідповідної (неякісної) продукції. У відповідь на вищезазначену претензію відповідач направив позивачу лист № 24-10/11 від 24.10.2011 р., у якому визнавав правомірність вимог позивача та прохав останнього надати йому строк до 15.11.2011 р. для врегулювання спірного питання в досудовому порядку.

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору щодо заміни невідповідної продукції не виконав, повернення позивачу коштів не здійснив, штраф не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 477 440,00 грн., з яких : 1 231 200,00 грн. кошти, сплачені позивачем за отриману від відповідача продукцію згідно умов укладеного між сторонами Договору поставки № 458 від 13.05.2011 р., та 246 240,00 грн. штрафні санкції за поставку неякісної продукції відповідно до п. 59 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого поставною Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного Кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України).

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 Цивільного кодексу України). Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (ст. 675 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (із змінами та доповненнями), приймання продукції по якості та комплектності виконується у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними виключними умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчуються якість та комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції що надійшла, у акті зазначається, які документи відсутні. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, яка надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, прикладам, договору або даним, зазначеним у маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту (п.16 Інструкції).

Згідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як зазначалося в описовій частині рішення, при прийнятті продукції був виявлений ряд недоліків у поставленій продукції, про що складений акт № 1174 від 22.07.2011 р.. Заміна неналежної продукції на належу у встановлений у Договорі двадцятиденний строк не відбулась.

Отже, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 675 Цивільного кодексу України поставив позивачу невідповідну продукцію. Дана обставина відповідачем не спростована.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено заміну невідповідної (неякісної) продукції (автозчеплення СА-З в кількості 60 шт.) на суму 1 231 200, 00 грн. на якісну. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту здачі-приймання продукції від 07.02.2012 р..

Як уже зазначалось у вступній частині даного рішення, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 231 200,00 грн. коштів. Оскільки дані дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд прийняв заяву позивача про часткову відмову від позову, що є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України у вказаній частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Учасники господарських відносин, згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та Договором.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що не обумовлена даним Договором майнова відповідальність сторін врегульовується чинним законодавством України і Положенням про поставки продукції ВТП № 888 від 25.07.88 р. (далі - Положення).

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства СРСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Пунктом 39 Положення передбачено, що продукція, яка поставляється, повинна відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншої документації, що встановлює вимоги до якості продукції, зразкам (еталонам). Відповідно до п. 41 Положення у випадку, якщо якість поставленої продукції виявиться невідповідною стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, покупець (одержувач) має право відмовитися від прийняття та оплати продукції, а якщо вона вже оплачена, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум і заміни продукції. Згідно з п. 59 Положення, якщо продукція не відповідає за якістю стандартам, технічним умовам, іншої документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, а також якщо поставлена некомплектна продукція, виробник (постачальник) сплачує покупцю (одержувачу) штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості або некомплектної. Якщо виробник (постачальник) в установленный строк усунув дефекти у поставленій продукції (доукомплектував її), штрафи, передбачені даним пунктом, не стягуються.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у червні 2011 року було поставлено продукцію, що не відповідає умовам договору та технічній документації, заміна неналежної продукції відбулася у лютому 2012 р. після порушення провадження у даній справі з недотриманням встановленого двадцятиденного строку. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 246 240,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п. 59 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого поставною Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до частини другої ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 65, оф. 3), р/р 26002000087417 в ВАТ "СЕБ Банк" м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 35582400 на користь Приватного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 139), р/р 26008054983000 у відділі АКІБ "УКРСИББАНК" № 823 м. Кременчука, МФО 351005, код ЄДРПОУ 05763814 - 246 240,00 грн. штрафних санкцій та 29 548,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 231 200,00 грн. провадження у справі припинити в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 19.03.2012 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.