Ухвала суду № 22236231, 22.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"22" березня 2012 р. Справа № 7/17-3044-2011

За заявою боржника: Приватного підприємства “Мєєр”

про банкрутство Приватного підприємства “Мєєр” (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 88, кв. 170. Код ЄДРПОУ 36611374).

Суддя Бахарєв Б.О.

Представники сторін:

Від боржника: не з’явився.

У судовому засіданні присутній представник ДПІ у Київському р-ні м. Одеси –Покотило Н.М. (довіреність).

Суть спору: про визнання банкрутом.

Ліквідатор Приватного підприємства “Мєєр” звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання Приватного підприємства “Мєєр” банкрутом у зв`язку з неспроможністю товариства сплатити заборгованість перед кредитором в сумі 28700 грн. та недостатністю майна для повного задоволення вимог кредитора у порядку ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2011р. порушено провадження у справі № 7/17-3044-2011 про банкрутство Приватного підприємства “Мєєр” в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

20.09.2011р. постановою господарського суду Одеської області Приватне підприємство “Мєєр” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ПП “Мєєр” Цаплю М.М..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2011 р. затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу –Приватне підприємство “Мєєр”, провадження у справі припинено, кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, а вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнані погашеними.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси надала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.11.2011р., посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки Приватним підприємством “Мєєр” не було дотримано процедури добровільної ліквідації, передбаченої ст. 51 Закону про банкрутство, ч. 4 ст. 105, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 ЦК України, а також ст. 60 ГК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси задоволено, а ухвалу господарського суду Одеської області від 08.11.2011р. скасовано, справу передано до господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.

Відповідно до автоматизованої системи „Діловодство спеціалізованого суду” справа № 2-7/17-3044-2011 передана на розгляд судді Бахарєва Б.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2012р. суддею Бахарєвим Б.О. прийнято праву про банкрутство Приватного підприємства “Мєєр” до свого провадження та призначено до розгляду в засіданні суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом згідно положень ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є наявність рішення боржника про його ліквідацію, наявність вимог до нього кредитора (кредиторів), недостатність вартості майна боржника для задоволення даних вимог кредитора (кредиторів), рішення про звернення до господарського суду про порушення справи про банкрутство.

З метою відтворення реального фінансово-економічного стану товариства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявник зобов’язаний вжити заходи, передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації товариства у загальному порядку.

Так відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

З урахуванням зазначених вимог законодавства боржник разом із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство зі застосуванням ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зобов’язаний надати суду: докази опублікування в засобах масової інформації відомостей про припинення боржника та про порядок і строк пред’явлення кредиторами вимог до боржника; докази складання ліквідаційною комісією проміжного балансу з відомостями про склад майна боржника, про перелік пред’явлених кредиторських вимог та про результати їх розгляду; докази проведення ліквідаційною комісією оцінки майна боржника; докази повідомлення ліквідаційною комісією податкового органу про ліквідацію товариства; рішення ліквідаційної комісії про неможливість боржника задовольнити виявлені вимоги кредиторів у повному обсязі та звернення до господарського суду; докази, що підтверджують наявність заявленої кредиторської заборгованості.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 11.06.2008р. по справі № 32-24-2/17-08-437, від 10.03.2010р. №27/122Б, від 19.01.2010р. №Б-19/156-08.

Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2012р. зобов’язано ліквідатора Приватного підприємства „Мєєр” –Цаплю М. М. надати докази добровільної ліквідації, а саме здійснення публікації у визначному законодавством друкованому засобі масової інформації та у відповідності до ч. 3 ст. 60 ГК України, докази дотримання строку, передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України, проміжний ліквідаційний баланс, визначення активу й пасиву боржника, докази повідомлення органу податкової служби та інших кредиторів, витяг чи довідки з Єдиного державного реєстру щодо публікації про прийняття засновниками рішення про припинення юридичної особи.

При досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що ліквідатором витребуваних доказів надано не було, таким чином, підстав для подальшого розгляду справи про банкрутство Приватного підприємства „Мєєр” за спрощеною процедурою передбаченою ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не має, оскільки заявником не було дотримано загального порядку ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, на даний час підстави для розгляду справи про банкрутство Приватного підприємства „Мєєр” зі застосуванням ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі № 7/17-3044-2011 на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ч.7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 7/17-3044-2011 про банкрутство Приватного підприємства „Мєєр” (65089, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 88, кв. 170, код ЄДРПОУ 36611374) –припинити.

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та скасувати заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою суду від 04.08.2011р.

Копію ухвали надіслати: ліквідатору, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції Одеської області, державному реєстратору ОМР, 2 ДВС у Київському районі м. Одеси, ДПІ у Київському

р-ні м. Одеси.

Суддя Бахарєв Б.О.