Постанова № 22237062, 23.03.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року Справа № 1170/2а-209/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.

представників сторін:

позивача Шаповалов Д.В.

відповідача Стусь Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Гімалая»

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання дій (бездіяльності) та наказу Кіровоградської ОДПІ протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гімалая»звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій (бездіяльності) та наказу Кіровоградської ОДПІ протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірність декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року, за наслідками якої складено акт №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року.

Так, позивач, дійшов висновку, що податковим органом у системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було відкориговано задекларовані ним податкові зобовязання та податковий кредит за серпень 2011 року, що, на його думку, фактично є невизнанням з боку контролюючого органу податкової звітності платника податків, та стверджуючи про порушення відповідачем порядку проведення позапланової документальної перевірки, просить суд:

- визнати незаконним (протиправним) та скасувати наказ Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №3419 від 09.11.2011 року щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року;

- визнати протиправними (незаконними) дії Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції щодо встановлення порушень з боку ПП «Гімалая», які викладені в акті №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року»;

- визнати протиправними (незаконними) дії Кіровоградської ОДПІ щодо висвітлення Кіровоградською ОДПІ в акті №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року»обставин неправомірної діяльності ПП «Гімалая»та вчинення нікчемних правочинів;

- зобов'язати Кіровоградську ОДПІ відновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань в сумі 370576,00 грн. та податкового кредиту в сумі 368351,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Гімалая»за серпень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акту №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, зокрема на законність дій податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, та обґрунтованість її висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів, на підставі яких у серпні 2011 року ним сформовані дані податкового обліку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

14.10.2011 року за вихідним номером 37898/10/23-1 Кіровоградською обєднаною державною інспекцією на адресу ПП «Гімалая»направлений запит «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з ПП «Алтіма (код ЄДРПОУ -37096730) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року», який позивачем, відповідно до копії повідомлення, отримано 17.10.2011 року /а.с. 46/.

Зі змісту запиту вбачається, що на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, пп.72.1.1.3, п.72.1 ст.72, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України Кіровоградська ОДПІ просить надати інформацію та документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ПП «Алтіма»за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, а також належним чином завірені копії підтверджуючих документів. В разі не надання пояснення та їх документального підтвердження, буде проведена позапланова перевірка на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Головою комісії з проведення реорганізації Кіровоградської ОДПІ, начальником Кіровоградської ОДПІ на підставі пп. 75.1.2 п.75 ст. 75, пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України видано наказ №3419 від 09.11.2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат з деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Алтіма»за період з 01.08.11 по 30.08.11. терміном на 1 робочий день 10.11.11 року /а.с.7/.

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірність декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року, результати якої оформлено актом №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року /а.с. 10-26/.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Гімалая" при придбанні товарів (послуг) у ПП «Алтіма»товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 622, 655 та 656 ЦК України;

- перевіркою не підтверджено обєкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року, які підпадають під визначення п. 185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме:

1) ПП "Гімалая" сформовано податковий кредит з податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ПП «Алтіма»на суму 369351,00 грн.;

2) ПП "Гімалая" безпідставно сформовано податкові зобовязання в сумі 370576,00 грн.

- ПП "Гімалая" в звязку з відсутністю обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року необхідно зменшити суми валового доходу та суми валових витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток відповідних податкових періодів.

Позивачем до Державної податкової адміністрації оскаржено наказ Кіровоградської ОДПІ № 3419 від 09.11.2011 року.

Рішенням ДПА в Кіровоградській області від 16.12.2011 року № 4339/10/10-012 скаргу ПП «Гімалая»залишено без задоволення, а наказ № 3419 від 09.11.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»- без змін /а.с. 27-29/.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Щодо вимог позивача про скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки судом встановлено, що згідно змісту наказу начальника Кіровоградської ОДПІ № 3419 від 09.11.2011року, правовою підставою позапланової перевірки ПП «Гімалая»є пп. 75.1.2. п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п. 75.1.2 п. 75.1 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пп. 78.1.1 ст. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведення позапланової перевірки можливе лише за умови, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проаналізувавши приписи ст.78 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як 1) отримання платником податків письмового запиту податкового органу з привод надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких письмових пояснень, 2) сплив 10 робочих днів з дня отримання платником податків згаданого вище запиту податкового органу та не надання платником пояснень та документів.

