Рішення № 22236256, 26.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р.Справа № 5017/460/2012 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РУНІКОМ Стройінвест";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ-ГРУП"

про стягнення 541767,2грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "РУНІКОМ Стройінвест” (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ-ГРУП (далі - відповідач) про стягнення 541767,20 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських суддів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 01-05/09, який зі сторони позивача був підписаний та направлений на адресу відповідача.

Однак на адресу позивача натомість оригіналу договору надійшов рахунок фактура №Е-026/05 від 25 травня 2009 року на суму 381840 гривень, який був оплачений частково на суму 281840 гривень згідно платіжного доручення №437 від 25 травня 2009 року.

Сторони 02 червня 2009 року уклали Договір на виконання підрядних робіт № 01-06/09. Відповідно до умов підрядник (відповідач) бере на себе зобов'язання поетапно виконати в повному обсязі, власними та/або залученими силами та засобами наступні види електромонтажних робіт: внутрішнє електрооснащення 4-підїздного житлового будинку № 1 за адресою: с. Мізікевича, Овідіопольського району, Одеської області (надалі Об'єкт) з наступним оформленням всієї необхідної документації, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та сплати за виконану роботу, обумовлену відповідно до умов даного Договору.

Загальна сума за Договором підряду склала 448435,20 гривень, так згідно платіжних доручень №470 від 02.06.2009 року на суму 129963,60 гривень та №479 від 02.06.2009 року на суму 129963,60 гривень було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідач в свою чергу не виконав взяті зобовязання, в обумовлені строки не здійснив поставку товару та не приступив до виконання підрядних робіт. Чим фактично, в односторонньому порядку відмовився від виконання зобовязань.

В зв'язку з чим 23 червня 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист з вимогою пришвидшення виконання поставки щитового обладнання, який відповідач отримав особисто директор 24 червня 2009 року.

03 липня 2009 року на адресу відповідача було направлено ще один лист з вимогою пришвидшення виконання взятих на себе зобов'язань за Договором на виконання підрядних робіт. Лист отримав особисто директор 06 липня 2009 року, вказані листи відповідачем були залишені без відповіді та до виконання зобовязань не приступили.

Таким чином у відповідача накопичилась грошова сума в розмірі 541767 гривень 20 копійок, яку відповідач свідомо та умисно відмовляється повернути позивачу.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Враховуючи невиконання взятих зобовязань відповідачем та отримання коштів в сумі 541767,20 гривень, позивачем було направлено лист щодо припинення дії договорів та висунута вимога щодо повернення коштів .

Відповідно до п.1 ст.665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивачем 3 липня 2009 року було направлено лист з вимогою повернення коштів, який отримав особисто керівник підприємства 6 липня 2009 року.

Зі змісту листа вбачається, що добровільний строк було встановлено 10 днів з моменту отримання вимоги, але відповідачем вказана вимога була залишена без розгляду кошти не повернув. Таким чином останнім днем для розрахунку є 16 липня 2009 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, позицію по даній справі не висловив.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів належного виконання зобовязання на день розгляду справи відповідач суду не надав, позовні вимоги не оспорив, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховану суми інфляційних в розмірі 94809,26 гривень та 3% річних в розмірі 42079,73 гривень обґрунтованими та стягує їх з відповідача.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ-ГРУП” (65009, м. Одеса, вул.. Маршала Говорова, 16-а, корпус 3, кв.4 , код ЄДРПОУ 36231482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” (65044, м. Одеса, вул.. Пироговська, буд..3 кв.98, код ЄДРПОУ 32834578) - 541767 /пятсот сорок одна тисяча сімсот шістдесят сім/ гривень 20 копійок, інфляційні в сумі 94809 /девяносто чотири тисячі вісімсот девять/ гривень 26 копійок, 3% річних в сумі 42079 /сорок дві тисячі сімдесят девять/ гривень 73 копійки, судовий сбір в сумі 13497 /тринадцять тисяч чотириста девяносто сім/ гривень 24 копійки.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28 березня 2012 року

Суддя Гуляк Г.І.