Судом встановлено, що на вищезазначений запит позивачем відповідь не було надано. Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що запит ними отримано не було, оскільки, відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, даний запит отримано за довіреністю уповноваженою особою позивача Бериндя /а.с. 46/, ця ж уповноважена особа ПП «Гімалая»отримувала і інше поштове відправлення для позивача /а.с. 34,100,101/.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

Таким чином, обовязковою умовою здійснення документальної невиїзної перевірки є наявність обставин для проведення документальних перевірок, визначених статтями 77, 78 Податкового кодексу України та наявність рішення про проведення такого виду перевірки, прийнятого керівником органу державної податкової служби.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених ст.ст.20,21 Податкового кодексу України, при цьому такий наказ, відповідно до пп.2 п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, є одним із документів, за умови надання яких, податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обовязків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку що відповідач, видаючи наказ № 3419 від 09.11.2011 року «Про проведення документальної позапланової перевірки», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України, тому у задоволенні позову про визнання цього наказу протиправним (незаконним) та про його скасування належить відмовити.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання:

протиправними (незаконними) дії Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції щодо встановлення порушень з боку ПП «Гімалая», які викладені в акті №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року,

протиправними (незаконними) дії Кіровоградської ОДПІ щодо висвітлення Кіровоградською ОДПІ в акті №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року»обставин неправомірної діяльності ПП «Гімалая»та вчинення нікчемних правочинів, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Гімалая" при придбанні товарів (послуг) у ПП «Алтіма»товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 622, 655 та 656 ЦК України;

- перевіркою не підтверджено обєкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року, які підпадають під визначення п. 185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме:

1) ПП "Гімалая" сформовано податковий кредит з податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ПП «Алтіма»на суму 369351,00 грн.;

2) ПП "Гімалая" безпідставно сформовано податкові зобовязання в сумі 370576,00 грн.

- ПП "Гімалая" в звязку з відсутністю обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року необхідно зменшити суми валового доходу та суми валових витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток відповідних податкових періодів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобовязаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання обєкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є обєктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у субєкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що встановлення факту наявності або відсутності обєкта оподаткування податком на додану вартість, дата виникнення такого податкового зобовязання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється обєкт оподаткування.

Відповідно до положень ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Вказані вище норми кореспондуються із положеннями п.5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте матеріалами справи підтверджено, що відповідачем по справі вказані документи не досліджувалися, виходячи зі змісту акту, перевірка проводилася на підставі установчих документів ПП «Гімалая», декларації з податку на додану вартість ПП «Гімалая», розшифровка податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, акт Кіровоградської ОДПІ від 02.11.2011року № 1156/1520/37096730 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Алтіма".

Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая», а також щодо встановлених порушень під час складання акта перевірки від 14.11.2011 р. №148/23-1/37384055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року», що мотивується ним обставинами викладеними в акті, що по суті є його оскарженням.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Мінюсті 12.01.2011 року за №34/18772, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1 Р. ІІ даного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У відповідності до п. 7 Р. ІV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з системного аналізу норм Порядку, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, а тому не може бути обєктом оскарження в суді. Обєктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, зокрема, прийняті за її результатами рішення.

З огляду на те, що сам по собі акт перевірки не має для платників податків ніяких наслідків, які настають у звязку з прийняттям податковим органом на підставі акту перевірки відповідного рішення, суд вважає, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді оскільки ці документи не мають обовязкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права.

Щодо вимоги позивача - зобов'язати Кіровоградську ОДПІ відновити в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань в сумі 370576,00 грн. та податкового кредиту в сумі 368351,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Гімалая»за серпень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акту №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «Гімалая»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Як визначено пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АІС) "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Вказана система створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.08 №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів".

Суд зазначає, що наказ ДПА України від 18.04.08 №266, не будучи зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері справляння податків і зборів, а затверджені ним Методичні рекомендації не носять для платників податків обов'язкового характеру.

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді:

- переліків платників ПДВ у розрізі категорій;

- детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення);

- статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Форма "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є оформленням результатів автоматичного співставлення платників ПДВ на центральному рівні. Як свідчить інформація управління інформатизації процесів оподаткування Кіровоградської ОДПІ, база даних АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" знаходиться на рівні ДПА України, а Кіровоградська ОДПІ не володіє методологією коригування показників податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість платників податків у даній базі.

Отже, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача про проведення Кіровоградської ОДПІ коригування в автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" задекларованих ПП "Гімалая" сум податкового зобов'язання в розмірі 370576,00 грн. та податкового кредиту в сумі 368351,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих ПП "Гімалая" за серпень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акту №148/23-1/37384055 від 14.11.2011 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Гімалая" з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма»за серпень 2011 року».

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обовязків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобовязань платника податків.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача щодо відновлення показників податкових зобовязань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту перевірки про результати документальної невиїзної перевірки, слід відмовити, тому що вказані дії відносяться до функціональних обовязків державних податкових органів і суд не має права на свій розсуд провадити відновлення таких показників.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи позивачем не доведено, що оскаржувані дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів та призвели до їх порушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні його позовних вимог, тому суд не вбачає підстав для присудження йому з державного бюджету здійсненних ним судових витрат. Доказів понесення відповідачем судових витрат у даній справі, передбачених ч.2 ст.94 КАС України, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.С. Петренко